Оточений Нацгвардією палац «Україна», в якому відбувається концерт «Кварталу 95», – убивчий символ української політики в році, що минає: яскравий, незабутній і багатозначний. Рік, який мав показати всемогутність турборежиму, його нищівну ходу по руїнах старої системи у корупційних дірах, став роком наочної демонстрації живучості цієї самої системи і повної нездатності «слуг народу» її не те що зруйнувати, навіть хитнути. Зеленському та його друзям залишається за спинами Нацгвардії вдавати, що все гаразд, і навіть, ха-ха, весело.
Грудневе дослідження громадської думки, проведене Соціологічною групою «Рейтинг», теж до певної міри підбиває підсумок року, і цей результат однозначний. Україна знову повернулася до старого знайомого відчуття, що справи в країні йдуть у якомусь небажаному напрямку. У 2019-му сталося диво: вперше за час замірів більшість громадян раптом навіяла собі, що, нарешті, Україна взяла правильний курс, і її вітрила повні вітру. У вересні 2019 року 52% відповіли, що рухаємося в правильному напрямку, лише 22% було іншої думки. Уже до кінця року число оптимістів зрівнялося з кількістю песимістів, і 2020-й розставив все на колишні місця. Нинішні 71% незадоволених проти 18% в цілому задоволених відповідають середнім значенням за останній десяток років. Ось вона, стабільність зі знайомим запахом гнилизни.
При оцінці влади на першу позицію серед негативних характеристик вибралася некомпетентність. Саме вона, на думку 40% опитаних, описує нинішніх державних діячів. При цьому 46% приписують представникам влади бажання змін. Виходить, хотіти вони хочуть, а що робити не знають. Є в цьому навіть деяке співчуття, наші люди добрі і чуйні. Нескладно уявити, що в наступному році співчуття випарується, тому що межі є і у добра теж.
2020-й ляснув штамп некомпетентності на лоба нинішньому керівництву, і змити його буде практично неможливо: перше глибоке враження не можна справити двічі. Володимир Зеленський і так примудрився спочатку вселити надію, а потім її відібрати. Таке не прощають.
Безумовно, в наступному році нас чекають спроби кадровими змінами підлатати справи і загальне враження про їх стан. Якщо ви ще не запам'ятали, як звуть нинішнього прем'єра, можете і не вчити, не знадобиться. Буде влаштовано справжнє полювання за компетентністю. Шансів на успіх небагато.
Рік, що минає, розвіяв ілюзії про наявність у Володимира Зеленського бодай дещиці стійкої системи поглядів на країну, її перспективи та способи досягнення цілей. Він просто за те, щоб було добре. А як – це йому повинні були підказати мудрі люди, яким належить оточувати президента. Зеленський же актор, зі своїми зірковими звичками. Дайте йому сценарій і тямущого режисера – він зіграє. Вдалося ж хвацько зіграти антисистемного кандидата в президенти, причому двічі, в кіно і в житті. Здавалося, варто тільки злетіти до кабінету на Банковій – сценаріями подальших дій завалять, тільки вибирай-вередуй. А от не завалили. Що грати?
І тут важливо визнати, що відсутність чіткого перспективного сценарію – біда аж ніяк не винятково Зеленського. Візьміть будь-якого з політиків першої рейтингової п'ятірки і за її межами, яких в некомпетентності не звинуватили, ніхто з них не володіє таким сценарієм. Вся їхня пропозиція країні полягає у жертовній готовність замінити собою нинішнього президента, а там якимось чином настане загальне щастя. Не так і дивно, що актор не має цілісного політичного світогляду і плану його втілення, але від професійних політиків варто було б очікувати іншого рівня осмислення реальності і свого місця в ній. Але ні. Зеленський на своєму прикладі лише зробив цю обставину яскраво зримою: український панівний клас приголомшливим чином клас, який не мислить. «Що тут думати, трясти треба!» – говорив герой одного анекдоту. Наші і трясуть.
Якщо тенденції 2020-го триватимуть у 2021-му, а поки не видно навіть ознак можливих змін, Україна продовжить занурюватися в лихоліття, в згубний застій. І так, це занурення потім будуть пов'язувати з ім'ям Зеленського, з чиїм же ще, але він просто вершина еволюційної піраміди, де в основі – всі його попередники.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps