У Верховній раді зареєстрований законопроект №4004, яким пропонується узаконити використання електронних доказів і зобов'язати провайдерів розкривати дані про діяльність користувача в інтернеті без санкції суду. У коментарі «Слово і діло» глава «Інтернет Асоціації України» Максим Тульєв пояснив, що така ініціатива порушує загальноприйнятий європейський підхід, а скасування судового контролю призведе до зловживань з боку правоохоронних органів.
«Багато експертів і я особисто ставляться до цього негативно з тієї причини, що будь-яке послаблення судового контролю над правоохоронними органами ні до чого доброго не призведе. Тобто в тому вигляді, як це є зараз, правоохоронним органам, щоб отримати інформацію про якогось користувача, наприклад персональні дані, потрібна санкція суду. Вони приходять з цієї санкцією до оператора, оператор перевіряє валідність вимог взагалі і видає ці дані», – сказав Тульєв.
За словами експерта, якщо рішення буде ухвалено, це призведе до зловживання з боку спецслужб.
«По-перше, якщо такий законопроект буде ухвалений, зникає необхідність судової санкції, що призведе до зловживань. По-друге, якщо буде впроваджена система, як у Росії, а там у них «Шторм-1», «Шторм-2», «Шторм-3», то це дозволить оперативникам безконтрольно отримувати інформацію, тому що тоді не потрібно буде навіть щось просити в оператора», – додав він.
Тульєв наголосив, що це буде мати й негативні економічні наслідки на ринку.
«Це може призвести до своєрідного беззаконню. У законопроекті сказано прямо, що оператор зобов'язаний за свої гроші купити це обладнання та встановити. Оператори, звичайно, це сприймають негативно. Це навантаження на економіку, а ринок і так конкурентний і не всі це витримають, тому що обладнання дороге. Ну, і не всім подобається, що спецслужби отримають безконтрольний доступ до інформації», – зазначив Тульєв.
На його думку, така законодавча ініціатива йде в розріз з європейськими стандартами.
«В Європі є конвенція з кібербезпеки і кіберзлочинності. Ці стандарти регулює, як повинні відбувається розшукові заходи. По-перше, там передбачена санкція суду, по-друге, там передбачений своєрідний компроміс: якщо оперативник бачить, що з певної адреси здійснюються незрозумілі дії, він телефонує оператору і просить поставить цю адресу на запис. Умовно кажучи, відтоді всі дані записуються, але спецслужби можуть їх отримати тільки після дозволу суду. Якщо ж його не буде, всі збережені дані видаляються», – підсумував Максим Тульєв.
Нагадаємо, у травні 2020 року президент Володимир Зеленський продовжив заборону на російські соціальні мережі «ВКонтакте» і «Однокласники» в Україні. Однак, як відомо, доступ до соцмереж залишається через VPN.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps