Верховна рада в середу, 4 листопада, відправила на повторне перше читання законопроєкт про відтермінування обов'язкового використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО або «касових апаратів»).
Так, за ухвалення законопроєкту №4313 в першому читанні проголосували лише 212 депутатів, при мінімально необхідних 226, а за повторне читання - 254.
Документом пропонується перенести на один рік (на 01.01.2022 замість 01.01.2021) вимогу обов'язкового застосування РРО суб'єктами господарювання.
Також пропонується перенесення на рік запровадження спеціального порядку розгляду скарг покупців і компенсації частини штрафних санкцій.
Заступник голови профільного комітету ВР Олександр Дубінський, представляючи законопроєкт, повідомив, що комітет в середу, 4 листопада, вирішив внести в нього ще правки і прив'язати розмір максимального річного доходу ФОП для роботи на спрощеній системі оподаткування до розміру мінімальної зарплати (МЗП) на 1 січня звітного року.
Зокрема, за його словами, для I групи було запропоновано підвищити його з нинішніх 1 млн грн (до 2 квітня цього року - 0,3 млн грн) до 245 МЗП, що з 1 січня 2021 року складе 1,47 млн грн. Для II групи - з 5 млн грн (було 1,5 млн грн) - до 1230 МЗП (7,38 млн грн), для III групи - з 7 млн грн (було 5 млн грн) - до 1720 МЗП (10,32 млн грн).
Крім цього, комітет запропонував підвищити з 1 млн грн до 820 МЗП (4,92 млн) річний дохід, при перевищенні якого будь-який «спрощенець» незалежно від виду діяльності повинен застосовувати РРО.
Нагадаємо, в податковій назвали кількість програмних РРО, які вже є у них на обліку.
«Слово і діло» раніше розповідало, як користуватися програмним РРО.
Також ми дізнавалися думку експертів - які плюси і мінуси касового апарату в смартфоні.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps