Ця осінь – напевно, один з найгарячіших періодів для Мінрегіону. Паралельно з місцевими виборами в країні відбувається розподіл бюджетного пирога на наступний рік, терміново треба встигнути добудувати об'єкти, які пообіцяв президент, – а тут ще й карантин з непередбачуваною місцевою владою та сюрпризи від СБУ з обшуками у ДАБІ. У великому інтерв'ю «Слово і діло» міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов розповів, як терміново змінюють законодавство під новий адмінустрій, чи встигнуть добудувати все, що запланували на рік, та чому реформа ДАБІ досі так і не відбулася.
Відбулися місцеві вибори, вперше за новим адміністративно-територіальним устроєм. Днями у першому читанні ухвалили законопроєкт, який, за вашими словами, потрібен для логічного переходу повноважень і майна зі старих органів влади до нових. Але у висновку експертного управління ВРУ йдеться про те, що Конституція не передбачає такого елемента, як територіальні громади. Чи не думаєте ви, що можливе відповідне рішення Конституційного суду? Як ви будете вчиняти в такому випадку?
Адміністративно-територіальна реформа йде вже шостий рік в нашій країні, і саме за каденції цього уряду, нашої команди Мінрегіону, ми перебуваємо вже на завершальній стадії і зробили такий відповідальний внесок.
По-перше, йдеться про базовий рівень, який стосується укрупнення громад.
Якщо ви пам'ятаєте, ще на початку року у нас було більш ніж 11 тисяч громад, були розроблені кожною областю плани об'єднання цих громад, спроможних громад. В результаті ми з вами отримали 1469 громад. Був великий соціальний діалог про децентралізацію: багато зустрічей, мітингів на місцях і навіть у Києві. Приїжджали, розмовляли, домовлялися… Уряд ухвалив таке рішення. Кожна область презентувала свій поділ на окремому засіданні.
Після затвердження базового рівня перейшли до субрегіонального рівня, тобто, до районів. Було утворено 136 нових районів замість попередньо існуючих 490. Ми з вами опинилися свідками цього історичного процесу, який наблизив країну до європейських стандартів новоутворених районів за розмірами, чисельністю населення, згуртованістю, а також соціально-економічними перспективами.
Звичайно, реформа йде дуже швидко. І законопроєкт 3651-д, якого стосувалося ваше питання, вже ухвалений в першому читанні, найближчим часом ми вже очікуємо на друге читання і його остаточне ухвалення Верховною радою. Він передбачає саме врегулювання повноважень, передачі майна і подальшого функціонування новообраних органів місцевого самоврядування. Це наразі для нас пріоритет. У нас є повне порозуміння з комітетом Верховної ради, з депутатами, і ми очікуємо найближчим часом, що це буде прийнято.
Реформа децентралізації, яка, до речі, отримала дуже високу оцінку з боку наших міжнародних партнерів і, я впевнений, згодом отримає таку саму оцінку з боку суспільства і громадян України, є однією з найуспішніших реформ в державі.
То як передавати будемо? Якщо немає такого елементу, як територіальні громади, у Конституції. Чи не суперечить цей закон Конституції України?
Ні в якому разі. Ми тоді маємо визнати, що парламент чи уряд діяв у неконституційний спосіб. Визначення «територіальні громади» згадується, зокрема, у 140 статті Конституції.
Дійсно, йде робота, напрацювання щодо подальших змін в Конституцію, котрі певною мірою завершать комплекс дій по реформі децентралізації. Наразі я не бачу ніяких суперечностей у цьому. На мій погляд, це перебільшення.
В Україні відсутнє законодавство, яке передбачає можливість утворення нових населених пунктів. Уряд Гончарука подавав такий законопроєкт, потім його відкликали, разом з відставкою уряду. Буде уряд Шмигаля і ваше міністерство, власне, ініціювати такий законопроєкт чи ні? Минулого разу він називався «Про засади адміністративно-територіального устрою».
В цьому питанні в цілому все врегульовано.
17 липня прийнята постанова про утворення та ліквідацію районів. 17 вересня прийнято закон про внесення змін до Бюджетного кодексу, який саме і врегульовує питання і завершує адміністративно-територіальну реформу в частині приведення у відповідність Бюджетного кодексу до нового адміністративно-територіального устрою.
І 3 листопада в першому читанні ухвалили вже 3651-д, який регулює питання правонаступництва комунально-державного майна.
Нещодавно в країні відбулися перші місцеві вибори, котрі вже пройшли на основі нового адміністративно-територіального устрою, тобто, все вже врегульовано.
І це згідно з Європейською хартією та згідно з європейськими практиками. Цим рішенням, цією реформою ми підтверджуємо напрям своїх дій до європейських стандартів.
Коли ви очікуєте від Ради ухвалення законопроєктів про місцеві державні адміністрації та про місцеве самоврядування?
Наступне засідання відбудеться наступного тижня (розмова відбувалася 12 листопада – ред.), тоді і очікуємо ухвалення законопроєкту 3651-д.
Тобто, цього року воно вже працюватиме?
Потрібно вже в цьому місяці.
Це нагальне питання, тому що, уявіть собі, що замість 490 районів з усіма функціями, районними державними адміністраціями, які ліквідовано, утворено 136 нових. Це величезна робота, яка стосується комунального, державного майна місцевих та районних рад і багато чого іншого. Виконавчі органи треба призначити...
Давайте від теорії до практики: на прикладі Київської області, яку ви деякий час очолювали. На території нинішнього Білоцерківського району (раніше – Володарського) планують запустити шахту з видобування відкритим способом розсипних титанових та циркон-рутил-ільменітових руд. Місцеві жителі впевнені, що через це буде знищено тисячу гектарів земель, а десяток населених пунктів залишиться без питної води. Що робити жителям ОТГ для відстоювання та захисту своїх інтересів? Якщо будуть скарги, як міністерство реагуватиме на них?
В першу чергу, я хочу звернути увагу, що наша глобальна мета – це розвиток спроможних громад. Спроможна потужна громада забезпечує розвиток та потужність держави. Це – базова фундаментальна логіка, яка лежить в основі реформи децентралізації.
Тому те, що громади почали суттєво розвивати свою спроможність, це дуже добре. Інше питання, в який спосіб.
Вони повинні враховувати всі ті обмеження, котрі є. Є нагляд за законністю, який робить і держава в особі міських державних адміністрацій. Але давайте вивчимо цей приклад.
Дозвіл на ці роботи вже є. Але з одного боку є дозвіл – з іншого боку є незадоволена громада.
Дозвіл на роботи має враховувати екологічні питання, вплив на довкілля, вплив на питання ризиків здоров'я і таке інше. Роботи не будуть розпочаті, поки немає оцінки впливу на навколишнє середовище. Мені відомо, що КОДА вже звернулась до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо врахування інформації, викладеної у зверненнях органів місцевого самоврядування, щоб не допустити видобування відкритим способом.
У вас є занепокоєння, що цей дозвіл незаконний?
Ні, мене турбує така ситуація, як типова, коли люди не знають, як їм вчинити – у цьому запитання.
Давайте з цим конкретним кейсом окремо розберемося, тому що Київська область для мене дуже близька особисто. Наразі це питання на контролі в очільника Київщини Василя Володіна.
Що стосується ефективної роботи громад, то це – основне питання 2021-2022 років. І ми, як уряд і Міністерство розвитку громад та територій, цим опікуємося і будемо опікуватися. Дуже важливою є роз’яснювальна робота, яку, до речі, ми регулярно проводимо, адже на місцях виникає безліч питань, в тому числі і аналогічних тому, про яке ви кажете.
Щодо економічної складової ефективності громад, це вже питання реформи Державного фонду регіонального розвитку, де ми передбачаємо окрему частину фінансування саме на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад. Тому що без цього поштовху їм буде складніше бути розвиненими і абсолютно спроможними.
А що таке спроможність, я хотів би вас спитати. Що таке спроможна громада?
Це громада, яка може самостійно функціонувати і забезпечувати свої потреби.
Матеріальні.
В тому числі.
От добре, що ви кажете «в тому числі». Тому що спроможна громада – спроможна економічно, але не тільки. Вона гармонійно спроможна. Тобто, це соціально-культурні аспекти, можливо, подекуди це релігійні аспекти, інколи це аспекти певних історичних традицій. І це завжди – аспекти розвитку людського капіталу, розвитку підтримки молоді, увага до напрямів освіти, професійного розвитку.
Тому економічна частина – фундамент. Без достатнього економічного рівня неможливо говорити про спроможну громаду. Але спроможність – це не тільки гроші, це можливість створювати додану вартість як економічно, так і соціально-культурно.
Бачимо таку тенденцію: розмір Державного фонду регіонального розвитку постійно зменшується після першого читання. На 2020 рік спочатку подавали 9,5 млрд – після першого читання залишилося 4,9 млрд. На 2021 рік подавали 9,3 – став 6,2 млрд після першого читання. Чому так відбувається? Чому в регіонів забирають гроші?
Для мене і для міністерства це дуже важливе і фундаментальне питання, котре наразі є і певним викликом.
По-перше, ми ініціювали реформу Фонду регіонального розвитку і уряд підтримав це рішення – є відповідна постанова, ми розробили і подали законопроєкт до Верховної ради, який змінить, я сподіваюсь, найближчим часом підхід до Державного фонду регіонального розвитку і його використання.
Що стосується ситуації зі зменшенням у 2020 році. Навесні цього року ми починали з суми 7,5 мільярдів гривень і були вимушені після того, коли були внесені зміни, скоротити до 4,9 мільярдів гривень.
Це викликано ковід-кризою. Ми з розумінням до цього ставимося.
Перше читання було в кінці 2019 року – ще до кризи.
Мій перший ДФРР був 7,5. Під ці 7,5 були заплановані відповідні проєкти, видатки. Ми з обласними державними адміністраціями, з комісією ДФРР, куди входять також народні депутати України, зробили відповідне скорочення таким чином, щоб програмні проєкти не постраждали і були виконані.
Але повернемося до реформи.
Я також, як і ви, як і регіони, був засмучений ситуацією зі зниженням ДФРР, тому що без цього інструменту неможливо реалізовувати перетворення країни. Потрібен покроковий план і розуміння, на що держава має направляти фінансовий ресурс і до зміни яких показників це призведе. І ми зробили дві речі.
З боку Міністерства громад та територій уряду запропонували державну стратегію регіонального розвитку на 7 років вперед, до 2027 року. Участь в її розробці брали також інші міністерства, Офіс президента, неурядові професійні організації. Стратегія була презентована на засіданні уряду та прийнята.
В неї є кілька новел: по-перше, це буде перша стратегія регіонального розвитку, в котрій плани заходів будуть фінансуватися з державного бюджету України; по-друге, ми ввели нові об'єкти фінансування, окрім обласних державних адміністрацій, 10 функціональних зон. Тобто, країна – це не тільки обласний розподіл, а це – 10 функціональних зон, котрі потребують окремого розвитку: наприклад, функціональна зона узбережжя Чорного та Азовського морів, функціональна зона міських агломерацій, функціональна зона мономіст чи функціональна зона гірських Карпат. Наприклад, гірські Карпати розташовані на території чотирьох областей. Тобто, неможливо реалізовувати цю програму за регіональною ознакою областей.
Зрозуміло, що державна стратегія регіонального розвитку передбачає фінансування. Державний фонд регіонального розвитку – це друга пропозиція, яку ми винесли на уряд. Уряд також нас підтримав – до Ради подано законопроєкт.
Ми запропонували, щоб Державний фонд регіонального розвитку поступово за три роки збільшився до 3% від видаткової частини бюджету України.
Це великі гроші. Якщо переводити в цифри, то майже 5 млрд, які є в ДФРР у 2020 році – це близько 0,5%. Тобто, 3% – це вшестеро більше. Зрозуміло, ми очікуємо, що бюджет теж буде зростати за ці роки, а значить, ідеться про ще більшу суму.
Запланована поступова реалізація реформи ДФРР. З 1 січня 2022 року – 2% видатків державного бюджету, з 1 січня 2023 – 3%.
2021 рік – ми говоримо майже про 1%. І ви праві, що за аналізом минулих років між першим та другим читанням були зменшення. Цього разу я очікую, і ми працюємо над тим, щоб цей показник був збільшений до розміру 1%.
Про яку суму йдеться?
Близько 9 мільярдів. 9-10 мільярдів гривень – це план, наш пріоритет. І саме з цих розрахунків і побудована стратегія регіонального розвитку. Неможлива стратегія без фінансування.
Але ж ковід. Де ви їх візьмете ці 9 мільярдів? Чи у вас уже є гарантії від уряду, від народних депутатів, що вам дадуть 9 мільярдів? В останній версії бюджету на 2021 рік після першого читання є тільки 6,2 млрд.
Знаєте, боротьба з ковідом – це великий виклик, велика загроза для всього людства. Ми всі розуміємо, які збитки зазнають економіки держав. Я впевнений, що регіональний розвиток необхідний для підтримки економіки, підтримки суспільства, без цього ми не зможемо розвивати країну.
Робити пожертву за рахунок регіонального розвитку неправильно. Це суїцид.
Треба дбати про проєкти розвитку, які насамперед створюють дві речі: робоче місце та додану вартість.
В період пандемії, в період зрозумілої логічної економічної кризи саме держава постає основним інвестором в країні. А хто в нас «акціонер» Державного фонду регіонального розвитку?
Українці.
Так, громадяни. Котрі як акціонери Фонду справедливо запитують: що, як і коли будемо будувати?
Ми запропонували громадянам розвиток не тільки твердих, але й м'яких проєктів. Тобто, коли ми говоримо про проєкти економічного зростання – це не тільки, наприклад, об'єкти промислового розвитку, технологічні чи індустріальні чи біотехнологічні парки, це також м'які проєкти: розвиток і інвестиції в людей, в освіту, в професійну освіту…
Умовно кажучи, в м'які проєкти – взагалі ніколи практично не вкладалися суттєві гроші. А сьогодні конкуренція в першу чергу полягає в конкуренції людського капіталу та його якості.
До речі, про людський капітал. Напередодні уряд затвердив трьох нових очільників ОДА. Цитую Соню Кошкіну щодо кандидатури на голову Миколаївської ОДА: «Вибори в місті провалені, а начальник штабу йде на підвищення. Специфічна логіка». Чому так? І взагалі, що скажете про потенційні призначення?
Робота з регіонами і, відповідно, з очільниками областей – один із найважливіших напрямків в моєму порядку денному. Цими днями ще й отримую багато запитань щодо кадрових змін та призначень.
Коли працював на посаді голови обласної державної адміністрації, був особисто знайомий з усіма головами ОДА, і зараз вже в новому форматі ми працюємо разом з ними майже кожного дня. Принаймні щотижня ми всі бачимося, проводимо відповідні відеоселекторні наради чи особисто, – ми дуже зацікавлені в тому, щоби якість управлінського капіталу в регіонах зростала.
Ми з боку уряду і Міністерства розвитку громад та територій також робимо відповідну оцінку, аналізуємо ефективність роботи голів обласних державних адміністрацій.
Звичайно, рішення ухвалюється Офісом президента України і особисто президентом щодо призначення кандидатури голів обласної державної адміністрації, і ви вірно сказали – ми ще очікуємо указів. Але я підтримую постійне підвищення рівня управлінського капіталу в регіонах – ми робимо відповідні висновки, здійснюємо моніторинг ефективності роботи голів. І, відверто кажучи, дві новини хочу повідомити. Зміни неминучі – вони ще будуть найближчим часом. І друга новина в тому, що вони повинні підвищити якість управління в регіонах.
Давайте конкретніше? Зміни неминучі – це означає, що будуть перепризначення ще в інших областях?
Так, будуть перепризначення.
Про які області йдеться? Де очікувати зміни?
Я вам такий навіть можу дати заголовок: будь-яка область може очікувати зміни. Будь-яка. Це залежить від об'єктивних характеристик ефективності роботи голови облдержадміністрації та його команди. І це в жодному разі не пов'язано з виборами. Я веду мову про фактичну роботу голів облдержадміністрацій, яка є їхньою операційною частиною функціонування. Це – виконання рішень президента та уряду, поточний соціально-економічний стан справ в регіоні... Наразі топ-пріоритетом безумовним є питання, пов'язані з ковідом, тобто, ситуація з забезпеченням ліжко-місць, кисню централізовано, ситуація з виконанням рішення уряду щодо обмежувальних заходів, забезпечення додаткових потужностей лікарень, виплат медикам. Ковід-тематика – номер один.
Також є питання, які стосуються реалізації програми президента «Велике будівництво»: ми щотижнево за цим слідкуємо, кожного тижня ми проводимо відеоселекторні наради з головами державних адміністрацій. В Мінрегіоні працюють, якщо я не помиляюся, з червня цього року моніторингові групи. Кожного тижня мінімум 2-3 області вони відвідують і роблять моніторинг усіх об'єктів будівництва, яке там відбувається, за програмою: їх стан, фінансування, якість, строки, підрядники, дозволи і так далі.
Я, зі свого боку, зараз трохи пригальмував із робочими поїздками, тому що був на лікарняному, а в звичайному режимі кожного тижня відвідую якусь область і працюю по різним напрямкам, які також включають в себе і ковідний пакет, і децентралізацію, і «Велике будівництво», і ще декілька інших специфічних пакетів для деяких областей. Наприклад, по заходу – це повінь: ліквідація наслідків повеней і проведення робіт по цьому напрямку.
У вас на сайті «Великого будівництва» немає узагальнених кількісних показників завершених об'єктів у реальному часі. Тому відомі тільки заявлені цифри: 100 шкіл, 100 садочків, 210 приймальних відділень… Що з цього є станом на зараз?
Я вам хочу показати, як я працюю.
Я вам відкриваю свій iPad. Останній селектор був коли? 11 листопада, ось папка. «Велике будівництво». Наприклад, по ситуації на 11 листопада загальний відсоток будівельної готовності в частині програми 100+100+100 становить 92%.
3% прогрес за тиждень.
Це ж не публікується?
Не публікується, це робочий матеріал. Його бачать голови ОДА і ми разом опрацьовуємо ці дані. Мінрегіон оприлюднює ключові факти: динаміку, відсоток будівельної готовності. Адже важливо, щоб суспільство знало, як триває перебіг програми. Це важливо і в розрізі кожного регіону, і для країни в цілому.
От бачите, 248 об'єктів завершено – це без приймальних відділень. Приймальні відділення окремо.
І бачите по кожній області ми бачимо...
Донецька – всі.
Донецька у нас лідер, до речі, завершила 100% об'єктів (гортає далі – ред.).
Завершення по напрямам. Наприклад, у нас уже 99 шкіл на сьогодні завершені. Наступного тижня будемо перетинати психологічну позначку.
Але, бачите, ми вже наближаємося до того, щоб все зробити вчасно.
Далі. Є освоєння коштів. Чому це важливо? Тому що розрахунки з підрядниками можливі тільки коли об'єкти завершені, роботи здані. Вже кінець року, є залишки на рахунках. Неможливо допустити, щоб вони залишилися, тому що потім будуть проблеми з розрахунками.
Наступне. Приймальні відділення. Ось у нас уже з 210 приймальних розпочаті роботи по 192. Це багато, тому що ми їх почали будувати набагато пізніше, аніж планувалось спочатку. До кінця року вони повинні бути готові.
Є чимало різних характеристик, за якими ми аналізуємо: от – дорожня субвенція, регіональна. Як вона йде, хто лідери.
А тепер давайте ретроспективу зробимо. Наприклад, перенесемося в 19 серпня. 64% – бачите?, – тоді.
Приклади... ми робимо також приклади. Це вже відкрите на той момент перше приймальне відділення у Бориспільській лікарні.
До речі, про неї теж хочу у вас запитати. Президент обіцяв дати доручення щоб перевірили фінансування ремонту Бориспільської лікарні у попередні роки: чи були там зловживання та порушення. І ви, до речі, в той день були з ним поруч, як голова Київської ОДА. Ви, напевно, знаєте, чи здійснили таку перевірку і які її результати.
Наскільки мені відомо, по деяких фактах ще ведеться робота відповідними органами, є кримінальні провадження. Висновки станом на сьогодні я не готовий повідомити.
Давайте з іншої точки зору подивимося на цю ситуацію. Бориспільська багатопрофільна лікарня – досить комплексний великий об'єкт, який обслуговує близько 118 тисяч мешканців Бориспільського району та міста Бориспіль, складається з кількох пов'язаних між собою частин: поліклінічного відділення, лікувального корпусу, пологового корпусу, інфекційного корпусу. Уявіть собі, ніхто тоді навіть не прогнозував, що буде така ситуація, що інфекційний корпус наразі буде мати таке значення. Це добре, що ми його зробили…
Для мене особисто дуже важливо завершити цей об'єкт. По-перше, велика кількість людей отримає медичні послуги в більш комфортних та сучасних умовах, адже корпуси Бориспільської лікарні були побудовані в 60-х–80-х роках. По-друге, це було доручення президента, котре він дав, коли вперше відвідував цей об'єкт і пересвідчився, в якому стані перебуває лікарня. А, по-третє, роботи на цьому об'єкті – це підтвердження можливості співпраці, уявіть собі, одразу кількох органів виконавчої влади: це і міський, і районний, і обласний бюджет. Плюс державний бюджет. Тобто, всі ці бюджети об'єднані для того, щоб співфінансувати капітальний ремонт цього медичного закладу.
Я багато працюю в системі будівництва – будівництва, коли замовником є державні органи. Наразі тільки по програмі «Великого будівництва» ми будуємо (якщо не рахувати дорожню частину – вона ще більша) понад 600 об'єктів. По кожному об'єкту є підрядник: не обов’язково один, може бути і більше. Зрозуміло, що в цьому сегменті історично застосовуються методи неконкурентної боротьби між учасниками цього ринку, і неідеальність судової системи і нагляду за цим призводить до можливої неконкурентної боротьби, з застосуванням Антимонопольного комітету, оскарженням тендерів, і, на жаль, я маю це визнати, на початку це на нас впливало. Але зараз з головами обласних державних адміністрацій – я вдячний їм за порозуміння – в нас є домовленість: вся ця місцева боротьба не повинна впливати на строки, на якість і на дату відкриття об'єктів. Ми це маємо прийняти на початку. Є такі особливості – ми будемо з ними боротися.
Якщо ми вже заговорили про лікарні, президент, коли відкривав «Охматдит», говорив, що по всій країні будуть «мультилікарні», де «буде все». Ідеться про нові об'єкти чи про реконструкцію? В яких містах? І що взагалі мається на увазі?
Розвиток системи охорони здоров'я є пріоритетом нашої державної стратегії. Здорова нація – це, як кажуть, фундамент для нашого з вами майбутнього, майбутнього наших дітей.
Звичайно, медична система і система охорони здоров'я вимагає реформування і суттєвих інвестицій в її перебудову: як фізичну перебудову, так і перебудову з точки зору технологій, фахівців, освіти і таке інше.
Ми всі зацікавлені, і держава буде вкладати гроші в розвиток фізичних об'єктів – це будівництво і технологічне устаткування/оснащення. На ці завдання також необхідні ресурси Державного фонду регіонального розвитку.
То що ж таке мультилікарні? Якщо ви їх будете будувати, то ви, напевно, знаєте?
Не готовий це коментувати зараз: саме про чіткий перелік об’єктів та мультилікарні… Але в переліку проєктів, котрі ми завершували в цьому році, є декілька медичних об’єктів, медичного напряму, різного профілю.
Якщо говорити про планування переліку об’єктів різних напрямів, у тому числі, на медичну інфраструктуру на наступний рік, то до 1 грудня ми опрацьовуємо з областями відповідні переліки, які потім будуть затверджені і становитимуть базу для будівництва та оновлення на 2021 рік.
Є пріоритети Державного фонду регіонального розвитку, я нагадаю, 50% це національні проєкти, 30% – регіональні, 20% – ОТГ. Наш пріоритет – проєкти, які створюють додану вартість, робочі місця, тобто щось таке промислове, виробниче.
Я вам відверто кажу, я хочу запустити систему державного управління, яка запускає капітал в країну, який, в свою чергу, створює робочі місця в кожному регіоні без винятку. Нам треба завантажити українців фаховою роботою. А для того треба інвестувати в м'які проєкти: підвищення кваліфікації, розвиток, освіта, професійно-технічна освіта, яку треба розвивати.
Звичайно, пріоритети – це продовження програми 100-100-100, тобто школи-садочки-стадіони, це реконструкція об'єктів туристичного напряму та історичної спадщини, також, до речі, це новий напрям – музеї. Нещодавно президент України відкрив Музей науки, він розташований у Києві на території ВДНГ. У нас є ідея мультиплікації цього проєкту – музею (не тільки науки, а й інших) в усіх обласних центрах нашої держави. Зараз ми опрацьовуємо, в яких регіонах які існують можливості, і, звичайно, який фінансовий ресурс буде залучено.
Далі, звичайно, величезний напрям на 2021 рік для всіх регіонів – програма президента «Велике будівництво». Наступного року, окрім розбудови соціальної інфраструктури, буде також продовження дорожнього будівництва: як національні автошляхи, так і регіональна частина автодоріг.
Давайте про архітектурно-будівельний контроль поговоримо. Державна архітектурно-будівельна інспекція ліквідується – створюються три інших органи. Але кілька тижнів тому сайт Офісу президента опублікував позицію Міхеїла Саакашвілі, який сказав про потенційну зміну всієї системи і сказав, що дозволи видаватимуть приватні компанії. Чи справді таке планується? Які подальші наміри держави?
Цього тижня ми запросили до себе комітет Верховної ради, народних депутатів, керівника тимчасової слідчої комісії по цьому напряму, професіоналів з ринку, представників будівельної галузі. Обговорювали стан речей, а також подальші кроки.
Дійсно, з березня цього року триває реформа. Вона була розпочата прийняттям двох постанов уряду (№218, №219). Цими постановами було прийнято рішення про ліквідацію ДАБІ і про утворення трьох нових органів.
Державна інспекція містобудування України та Державна сервісна служба містобудування України вже утворені, вони зареєстровані і туди йде набір фахівців. І коли він дійде до 30% штатної кількості, вони почнуть повністю працювати. Але ми маємо визнати – я про це хочу говорити відверто, – що реформа не була реалізована саме тими темпами, які передбачалися.
Прем'єр-міністр України декларував завершення реформи восени, до кінця жовтня цього року. На жаль, за деякими причинами цього не сталося. Серед цих причин – можливо, кількість відповідальних за цю реформу, певна суперечливість між законодавством і постановами, а також події останніх днів, які провели правоохоронні органи (обшуки СБУ в ДАБІ – ред.), що призвели до недовіри до чинного складу керівництва. Урядом було прийнято рішення, яке стосується повного оновлення і призначення нових людей. З цього тижня Мінрегіон бере усю повноту відповідальності за реалізацію цієї реформи: саме це ми і проговорили на робочій зустрічі.
І які тепер терміни, якщо вже не жовтень?
Ургентні. Зараз іде конкурс на призначення, потім ми терміново будемо призначати, зрозуміло, за конкурсом, 8 керівників міжрегіональних підрозділів Державної інспекції містобудування. Це буде досить швидко зроблено, але питання не в цьому. Те, що залежить від Мінрегіону, ви можете бути впевнені, буде зроблено професійно, чітко і в строки.
Питання полягає також у розробці законопроєкту, який врегулює цю діяльність, і його ухвалення Верховною радою.
Профільний комітет Верховної ради наразі збирає пропозиції і зауваження і буде пропонувати нову версію цього законопроєкту. Тобто, законопроєкт має чітко визначити весь цей порядок. І реформа має відбуватися в законний спосіб, прозоро і швидко.
І повертаючись до запитання про Саакашвілі та приватні компанії… Будуть приватні компанії видавати дозволи чи такого не передбачено?
У середу в нас було керівництво Ради реформ, на жаль, пана Саакашвілі не було, але були представники Ради реформ. Мінрегіон і комітет, звичайно, отримали їхні пропозиції, переважна більшість яких 100% буде прийнята в новій редакції закону. Розглядається також пропозиція, що стосується інституту приватних інспекторів.
Деякі ЗМІ почали писати, що Ірина Король, яку призначили зараз в ДАБІ – людина Кудрявцева, призначена за вашого сприяння. Можете заперечити?
По-перше, я не можу заперечити об'єктивний факт того, що Мінрегіоном подана ця кандидатура на посаду голови ДАБІ та голови ліквідаційної комісії ДАБІ. Я нагадую, що ця організація в стадії ліквідації.
Друге. Коли ухвалювали це рішення, ми виходили з того, що ми можемо призначити тільки того спеціаліста, котрий є наразі в штатній чисельності цієї організації, тобто, це не може бути людина альтернативна, яка працює в іншій організації – це досить суттєво звужує вибір. ДАБІ вже за цей період ліквідування переважну кількість людей звільнив, що також обмежило наш вибір.
І третє. Я не є людиною, котра отримує якісь рекомендації чи пропозиції від зовнішнього середовища, особливо стосовно призначень.
Це наше рішення. Технічне і об'єктивне. І я б на ньому не концентрувався, тому що мова йде про те, що організація буде ліквідована дуже швидко. Я б навпаки звернув увагу на фахівців, котрі будуть працювати і будуть призначені найближчим часом в ДІМ та ДССМ, це важливо.
Тиждень тому ОАСК мав розглядати позов про незаконність ліквідації ДАБІ. Цей розгляд перенесли на 25 листопада. Чи ви стежите за цим розглядом? Що робитиме Мінрегіон, якщо суд скаже, що ліквідація є незаконною?
Мінрегіон знає про це. Звичайно, юридичний департамент стежить за перебігом подій.
Відповім наступним чином: нам треба погодити законопроєкт, комітету – подати його на розгляд Верховної ради. Ось це необхідно зробити. Закон повинен бути в основі будь-якої реформи будь-якої галузі. Можливо, з цього і потрібно було розпочинати цю реформу.
Програма уряду, яка хоч і не була ухвалена, все одно буде реалізовуватися, каже прем'єр. У вас там є свій шматок роботи, доволі значний. Що вже зроблено і що плануєте встигнути до кінця цього року?
Для мене програма дій на період – це документ без якого я не уявляю, як працювати. Це неможливо – я впевнений, що будь-яка професійна людина, яка має певний досвід, не може дозволити собі, особливо виконуючи роль представника суспільства, працювати поза якимось планом, стратегією і програмою дій. Звичайно, сьогодні ми всі маємо бути більш гнучкими з огляду на пандемію та виклики. Проте без базового планування такі відхилення можуть мати зовсім непрогнозовані наслідки.
Щодо програми, про яку ви питаєте, на мій погляд, позитивним індикатором є те, що ця програма дій Мінрегіону була схвалена і підтверджена профільними комітетами Верховної ради. Тобто, комітетом з питань місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Я для себе це враховую як підтримку Міністерства. Звичайно, ми продовжуємо свою діяльність по тій програмі, яка була підтримана урядом, але не схвалена парламентом.
Якщо йти по напрямках і надавати оцінку, є багато зрушень та досягнень, про які вже можемо звітувати.
Були ліквідовані старі райони і утворені нові, проведено вибори за новим устроєм, рухаємося до конституційних змін у наступному році – я оцінюю це як дуже позитивний результат і високу швидкість.
Прийнята Державна стратегія до 2027 року, план дій розроблено, працюємо над підвищенням ефективності ДФРР – є розроблений законопроєкт. Впевнений, він буде підтриманий парламентом, ДФРР буде збільшений, що є досягненням.
Національна програма трансформації вугільних регіонів – рухаємося в цьому напрямку разом із партнерами з Німеччини та іншими міністерствами. Мінрегіон розробив концепцію, є бачення, які кроки має зробити уряд.
Президентська програма «Велике будівництво» – ви бачите, що там вже цифри наближаються до запланованих на початку програми. Ми будемо представляти результати та подальші плани наприкінці цього року.
ДАБІ і містобудування – є певний досвід і оцінка. Я відверто кажучи, критично ставлюся до результатів цієї реформи і зараз плануємо все відповідально завершити, тепер з боку Мінрегіону. І ми це завершимо.
Є багато інших важливих напрямків для Мінрегіону. Серед них – реформа енергоефективності, міжнародне співробітництво та євроінтеграція… До речі, щодо енергоефективності – ми перша державна будівля, котра встановила сонячні панелі на фасаді, це дуже гарно видно з боку Софійської площі. Вперше в історичному центрі.
Нещодавно також було підписано кредитний пакет з Європейським інвестиційним банком на 300 млн євро, завдяки якому Україна підвищить енергоефективність близько тисячі громадських будівель. Багато чого по різним напрямкам зараз в процесі реалізації, плануємо наступний рік…
Є насправді чим похизуватися, проте викликів попереду ще більше.
Текст: Катерина Пітєніна
Фото: Олена Тян
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps