Захворювання Дональда Трампа коронавірусім особливим чином висвітило ситуацію з пандемією. Хоча і до нього державні лідери переносили Covid-19, ті ж Борис Джонсон або Жаір Болсонару, але саме хвороба американського президента загострила питання відповідальності політиків.
У рутинних обставинах, політична сфера мало перетинається з повсякденністю громадян. Все якось так-сяк налагоджено і котиться по своїм рейках, люди зайняті своїми справами, які справедливо здаються їм більш близькими, зрозумілими і важливими, ніж далека і малозрозуміла метушня у владі і навколо неї. Але трапляється спільна біда, і тут, хочеш - не хочеш, потрібно переналагодити життя, щоб витрати не виявилися руйнівними для суспільства, постаратися врятувати побільше, втратити поменше. Мимоволі погляди звертаються до керівництва: рятуйте, виводьте на безпечне місце. Адже для цього вам надали відповідні повноваження.
Пандемія виявилася випробуванням, яке витримали далеко не всі лідери. Недосяжну планку задала Ангела Меркель, не в перший раз підтвердила репутацію державного діяча, здатного справлятися з позаштатними викликами. Потрібно лише зауважити, що і працювати пані канцлеру пощастило з німцями, народом, що володіє винятковими організаційними здібностями і неймовірною схильністю до дисципліни. У свою чергу, німцям пощастило мати такого керівника в важкі часи невипадково, а стало результатом їх високих громадянських якостей. При цьому і в Німеччині не обійшлося без демонстрацій протесту проти обмежувальних заходів. Втім, там протест якраз є одним з проявів норми і запорукою відповідальної політики.
Опубліковане у вересні опитування дослідницького центру Pew, яке провели в 14 країнах-партнерах США, показало, що Меркель є для громадян західних країн політиком, що вселяє найбільшу довіру: в середньому 76%. Зовсім не такі погані справи і у Еммануеля Макрона: 64%. Під час епідемії французький президент проявив себе з сильної сторони і відіграв значну частину довіри, в якій йому, здавалося, почали масово відмовляти. А ось Дональд Трамп виявився найменш популярним керівником: 83% громадян провідних країн Заходу відмовляються йому довіряти. І цей результат майже повністю співпав з оцінкою успішності боротьби США з Covid-19: 84% вважають її невдалою. Це при тому, що у власних країнах в середньому 74% опитаних позитивно оцінили зусилля влади, а в середньому по Євросоюзу – 57%.
США як світовий лідер відверто провалили іспит не тільки на глобальне лідерство в умовах загальної біди, але і не впорався з нею у власних національних кордонах, а лідер лідера, президент Трамп, виявився нездатним захистити не тільки громадян, але і себе і свою сім'ю. І це обов'язково позначиться на його перспективах на президентських виборах.
Для керівництва України епідемія викликом не стала. Спочатку добряче перелякавшись і кинувшись копіювати заходи, які робилися в інших країнах, з плином часу політики не тільки не проявили себе як організатори захисту і порятунку людських життів, а й самі повели себе як безвідповідальні громадяни і наплювали на всі запобіжні заходи. Скоро в нас, здається, не залишиться партійних лідерів і представників вищого ешелону влади, що не перехворіли, в повній відповідності з різким зростанням захворюваності в цілому по країні.
Пустивши ситуацію на самоплив, наші діячі, може, і правильно розсудили, що горезвісний «авось» вивезе швидше, ніж їх дії, позбавлені сенсу в очах самих горе-організаторів карантинних заходів, на які все чхали і кашляли. Важко навіть уявити, куди нас заведе колективний «авось» вже до зими, не кажучи про далеку і таку, що не піддається прогнозам, весну. Але якщо Америка не впоралася, то нам і поготів можна розвести руками, безпорадно і навіть ніби радісно: ось така чортівня, що тут поробиш! А німці нам не приклад.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps