Закон про амністію учасників війни на Донбасі, під яку не потраплять винуватці тяжких злочинів, буде схвалений парламентом після виборів і формування місцевих органів влади на цих територіях відповідно до українського законодавства. У коментарі «Слово і діло» правозахисник Борис Захаров висловив думку, що документ має враховувати, насамперед, тяжкість злочину.
«Тут треба бути дуже уважними із термінологією: у нас є військові злочини та воєнні злочини. Воєнні – це міжнародні злочини, скоєні внаслідок порушення Женевських конвенцій. Військові – це інше. Наприклад, призов юнаків на службу в армію в окупованому Криму – це воєнний злочин, який скоює Росія на окупованій території. Проблема в тому, що категорії воєнних злочинів не імплементовані в національне законодавство на нормальному рівні. Але я вважаю, що за амністії повинна застосовуватися зовсім інша логіка. Наприклад, сепаратисти, які воювали за всіма правилами, то ми, що тепер, маємо їх всіх амністувати?», — сказав Захаров.
Правозахисник додав, що важливо правильно кваліфікувати такі злочини.
«Це не має обмежуватися воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Я вважаю, що амністії не мають підлягати особи, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тобто, амністії не має бути за скоєння воєнних злочинів, а також тяжких або особливо тяжких. Тому дуже важливо правильно кваліфікувати ці злочини», — вважає Захаров.
Амністія учасників конфлікту на Донбасі може бути передбачена у законопроєкті про колаборантів.
«Наприклад, якщо керуватися Женевськими конвенціями, то держава-окупант повинна зберегти судоустрій окупованої території. Вони цього не зберегли, але, наприклад, чи варто карати суддів, які, скажімо, не порушували права людини, але продовжили працювати у російських судах. Наприклад, таких людей можна амністувати, на мою думку. Це саме той випадок, коли під час кваліфікації треба враховувати, що кажуть міжнародні угоди. Я вважаю, що це має бути окремий законопроєкт або розділ у законопроєкті про колаборантів», — наголосив Захаров.
Раніше Кравчук заявив про те, що Україна наполягає на обміні полоненими щонайпізніше 15 грудня.
Також відзначимо, Кравчук розповів про «план дій» щодо Донбасу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps