У Кабінеті міністрів знову повернулися до питання запровадження подвійного громадянства в Україні. Цього разу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що МЗС спільно з парламентом працює над відповідним законопроєктом.
«Ви знаєте, що я є прихильником подвійного громадянства. За винятком громадянства держави-агресора. Ми працюємо з парламентом для того, щоб цей закон був ухвалений. Я вважаю, що він відповідає інтересам України. І ця норма давно назріла», – зазначив Кулеба.
Про основну мету ухвалення подвійного громадянства міністр розповідав ще в червні поточного року. На його думку, яка співпадає із заявими чинного президента, подвійне громадянство необхідно запровадити передусім для того, аби українці, які емігрували та вже мають громадянство іншої держави, не втрачати зв’язок із Україною. Ймовірно, до цієї категорії потраплять і громадяни, які лише збираються емігрувати або їдуть на заробітки.
Два основних критерії, які точно врахують у новому законі, – заборона подвійного громадянства для державних службовців та з країною-агресором. Якими будуть інші критерії, поки що невідомо. Втім, варто врахувати, що після анексії Криму та збройної агресії на сході України Росія проводить дуже агресивну політику щодо паспортизації українських громадян на окупованих та непідконтрольних для України територіях.
Чого більше – ризиків чи переваг – в ідеї подвійного громадянства? І чи доречно актуалізувати це питання саме зараз?
Ідея про два паспорти
За словами Дмитра Кулеби, у парламенті зареєстрований законопроект №2590 «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань громадянства», який був внесений ще в грудні 2019 року президентом України Володимиром Зеленським як невідкладний. Розгляд даного законопроекту був запланований на травень 2020 року, але так і не відбувся через пандемію коронавірусу та запровадження карантину.
Ще у своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський пообіцяв створити умови для повернення до України всіх, хто з різних причин змушений був покинути Батьківщину. І в зареєстрованому главою держави законопроєкті пропонується полегшити отримання громадянства для представників української діаспори та військових. Володимир Зеленський запропонував також розширити коло осіб, які можуть отримати громадянство через родинний зв'язок з людьми, які жили на території УНР та інших українських державних утворень часів визвольних змагань 1917-1920 років та УРСР. І найголовніше – прибрати необхідність обов'язкової відмови від громадянства іншої держави після отримання українського паспорту.
Також фактично зникає потреба здавати український паспорт після отримання іноземного громадянства. Тобто президент мав на меті спростити інтеграцію представників української діаспори в українське суспільство, залучивши в такий спосіб спеціалістів із західною освітою, потенційних підприємців та інвесторів до України. Отже, мета, на перший погляд, благородна. Але є й низка вагомих небезпек у разі ухвалення законопроекту в такому вигляді.
Якщо розглядати питання суто в юридичній площині, наразі дозвіл на подвійне громадянство все ще суперечить Конституції України, зокрема статті 4, яка однозначно фіксує: «в Україні існує єдине громадянство».
Окрім цього, запровадження спрощеного порядку ухвалення до громадянства України потенційно призведе до поширення в Україні випадків «узаконеного» подвійного громадянства і спричинить необхідність більш лояльного ставлення до подвійного (так званого «множинного») громадянства в Україні.
Юристи застерігають, що через ухвалення подібного законопроекту Україна може втратити один зі своїх головних набутків останнього часу: безвізовий режим, бо в червні 2017 року вільний в’їзд до Шенгенської зони отримали українські громадяни, а не біпатриди. Ще однією загрозою, яку несе законопроект про подвійне громадянство, може стати фактичне розчленування України і поява низки автономій, наприклад, на Закарпатті й Буковині, через масову паспортизацію, яка вже давно проводиться в цих регіонах неофіційно.
Подвійне громадянство – як це працює?
Процедуру спрощеного отримання українського громадянства пропонують проводити у два способи. Перший: через подання особою власної декларації про відмову від попереднього громадянства без надання документа про відмову від попереднього паспорту. Така процедура передбачена для іноземців, які проходять службу в лавах ЗСУ, мають визначні заслуги перед державою Україна або представляють для держави інтерес, а також ті громадяни РФ, «що зазнали в країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання».
Інша процедура передбачена для громадян тих країн (окрім Росії), перелік яких має затвердити Кабінет міністрів України. Такі претенденти на громадянство мають скласти присягу громадянина України також без надання документа про відмову від попереднього громадянства.
Фактично обидві процедури узаконюють подвійне громадянство, яким послуговувалась певна кількість українців, які й до цього приховували наявність паспорта іншої держави. Таким громадянам цей законопроект може реально полегшити життя. Мабуть, саме в легалізації такої ситуації і є перевага, бо саме такі громадяни не мають права працювати в органах державної влади. Всі інші позитивні сторони такого законодавчого нововведення виглядають досить примарними.
Очевидні загрози
Ще десять років тому пріоритетними для українських депутатів були законопроекти, пов’язані з посиленням відповідальності за приховування факту подвійного громадянства. Сьогодні ж в умовах війни втрати частини українських територій та великої кількості полеглих за суверенітет і незалежність України можновладці пропонують закони, які загрожують національній безпеці країни. І це спричиняє суттєву стурбованість.
Складається враження, що всі доленосні питання в державі вже вирішені й залишилося створити лояльні закони для всіх охочих «розвивати» нашу країну. На сьогодні санкція за приховування факту набуття громадянства іншої країни передбачає всього лише незначний штраф, а в якості урядовців запрошувались і зараз запрошуються іноземці, які зберігають свої старі паспорти і отримують українські. І це стосується не лише іноземців, а й українців, які, перебуваючи на високих посадах, мають інколи декілька паспортів іноземних держав і не несуть за це жодної відповідальності.
Передусім, розробляючи новий законопроект, варто пам’ятати, що серед громадян України, які мешкають в ОРДЛО, близько 20% отримали громадянство РФ. Cеред них – і так звані «російські добровольці», які активно інтегруються в суспільне життя і управлінську вертикаль окупаційних адміністрацій, а за допомогою механізму подвійного громадянства в майбутньому зможуть інтегруватися і в суспільно-політичне поле України.
Легалізацією подвійного громадянства на всій території України чинна влада дозволить Кремлю захищати права уже не російськомовних громадян, а громадян РФ. Не менш напруженою видається ситуація в західних і південних областях України, а також у Криму. Тому варто до такого законопроекту вносити не тільки процедури спрощення, а й додаткові – досить жорсткі – запобіжники, такі як іспит на знання мови, історії, українського законодавства.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»