В окупованому Криму склалася важка ситуація із захворюваністю на коронавірус. Ліжко-місць на півострові вже недостатньо і медики змушені відправляти легкохворих по домівках, щоб розвантажити медустанови. При цьому кількість хворих на COVID-19 на півострові, найімовірніше, відрізняється в більшу сторону, особливо якщо врахувати рівень захворюваності на ГРВІ, який швидко підскочив, та так звану «негоспітальну пневмонію». Головним джерелом зараження вважаються росіяни, які влітку приїжджали до Криму на відпочинок.
На окупований Крим падають все нові «камені з неба». Про посуху і проблеми із забезпеченням питною водою «Слово і діло» вже писало. Тепер до цих негараздів додалося ще активне поширення коронавірусу. До такого лиха кримські медики виявилися практично не готовими.
Епідемія в Криму і Севастополі шириться ударними темпами, щодня захоплюючи в середньому по 100 осіб. При цьому медики працюють на повну. Зокрема, лікарі севастопольської інфекційної лікарні відзначають, що з травня навантаження на персонал, які обслуговують хворих із підтвердженим COVID-19, зросла втричі.
У цілому, якщо вірити даним «мінздраву Криму», станом на 22 вересня загальна кількість хворих на коронавірус із початку 2020 року становила 3974 особи, лікуються 1341 людина, виписано з одужанням – 2526. Померло 54 пацієнти. Епідемія торкнулася навіть представників окупаційної влади. Зокрема, 24 вересня стало відомо, що підконтрольну РФ «віцепрем'єрку» Криму Олену Романовську екстрено відправили спецрейсом до Москви у важкому стані. Коронавірус у «чиновниці» був виявлений ще 10 вересня, але досі її самопочуття було більш-менш стабільним. Однак 22 вересня раптово настала криза.
На перший погляд здається, що загальна кількість хворих не така велика, проте «мінздрав Криму» визнає, що ліжко-місць для «ковідних» хворих вже недостатньо. До вже розгорнутих 1302 ліжок найближчим часом планується додати ще 234. При цьому легкохворих вже розпускають по домівках, щоб «розвантажити» медичну систему для важких випадків.
Утім, статистика, яку видає незаконна «влада» Криму, не користується довірою. По-перше, через статус півострова як окупованої території, а по-друге, через те, що її неможливо перевірити. Вочевидь, дійсна кількість хворих, найімовірніше, приховується. До таких висновків наштовхує зростання смертей від так званої «негоспітальної пневмонії». За даними кримських активістів, у таких хворих офіційно не знайшли коронавірус, хоча медики прекрасно розуміють, що двостороннє запалення легень було спричинене саме COVID-19. Однак через брак ліжок у лікарнях медики не бажають зв'язуватися з новою інфекцією, просто малюючи хворим інший діагноз.
Причину коронавірусного спалаху вбачають у великій кількості росіян, які цього літа приїжджали відпочивати до Криму з епіднебезпечних регіонів РФ. Наприклад, із Москви. Цьогоріч курортний сезон на півострові на відміну від попередніх років, у принципі, вдався. Цим «успіхом» кримчани зобов'язані саме коронавірусу, через який кордони РФ були перекриті. Тому росіянам довелося замість звичного закордону відпочивати в Криму. Цікаво, що незаконна влада Криму спочатку не хотіла відкривати курортний сезон. Але під тиском з центру були змушені ухвалити інше рішення. Розплата, як бачимо, не змусила себе довго чекати, оскільки соціальної дистанції на пляжах ніхто не дотримувався та масок не носив.
На сьогодні можна дійти висновку, що окупаційна влада не підготувала Крим до спалаху коронавірусу. Дірки доводиться латати на бігу. Наприклад, на півострів для посилення перекидається «десант» медиків з материкової Росії в кількості 70 фахівців. Також до Криму спрямовані 42 дози вакцини від коронавірусу, винайденої російськими вченими. Однак препарат не пройшов всього циклу випробувань, тому ефект від його застосування викликає сумніви. По суті, кримчанам у такому разі пропонують виступити піддослідними кроликами.
Іншими словами, ситуація в Криму нагадує біблійний сюжет з єгипетськими стратами. Однак зловтішатися з цього приводу нам не варто – COVID-19 поширюється й рештою території України не менш швидкими темпами.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».