Приватний експерти Ірина Педь, як встановила 39 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс», заявила про здійснення на неї тиску збоку адвокатів колишніх підозрюваних у цій справі.
Про це вона сказала на брифінгу, повідомляє «Слово і діло».
Як стверджує Педь, після проведення нею експертизи у справі про формулу «Роттердам плюс» про встановлення 39 млрд грн збитків на неї почався тиск. За її словами, цей тиск нібито здійснювали адвокати колишніх підозрюваних у справі «Роттердам плюс», зокрема, топ-менеджерів групи компанії ДТЕК та колишніх посадовців Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Педь та її адвокат Валерій Буняк повідомили, що стосовно експерта поширювалися компрометуючі матеріали у ЗМІ, а також ініціювали кримінальне провадження. Експерт заявила, що адвокати колишніх підозрюваних у справі «Роттердам плюс» почали заявляти про її некомпетентність та нібито, що ця експертиза була проплачена НАБУ.
Адвокат Буняк також повідомив, що раніше вказані адвокати мали гарні стосунки з Педь і замовляли в неї проведення експертних досліджень та дякували за це. За їх словами, вони подали позов до суду на адвокатів фігурантів справи «Роттердам плюс» про захист ділової репутації, а також ініціювали порушення кримінальної справи за фактом примусу до відкликання експертизи у справі «Роттердам плюс» (стаття 386 Кримінального кодексу України).
«Особливо для мене сумно, повчально, мабуть, що всі ці дивні твердження стосовно мене озвучуються та підтримується адвокатами, з якими я маю достатньо тривалі успішні робочі відносини», – підкреслила Педь.
Як відомо, 27 серпня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули.
Паралельно з цим закриття справи оскаржив один із заявників – колишній народний депутата та ексзаступник генерального прокурора Віктор Чумак. Проте Вищий антикорупційний суд у задоволенні його скарги відмовив. Наразі апеляцію на це рішення розглядає апеляційна палата ВАКС.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps