Російська «влада» в окупованому Криму активно веде військову пропаганду серед неповнолітніх дітей, готуючи їх до служби в армії РФ. З одного боку, ці дії є грубим порушенням норм міжнародного права, а з іншого – ще більше віддаляють перспективу деокупації півострова. Адже в Криму вже зараз підростає покоління дітей, для яких нинішня Україна – це, щонайменше, недружня країна.
Одним із важливих інструментів мілітаризації молодого покоління в Криму є так звана «Юнармія». Це всеросійський військово-патріотичний громадський рух, створений у 2016 році з ініціативи міністра оборони РФ Сергія Шойгу. Він об'єднує всі організації, що займаються допризовною підготовкою громадян. Структура «Юнармії», зазвичай, прив'язана до місць дислокації військових частин або навчальних закладів збройних сил РФ. Офіційний гімн об'єднання мотивує учасників до служби в російській армії.
Заходи під егідою «Юнармії» широко висвітлюються. Наприклад, на початку жовтня на сайті Міноборони РФ можна було прочитати повідомлення про збори так званого сімферопольського загону всеросійського військово-патріотичного руху «Юнармія». Захід відбувався у районі окупованого Сімферополя на плато Таш-Джарган. З дітьми відпрацьовували елементи тактичної, медичної, гірської, топографічної та вогневої підготовки.
Крім того, в листопаді, в Євпаторії окупаційні військовослужбовці окремого морського інженерного полку армійського корпусу ЧФ РФ провели для школярів-«юнармійців» «ігри» з військово-прикладних видів спорту. Конкурс проходив у два етапи. На першому ‒ російські військовослужбовці перевірили школярів на знання військових звань армії РФ, автомата Калашникова, а також організували конкурс із розбирання та збирання автомата на час.
На другому етапі школярі змагалися у швидкості спорядження магазина автомата Калашникова, а також у влучності стрільби з пневматичної гвинтівки. Захід висвітлювалося на рівні пресслужби Південного військового округу ЗС РФ.
І, нарешті, нещодавно, 28 листопада, на території євпаторійського дитячого курорту «Червоні вітрила» відбулася військово-спортивна естафета «Бастіони мужності», присвячена Всеросійському дню призовника. Під керівництвом інструкторів діти знову ж вчилися поводженню з автоматом Калашникова, а також змагалися в стрільбі з пневматичних гвинтівок.
Безумовно, немає нічого поганого в допризовній підготовці і патріотичному вихованні молоді. Але щодо кримських дітей є кілька нюансів.
По-перше, Крим, згідно з даними російської статистики (влада РФ вважає півострів своїм і тому порівнюють його з іншими регіонами), входить до п'ятірки лідерів за поширенням коронавірусної інфекції. Немає жодної упевненості в тому, що на масових заходах «Юнармії» дотримуються запобіжних заходів.
По-друге, Крим є тимчасово окупованою територією, а це значить, що спроби залучити його населення (в тому числі неповнолітніх дітей) до служби в окупаційному контингенті, суперечать нормам міжнародного права.
І, нарешті, найголовніше. Поки Україна збирає «Кримську платформу» для того, щоб бодай повернути на міжнародний порядок денний питання деокупації півострова, самі окупанти завдають вивірені і точні удари. Вони працюють із молодим поколінням, яке в силу свого віку просто не пам'ятає життя при Україні, не в змозі порівняти одне з іншим, а також адекватно аналізувати суть подій березня 2014 року. Їм легко можна вбити в голову будь-яку кремлівську тезу, переконати в тому, що саме Росія є їх справжньою батьківщиною. Цю батьківщину оточують вороги. Одним з таких є Україна, яка не визнала відторгнення Криму. А це означає, що вже змалку потрібно бути готовим до захисту Батьківщини зі зброєю в руках.
Іншими словами, в окупованому Криму підростає нове покоління, для якого Україна – це, як мінімум, недружня держава. І що старшими стають ці діти, то більш твердим у них буде це переконання. Київ не має можливостей зупинити цю пропагандистську хвилю. А це сильно ускладнює процес деокупації півострова. Адже коли (якщо) українська влада знову повернеться до Криму, цих «юнармійців» доведеться у чомусь переконувати. Хоча б у тому, щоб вони не взяли в руки зброю і не сколотили в кримських горах партизанські загони.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».