Місцеві вибори завжди виявляють цікаві політичні тенденції, на які варто звернути увагу під час аналізу розвитку наступного міжвиборчого періоду. За прогнозами експертів, цей період може бути дуже нетривалим, адже йдеться про високу ймовірність дострокових парламентських виборів.
Особливо цікаво спостерігати за мерськими кампаніями у великих містах та обласних центрах, адже саме там формується нова політична регіональна еліта, яка дедалі більше впливає на ситуацію і на загальноукраїнському рівні. Як засвідчили місцеві вибори-2020, ситуація може розвиватися і за несподіваними сценаріями – фаворити перегонів швидко стають аутсайдерами, а деяким досвідченим політикам доведеться позмагатися за посаду міського голови із новачками у другому турі.
Однак не менш цікаво проаналізувати міста, в яких однозначну перемогу здобули кандидати в один тур. Згідно із законодавством, вибори міського голови відбуваються за мажоритарною системою абсолютної більшості, тож, щоби виграти, достатньо набрати 50%+1 голос виборців, які прийшли на голосування.
Які найбільш цікаві тенденції показали мерські вибори в один тур?
Повернення «міцних господарників»?
В кількох великих містах в першому турі повторно стали мерами кандидати, у перемозі яких мало хто сумнівався. Головна запорука успіху – ці політики вже були мерами та майже не відчули конкуренції з боку можливих альтернативних кандидатів.
Найбільш вразила з точки зору ведення і результату виборча кампанія Геннадія Кернеса у Харкові. Не заважаючи на те, що сам кандидат захворів і лікувався за кордоном, і майже не з’являвся в публічній площині – це жодним чином не вплинуло на його популярність. Геннадій Кернес без фактичної підтримки будь-яких політичних груп впливів, зміг вкотре очолити одне з найбільших міст-мільйонників України. Найвірогідніше, відсутність альтернатив, слабкість чинної влади та низька явка – зіграли Кернесу лише у «плюс». Вже зараз стало відомо, що утретє обраний мером Харкова Геннадій Кернес повернеться до міста з лікування не раніше 20 грудня.
Ще один фаворит перегонів в одному з найбільших міст на Донеччині – Вадим Бойченко, колишній топ-менеджер «Метінвесту». Він вже очолював місто останні 5 років, а після цих виборів у міськраді матиме підтримку ще й власної фракції «Блоку Вадима Бойченка». Звісно, близькість до фронту та, фактично, монополія великого капіталу на основних підприємствах Маріуполя – не єдині фактори успіху Бойченка. Місто ані ментально, ані стратегічно не готове до експериментів зі зміною влади, адже є таким собі заручником ще старої радянської інфраструктури, на якій була побудована концепція індустріального розвитку всього регіону Донбасу. Тож альтернативам взятися просто нізвідки.
Схожа ситуація і в Запоріжжі. На виборах мера впевнено лідирує ще один колишній топ-менеджер «Метінвесту» Володимир Буряк. Пізніше він не лише розбудував свій власний бізнес, а й значно посилив свої позиції в місті. Тож, за аналогією із Маріуполем, основним чинником успіху виборів в один тур були відповідний запит та очікування громадян на «сильного мера-господарника».
Реванш «Свободи»
А ось певний електоральний сюрприз продемонстрували одразу три мери в західних містах України, які змогли повторно, а головне, з величезним відривом перемогти конкурентів вже у першому турі місцевих виборів. Усі троє мають завдячувати своїй політичній кар’єрі партії «ВО «Свобода».
Так, втретє мером Тернополя із результатом у майже 75% підтримки став Сергій Надал. Його кандидатуру підтримали на з’їзді партії «Свобода», проте пізніше Надала також підтримала й місцева партія «Порядок, Відповідальність, Справедливість», яка також орієнтується на чинного мера й збирається співпрацювати із фракцією «ВО «Свобода» у міській раді.
У Хмельницькому впевнену перемогу вдруге здобув колишній «свободівець» Олександр Симчишин, який також завдяки своїй впізнаваності «провів» у міськраду власну фракцію «Команда Симшичина». Із 42 місць у міськраді ця політична сила отримає 2/3 мандатів, і, скоріше за все, майже не потребуватиме сторонньої допомоги від інших політсил. Щоправда, найбільш ймовірним союзником цієї політсили таки стане «ВО «Свобода».
І нарешті, впевнену перемогу здобув чинний міський голова Івано-Франківська, «свободівець» Руслан Марцінків — за нього віддали свої голоси 84,78% виборців.
В усіх трьох випадках йдеться не лише про партійну приналежність переможців, а й про вдале позиціонування мерів та наявність результатів роботи на своїй попередній каденції. Враховуючи деякий консервативний характер виборців західних регіонів, та зважаючи на слабкі позиції як представників нової влади, так і попередніх провладних еліт, сформувався специфічний політичний ґрунт для появи нових політичних сил прозахідного та націоналістичного спрямування.
Нові регіональні команди
Вибори мерів у Чернігові, Кропивницькому, Вінниці та Житомирі також відбулися в один тур. У кожному з міст – власний фаворит, який завдячує своїй політичній кар’єрі тісним зв’язкам із представниками влади часів президентства Петра Порошенка.
Особливо яскраво це видно на прикладі міст Вінниця та Житомир. Обоє переможців перегонів – Сергій Моргунов у Вінниці та Сергій Сухомлин у Житомирі – раніше тісно співпрацювали із командою Петра Порошенка.
Щоправда, часи змінилися і завдяки процесам децентралізації мери змогли вибудувати власну політичну інфраструктуру довкола себе на місцях. Особливо успішно це вдалося команді Володимира Гройсмана, одним із найближчих соратників якого є нинішній переможець мерських перегонів в один тур у Вінниці – Сергій Моргунов.
Не виключено, що нинішні місцеві вибори стануть для мерів-переможців гарним підґрунтям для подальших політичних амбіцій. А сама вага місцевих політичних процесів, надто щодо партійного будівництва, суттєво зросте.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»