Внесений президентом України Володимиром Зеленським проєкт закону про відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації передбачає, серед іншого, і кримінальне покарання. Чим відрізняється нова редакція від попередньої, яка втратила чинність після рішення Конституційного суду. А також чому активісти-антикорупціонери вважають, що оновлене законодавство значно пом'якшує відповідальність, «Слово і діло» запитало кандидата юридичних наук Геннадія Дубова.
Нагадаємо, у жовтні КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу за брехню в деклараціях, а також позбавив НАЗК низки повноважень. Президент запропонував Раді розпустити чинний склад КСУ, проте парламентарії не підтримали цієї ініціативи, запропонувавши повернути скасовану статтю, трохи підправивши її.
Президент також подав свій проєкт закону про повернення відповідальності за незаконне декларування, однак активісти-антикорупціонери заявили, що запропоновані законодавцями зміни пом'якшують попередній варіант покарання.
«У законопроєкті президента залишається кримінальна відповідальність, але є і ряд новацій. Чітко прописується умисна форма вини. Тобто чітко позначається, що людина повинна була усвідомлювати і цілеспрямовано здійснювати дії на внесення недостовірного декларування. З доказами може виникнути проблема, але теоретично, отримати їх можливо», –зазначив Геннадій Дубов.
У попередній редакції стаття передбачала відповідальність у вигляді штрафів, заборони займати державні посади або позбавлення волі на два роки за внесення заздалегідь недостовірної інформації в декларації і навмисне неподання декларації.
Юрист уточнив, якщо раніше штрафи і заборони займати посаду погрожували тим, хто не задекларував від 500 прожиткових мінімумів (близько 1 млн грн), то президентський законопроєкт передбачає – від 500 до 2 тис. прожиткових мінімумів (приблизно від 1 до 4 млн грн).
«Ця вилка – перша частина. Більше 2 тис. – це друга частина, там більш суворе покарання – кримінальна відповідальність терміном до 2 років», – сказав юрист.
Крім того, пропонується винести в окрему статтю неподання декларації зі зміною санкції. Якщо в редакції, яка визнана судом неконституційною як покарання передбачалися штраф, громадські роботи та позбавлення волі до двох років, то в запропонованому Зеленським проєкті закону – штраф або громадські роботи і заборона займати посаду або займатися певним видом діяльності.
«До того, як КСУ скасував ст. 366-1, у нас було розглянуто близько 1 тис. справ, і реального позбавлення волі ніхто не отримав і уявити собі, що хтось би його отримав майже неможливо. За таких злочинів реальні терміни практично ніколи не дають, незалежно від того корупція це або не корупція. Мало того, стаття містила альтернативні терміни покарання, ще й передбачала термін давності притягнення – лише три роки. Тобто від моменту скоєння правопорушення до винесення вироку судом повинно було пройти не більше трьох років, щоб справу не закрили. У наших реаліях таке малоймовірно. Тому покарання не застосовувалося», – вважає Геннадій Дубов.
Тому багато юристів, у тому числі суддя КСУ Ігор Сліденко, схиляються до того, що недостовірне декларування не є суспільно небезпечним злочином, щоб застосовувати до нього позбавлення волі.
«Можна було підкоригувати скасовану статтю. Вона більше підходить для адміністративного покарання. Досить прописати процедуру, і такі порушення будуть простіше і швидше розглядатися. В результаті людина потрапить до реєстру корупціонерів, не зможе обіймати посаду, отримає досить неприємностей», – пояснив юрист.
Що стосується рішення КСУ про скасування низки норм закону про протидію корупції, за словами Дубова, їх можна повернути в тому ж вигляді, просто окремо прописати частину про те, що перевірки НАПК щодо суддів здійснюються за участю Вищої ради правосуддя і таким чином закрити питання про конституційну кризу.
«Питання в тому, а наскільки реальною була конституційна криза. Була спроба використовувати як привід рішення КСУ, щоб перезавантажити його склад. Але ідея спочатку була не найкраща. І по суті, ми продовжуємо жити в тій же реальності, за винятком того, що закриють сотні справ стосовно незаконного декларування», – сказав Геннадій Дубов.
Раніше «Слово і діло» писало, які кроки з подолання кризи довкола КСУ готує парламент.
Також ми повідомляли, що Зеленський звернувся до Венеційської комісії через рішення КСУ.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps