Президент заінтригував. Каже, спитаю «у тебе» цікаве, не скажу поки, що. Цей «ти» – такий собі, «з ким ми писали нашу програму». Очевидно, таких людей одиниці, і до чого ця всенародна інтрига, не дуже зрозуміло: зніми трубку, запитай. Поки, за відчуттями, все дуже схоже на акцію з врученням пилососа першим п'яти покупцям з абетки маркетолога-початківця, зрозуміти б тільки, що продають.
Не знаю, як справи в епоху інстаграма і тик-току, а в наше паперове дитинство в ходу були анкети друзів – великі зошити, оформлені вирізками з журналів, віршами, малюнками і текстами пісень, там потрібно було відповісти на якісь заповітні питання господаря/господині зошиту. І оформлення анкети, і байронічні відповіді на замисловаті питання – все це було важливою частиною вікової гри гормонів і боротьби за шкільний статус. Банкова, яка захоплено піарить таємниче опитування, лякаюче відверто демонструє застрявання в дитинстві своїх мешканців.
Вже зрозуміло, і це, спасибі, роз'яснили всім, хто не знав, що ніякої юридичної сили ця всенародна забава мати не буде, і грошей на неї з бюджету не витратять, знайдуть у якихось спонсорів. Цю обставину, до речі, потрібно буде ретельно перевірити. І так, хотілося б знати імена цих щедрих володарів капіталів, яким не шкода своїх грошей на відверте шапіто.
Раз анкета від Зеленського не є державним і юридично звітним папером на зразок бюлетеня для голосування, їх збором і обробкою не може займатися вертикаль Центрвиборчкому. Значить, робота ляже на плечі одноразового найманого персоналу з відповідним ступенем відповідальності, і результатами такого опитування можна довіряти не більше, ніж фінансовим звітам «Укравтодору» про проєкт «Велике будівництво». Власне, те, як це робиться, не викликає сумніву, що підсумкова нібито відповідь нібито України на ще не озвучені питання вже десь лежить заготовлена.
Чи потрібно опитувати громадян? Звичайно, і цим щодня професійно займаються кілька авторитетних опитувальних компаній в країні за науково обґрунтованими методиками. Зародкових знань про соціологічну вибірку досить, щоб розуміти безглуздість опитування мільйонів, коли можна обмежитися роботою з півтора-двома тисячами анкет. Ціна такого опитування – просто копійки в порівнянні з шоу в національному масштабі, що імітує показове ознайомлення влади з народною думкою. Ті самі спонсори, яким нібито не шкода заробленого для порожньої розваги Зеленського, можуть забезпечити його по-справжньому значущою інформацією для аналізу в безперебійному режимі. Тільки кому це треба і де ці прекрасні аналітики?
Не часто так наочно накладаються один на одного тема виняткової важливості народної думки і поводження з народом як з недоумком. Та й оточення президента так само обходиться зі своїм босом, граючи на його, скажімо так, деяких особистісних особливостях. Зеленському явно згодували скотинячу ідею за рахунок псевдоопитувальної кампанії підвищити явку на місцеві вибори, які складаються для «слуг» вкрай невдало. Якщо таким собі трюком вдасться заманити на вибори молодь, серед якої висока питома вага прихильників партії влади, дивись, провал буде не таким оглушливим. «Чистий профіт, Володимире Олександровичу!».
Є, правда, ще один варіант, звідки взялася ідея опитування: вони і справді всі там, нагорі, всерйоз вірять, що запускають ефективний демократичний механізм. Циніки чи ідіоти? Болюче питання, яке не потрапить в опитувальні листи.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps