Президент і Рада проти КСУ: які пропозиції для розв'язання кризи

В Україні триває епопея з рішенням Конституційного суду щодо електронного декларування. У Верховній раді вже є достатньо пропозицій, як розв'язати кризову ситуацію, але питання в тому, який вибрати шлях – правовий чи політичний. Що взагалі зараз відбувається довкола КСУ і е-декларування, що пропонує президент Володимир Зеленський і нардепи – «Слово і діло» відповідає на основні питання.

Передісторія: що вирішив КСУ 27 жовтня

27 жовтня Конституційний суд України розглянув подання 47 народних депутатів (більшість від «Опозиційної платформи») і скасував статтю Кримінального кодексу про відповідальність за неправдиву інформацію в електронній декларації. Крім того, були визнані неконституційними більшість повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції.

Депутати, які внесли до КСУ подання: Ігор Абрамович, Тарас Батенко, Юрій Бойко, Віктор Бондар, Віталій Борт, Анатолій Бурмич, Олег Волошин, Валерій Гнатенко, Сергій Дунаєв, Юрій Загородній, Юлій Іоффе, Дмитро Ісаєнко, Володимир Кальцев, Олександр Качний, Ілля Ківа, Ігор Кисельов, Тарас Козак, Олександр Колтунович, Наталія Королевська, Ренат Кузьмін, Сергій Ларін, Олександр Лукашев, Сергій Льовочкін, Юлія Льовочкіна, Михайло Макаренко, Григорій Мамка, Суто Мамоян, Віктор Медведчук, Володимир Мороз, Василь Німченко, Юрій Павленко , Михайло Папієв, Тетяна Плачкова, Олександр Пономарьов, Наталя Приходько, Олександр Пузанов, Вадим Рабінович, Микола Скорик, Антоніна Славіцька, Юрій Солод, Вадим Столар, Григорій Суркіс, Руслан Требушкін, Олександр Фельдман, Федір Христенко, Віктор Чорний, Нестор Шуфрич.

В результаті НАЗК було змушене обмежити доступ до реєстру електронних декларацій. У свою чергу, Національне антикорупційне бюро має закрити 110 кримінальних проваджень по скасованій КСУ статті. Найбільш резонансні справи ми показували на інфографіці.

Президент Володимир Зеленський зібрав термінове засідання РНБО, на якому було ухвалено низку рішень. Зокрема, Кабінет міністрів на виконання рішення РНБО прийняв розпорядження і зобов'язав НАЗК знову відновити доступ до реєстру декларацій і забезпечити механізм їх перевірки. Однак цього для виходу із ситуації замало.

Як Зеленський пропонує вирішити ситуацію?

У ніч на 30 жовтня президент Володимир Зеленський зареєстрував в парламенті законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Він пропонує:

  • визнати рішення Конституційного суду від 27 жовтня таким, яке не створює правових наслідків і прийнято в умовах реального конфлікту інтересів;

  • повернути скасовані статті закону «Про запобігання корупції», а також Кримінального кодексу;

  • припинити повноваження складу КСУ з дня набрання законом чинності.

Конституційному суду ця ініціатива не сподобалася: його голова Олександр Тупицький заявив, що в законопроєкті є ознаки «конституційного перевороту».

Експерти, хоча і не так категоричні, як Тупицький, все ж теж вважають, що законопроєкт Зеленського не відповідає Конституції. «Перелік підстав для припинення та звільнення судді Конституційного суду чітко прописаний в Конституції і законі «Про Конституційний суд України». Припинення повноважень відбуваються автоматично, а ось звільнення, в більшості випадків, вимагає рішення самого КСУ. Причому за підтримки двох третин суддів», – заявив «Слово і діло» експерт з конституційного права Олександр Москалюк.

У Раді Європи закликали не ухвалювати таких поспішних рішень. «Припинення повноважень суддів є грубим порушенням Конституції і основного принципу поділу влади. Порушення Конституції, навіть якщо воно має, можливо, поважну причину, не приведе до конституціоналізму і поваги верховенства права, які є принципами боротьби з корупцією», – йдеться в листі на ім'я спікера Верховної ради Дмитра Разумкова. Міжнародні партнери попросили знайти альтернативні способи повернути боротьбу з корупцією в пріоритети.

У свою чергу, представник президента в КСУ Федір Веніславський заявив, що внесений законопроєкт відповідає цінностям Основного закону України. «В екстраординарних умовах, в яких опинилася держава в результаті ухвалення КСУ рішення, рішення президента запропонувати Верховній раді розв'язати кризову ситуацію політико-правовими засобами є абсолютно обґрунтованим і повністю відповідає цінностям, закріпленим Конституцією України», – зазначив він.

Сам Володимир Зеленський назвав роботу КСУ «руйнівним ураганом». Відкликати свій законопроєкт він не має наміру, за його словами, це буде своєрідним «дамокловим мечем» над КСУ. «Я не буду відкликати законопроєкт. Якби я знав, що я не правий, і звичайні люди мені сказали: «Пане президенте, ви не праві», я би негайно відкликав. І я впевнений, що чиню правильно. Я знаю, що це складно. Але я вірю, що розумні депутати підтримають мене», – заявив Зеленський ввечері 2 листопада.

У разі, якщо «розумні депутати» не підтримають ініціативу, Зеленський готовий навіть розпустити Верховну раду. Але цей варіант розвитку подій може ще сильніше поглибити кризу.

У той же вечір президент взяв участь в засіданні фракції «Слуга народу» і закликав підтримати рішення про дострокове припинення повноважень суддів КСУ.

Що пропонують народні депутати

Судячи з усього, голосів за законопроєкт Зеленського в Верховній раді немає. Фракції «Європейська солідарність», «Голос», «Опозиційна платформа – За життя», група «За майбутнє» виступили проти цієї ініціативи. Деякі політичні сили внесли свої законопроєкти по е-декларуванню.

Вчора, 2 листопада, спікер Дмитро Разумков провів нараду з головами фракцій і груп, де було вироблено альтернативне рішення. Пізно ввечері в парламенті був зареєстрований законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України» авторства Разумкова і ще понад 100 народних депутатів з різних фракцій.

Законопроєкт передбачає повернення НАЗК низки повноважень, зокрема, контролювати і перевіряти декларації, зберігати і оприлюднити їх, моніторити спосіб життя суб'єктів декларування, проводити перевірки для виявлення корупції. НАЗК знову зможе вносити приписи керівникам органів для усунення порушень антикорупційного законодавства. Також законопроєктом пропонується повернути статтю 366 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за декларування недостовірної інформації.

Орієнтовно в п'ятницю, 6 листопада, законопроєкт розглянуть в залі. Після ухвалення закону, за словами Разумкова, буде два місяці, щоб його нормально допрацювати.

Сьогодні антикорупційний комітет Ради розглянув законопроєкт на засіданні і визнав таким, що відповідає нормам антикорупційного законодавства. Його рекомендували включити до порядку денного і ухвалити за основу та в цілому.

Яке рішення стосовно КСУ може влаштувати всіх?

Уточнення: влаштувати всіх, крім самих суддів КСУ. У Верховній раді запропонували суддям Конституційного суду добровільно скласти повноваження, що відкриє можливість оновити орган. Під парламентським зверненням підписалися більше 200 народних депутатів.

Такий шлях подолання проблеми підтримує і Володимир Зеленський. «Якщо судді бачать реакцію суспільства, реакцію парламентаризму, реакцію міжнародних партнерів – вони повинні піти у відставку. І це буде найбільш ліберальний шлях. Я знаю, що там були судді, які не підтримали це рішення, але і вони повинні піти у відставку. Тоді у них буде чесний шанс стати суддями в оновленому складі», – заявив він учора.

Нагадаємо, «Слово і діло» відстежило, які рішення ухвалював КСУ з антикорупційної реформи в Україні.

Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО