Українці традиційно не надто оптимістично оцінюють соціально-економічну ситуацію і мало не всі звикли очікувати на її погіршення. Не сталося дива і цього року – вплив кризових явищ як в економіці, так і у суспільно-політичному житті на добробут громадян лише посилився з пандемією коронавірусу та запровадженням карантинних обмежень.
За останніми даними соціологічних опитувань, яке провів усередині грудня фонд «Демократичні ініціативи» спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, вірять у зміцнення гривні лише 15% опитаних респондентів, загалом 75% ‒ вважають, що цього «вірогідно, що не станеться» і «точно не станеться».
Якщо зважити на те, що на початку 2020 року курс гривні перебував на рівні 24,5 за долар, а потім у зв’язку із різними чинниками, а тому числі і пандемією коронавірусу, виріс до 27-28 гривень за долар, песимістичні настрої українців досить логічні. Адже попереду – новий локдаун, в бюджеті на 2021-й уряд та Верховна рада заклали курс на рівні 29,1 гривні за долар. А згідно із дослідженням прогнозів «Європейської бізнес-асоціації», українські бізнесмени ще наприкінці вересня закладали на 2021 рік курс на рівні 29 гривень за долар. Тож, до яких сценаріїв готуватися українцям наступного року?
Сценарій «равликової» девальвації
Грудневе зміцнення національної валюти експерти пов’язують із кількома факторами. Насамперед, йдеться про залучення на зовнішніх ринках додаткової валюти від продажу ОВДП, зважену роботу Нацбанку та збереження золотовалютних запасів (незважаючи на потребу підтримки курсу і продажу валюти) на достатньому рівні, зростання біржових цін на залізну руду, рішення парламенту про покарання за незаконне збагачення.
Однак, усі ці події матимуть короткостроковий вплив – ймовірно, вже після закінчення локдауну наприкінці січня і з початком відновлення ділової активності, курс гривні поступово почне знижуватися. Загалом експерти не пророкують суттєвих «провалів» курсу і у випадку надходження кредиту від МВФ у січні-лютому 2021-го, а також позитивних новин щодо вакцинації від COVID-19, курс може витримати період турбулентності на допустимому в держбюджеті на наступний рік рівні – 29 гривень за долар.
Утім, із високою долею ймовірності, за сприятливих для України обставин, поступового «равликового» зниження курсу все ж не уникнути. Такими є загальні прогнози і Нацбанку, і МВФ – доки Україна не розпочне впевненого відновлення до рівня 2018-го року, доти гривня поступово втрачатиме свою «вагу». За прогнозами експертів, за нинішніх темпів, і за відсутності форс-мажорів, найімовірніше, повноцінного відновлення слід очікувати не раніше 2024 року.
Сценарій хаосу та невизначеності
Можливі проблеми з курсом можуть виникнути через невизначеність стосовно співпраці з МВФ – якщо отримати черговий транш кредиту не вдаться до березня 2021-го, Україні буде набагато важче залучати під ОВДП «дешевші гроші» та кредити від інших міжнародних організацій. А значить ‒ внутрішній ринок може почати лихоманити.
Ще одна загроза для курсу гривні – невтішна ситуація із пандемією коронавірусу і дією вакцини. Якщо світова економіка продовжить падіння, насамперед непереливки буде сировинним ринкам. Для української економіки такі тенденції завжди загрожують проблемами із курсом, адже в такому разі валюта дорожчає.
У разі продовження пандемії та ймовірності третього локдауну – державний бюджет може відчути ще більший дефіцит. За такого сценарію зростає ризик того, що Україні буде ще важче віддавати борги міжнародним кредиторам, тому з новою силою виникає ймовірність дефолту із подальшою реструктуризацією боргів. Зважаючи на те, що пандемія коронавірусу не дозволятиме українським робітникам масово виїжджати на заробітки ‒ валютні надходження падатимуть і на побутовому рівні. Не кажучи вже про низький інтерес іноземних інвесторів до ринків, які розвиваються, саме у період тривалих карантинних обмежень. Так, активи можуть бути привабливими через низьку ціну і вартість робочої сили, втім ризики набагато перевищують ймовірність високих заробітків.
Найбільш несприятливою ситуація із курсом гривні може виникнути на тлі посилення політичної кризи. Відставка Кабміну, ймовірність дострокових парламентських і навіть президентських виборів, боротьба політичних груп впливів за владу – усі ці тенденції мають шанс «вистрілити» у наступному році. І хоч українці звикли жити в подібних непростих економічних та суспільно-політичних умовах, для курсу національної валюти у перспективі будь-який з перерахованих сценаріїв хаосу не обіцяє нічого доброго.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»