Артема Ситника не звільнено, незважаючи на те, що Конституційний суд України визнав його призначення директором Національного антикорупційного бюро України неконституційним. Чому указ президента України Петра Порошенка від 2015 року не відповідає Основному закону та що буде далі «Слово і діло» спитало у експертів з конституційного права Олександра Москалюка та Богдана Бондаренка.
На думку Москалюка проблема в тому, що коли створювалося НАБУ, треба було прописати в Конституції цей орган.
«КСУ виніс рішення щодо конституційності указу про призначення, а не, власне, закону про НАБУ. Логіка КСУ мали б бути в тому, що положення про призначення глави НАБУ не передбачені Конституції. В резолюції рішення КСУ вказується, що перелік повноважень президента України носить вичерпний характер, і призначення директора НАБУ серед них немає. До речі, те ж саме стосується керівника ДБР», – сказав юрист.
Москалюк відмітив, що коли президент призначав директора НАБУ, була створена комісія: три людини від Верховної ради, Кабміну і президента, які пропонували дві чи три кандидатури, з поміж яких президент обирав одну. Тобто формально президент призначав директора НАБУ не одноосібно, хоч й не мав на це повноважень.
Погоджується з колегою-конституціоналістом Богдан Бондаренко: «Не можна було давати президенту повноваження призначати директора НАБУ, тому що це сфера органів правопорядку, питання внутрішньої політики, що не входить до повноважень президента України. Якщо президент робить щось, що не передбачено Конституцією, це означає те, що такі дії неконституційні».
За словами Бондаренка, коли змінилася влада і КСУ запитали, чи конституційне призначення Ситника на посаду, цілком природньо, що суд визнав його неконституційним.
«Насправді ще пів року тому в іншому документі КСУ написав практично те саме. Це не стосувалося Ситника, а – президентських повноважень стосовно змін до Конституції. Тоді КСУ сказав, що призначати голів ДБР і НАБУ президент не може, оскільки це не його компетенція, а по суті, компетенція Кабінету міністрів. Тоді ніхто на це не звернув уваги. Зараз ми говоримо про НАБУ, а скоро стане питання й щодо ДБР», – зауважив юрист.
При цьому питання легітимності Ситника залишається відкритим. В ОПУ вважають, що Ситник тепер виконує обов’язки директора НАБУ, але насправді це не так. У резюлятивній частині рішення КСУ йдеться про те, що це рішення не поширюється на правові відносини, які були раніше. Тобто закон не має зворотної сили, а Ситник продовжує бути директором НАБУ.
«Ситник не є звільненим, а просто його призначення визнано неконституційним, тобто треба вирішувати цю ситуацію законодавчим чином», – пояснив Москалюк.
Він повідомив, що до КСУ вже надійшло окреме подання від низки депутатів щодо закону про НАБУ. Вже ухвалено рішення про його розгляд в короткий термін – протягом місяця.
«Те, як будуть надалі вирішувати питання призначення директора НАБУ багато в чому залежатиме від цього рішення КСУ саме щодо закону про цей орган», – підкреслив Москалюк.
За його словами, КСУ може визнати неконституційним відповідну норму закону і тоді утвориться юридичний вакуум.
«Верховна рада на підставі рішення КСУ має обрати процедуру призначення керівників НАБУ та ДБР. По нормальному треба було передбачити цей орган в межах Конституції. Треба в ст.106 окремим пунктом, наприклад, вказати, що президент призначає на підставі подання конкурсної комісії директора НАБУ та голову ДБР», – пояснив Олександр Москалюк.
Юрист нагадав, що Ситнику скоро пригадають історію із відпочинком в Карпатах, який суд визнав корупційним адміністративним правопорушенням.
«З однієї сторони постанова суду про притягнення за корупційне адмінпорушення не є підставою для звільнення директора НАБУ, а з іншої – в законі сказано, що особа не може бути призначення на цю посаду за наявності притягнення до відповідальності за корупційне адмінпорушення», – уточнив юрист.
У свою чергу Бондаренко припустив, що подальше перебування Ситника на посаді має вирішитися найближчим часом, коли стане зрозуміло, хто переможе на виборах президента США.
«Поки ситуація буде розвиватися досить мляво. Будуть згадувати про реєстр антикорупціонерів, про недоведені до кінця справи та неконституційність призначення Ситника і це стане одніє з ознак початку нового політичного сезону», – вважає Богдан Бондаренко.
Раніше «Слово і діло» писало, які наслідки матиме рішення КСУ щодо коронавірусних обмежень.
Також ми писали, як у НАБУ прокоментували рішення КСУ щодо Ситника.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps