Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила кримінальне провадження в справі 18,87 млрд грн збитків від впровадження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, формули «Роттердам плюс».
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили джерела в САП і Національному антикорупційному бюро.
За словами співрозмовників, підставою для закриття вказані п. 2-3 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати. Водночас у НАБУ планують оскаржити вказану постанову про закриття справи.
Пізніше в коментарі журналісту «Слово і діло» прокурор САП Віталій Пономаренко підтвердив закриття справи. За його словами, комплексна експертиза не підтвердила завдання збитків від формули «Роттердам плюс». Прокурор додав, що частина справи щодо фінансових операцій з кредитними зобов'язаннями та цінними паперами групи компаній ДТЕК на міжнародному фінансовому ринку не закрита.
Раніше в НАБУ спростували закриття справи про формулу «Роттердам плюс» і повідомили про припинення слідства в справі.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. За словами прокурора, спочатку формулу планували застосувати лише на те вугілля, яке постачають до України портами.
Проте кількість такого вугілля становила близько 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, у 25,5 млн тонн. Прокурор додав, що пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули.
Нагадаємо, суд продовжив обов'язки менеджеру ДТЕК. Також суд продовжив обов'язки ексчлену НКРЕКП.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps