Із 16 січня 2021 року мовою обслуговування споживачів в Україні має бути державна – українська. Тобто у ресторанах, кафе, магазинах, маршрутках, СПА-центрах, дитячих студіях, на курсах англійської вас мають обслуговувати українською, хіба ви самі попросите говорити з вами іншою мовою. «Слово і діло» розібралося, хто та які послуги має надавати державною мовою і які штрафи передбачені за порушення законодавства.
Чому обслуговування має стати україномовним
Від 16 січня 2021 року набувають чинності норми закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які були відтерміновані з моменту ухвалення документа для того, щоб всі, хто має обслуговувати людей, встигли підготуватися.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що відповідно до статті 30 згаданого закону, всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою.
«У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською», – написав він у фейсбуці.
Кремінь зауважив, у разі порушення цієї вимоги, громадяни зможуть скаржитись мовному омбудсменові.
Тепер в Україні не можна розмовляти в ресторанах російською чи англійською
Ні, розмовляти можна будь-якою мовою. Адже як зазначено у ст. 2 «мовного» закону, у приватному спілкуванні та під час здійснення релігійних обрядів можна послуговуватися будь-якою мовою. Це означає, що між собою люди можуть спілкуватися як завгодно.
Однак якщо йдеться про держслужбу, або обслуговування споживачів, то доведеться послуговуватися українською як державною, щоби не порушувати законодавство України.
При цьому не є порушенням, якщо відвідувач кафе, кінотеатру, АЗС чи будь-якого іншого закладу сам попросить обслуговувати саме його іншою мовою. Тоді, якщо в закладі знайдеться людина, яка знає запропоновану мову сторони порозуміються і нічого не порушать.
Хто зобов’язаний обслуговувати споживачів державною мовою
Українською мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування (ст. 30 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
Цієї норми закону мають дотримуватись:
підприємства, установи та організації усіх форм власності;
фізичні особи-підприємці;
суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (зокрема, інтернет-магазини).
Зміни стосуються не тільки магазинів, супермаркетів, кінотеатрів та інших розважальних закладів, а також ресторанів, кафе та всіх закладів харчування, всіх, хто обслуговує споживачів. Водночас, цієї норми мають дотримуватись також заклади освіти, медицини, та ті, що надають соціальні, юридичні, транспортні та інші послуги.
Чи доведеться перекладати російськомовні версії сайтів
Закон вимагає, що інформація для споживачів має надаватися державною мовою. Це стосується й інтернет-магазинів та інтернет-каталогів. Однак дозволяється інформацію, викладену державною, дублювати іншими мовами.
Тому перекласти все ж доведеться, а на російськомовну версію сайту споживач зможе перейти, якщо забажає. Однак передусім він має потрапляти на україномовну.
Яку інформацію треба перекладати українською
Державною мовою має надаватися інформація про товари та послуги. Йдеться про меню, цінники, інструкції, технічні характеристики, маркування, квитки. Теж саме стосується інтернет-магазинів.
Жодної новації в цьому немає, адже в Україні давно цього вимагає закон «Про захист прав споживачів».
Також важливо, щоб виробники (виконавці, продавці) дотримувалися паритету, надаючи споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною та іншою мовами. Тобто обсяг інформації державною мовою не може бути менший, ніж іншою.
До такої інформації належить:
назва товару;
дані про основні властивості товарів (робіт, послуг), а щодо харчових продуктів ‒ про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
позначка про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
дата виготовлення;
відомості про умови зберігання;
гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
якщо товари (роботи, послуги) підлягають обов'язковій сертифікації, повинна надаватись інформація про їхню сертифікацію;
стосовно товарів (робіт, послуг), які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я споживача та його майна, інформація про такі товари (роботи, послуги) і можливі наслідки їхнього впливу.
При цьому допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів.
Що може зробити споживач, якщо його обслуговують не державною мовою
З 16 січня 2021 року важливо розуміти, що:
відмова обслуговувати споживача державною мовою є порушенням закону;
прохання самого споживача обслуговувати його будь-якою іншою мовою не є порушенням.
Якщо споживач просить обслуговувати його державною мовою та отримує відмову, він може звернутись до адміністратора або вищої керівної посадової особи з проханням виправити ситуацію.
Споживач також може скласти скаргу на ім'я уповноваженого із захисту державної мови. Подати скаргу Уповноваженому можна за поштовою адресою 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12, електронною адресою skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму на сайті Уповноваженого: mova-ombudsman.gov.ua.
«Письмова скарга повинна бути підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також необхідно вказати електронну поштову адресу, на який заявнику може бути направлена відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування підпису при відправленні електронного звернення не потрібно. Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення», - пояснив Кремінь.
Хто здійснює контроль за дотриманням «мовного» закону
Уповноважений із захисту державної мови та його представники здійснюють державний контроль за застосуванням державної мови.
Перевіряльники можуть:
вимагати копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю. Відповідь слід надати протягом 30 днів;
безперешкодно відвідувати органи державної влади, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування, бути присутнім на їхніх засіданнях з дотриманням вимог закону;
Якщо не надати відповідь на запит мовного омбудсмена, його представник повторно звертається до такого суб’єкта. У разі повторної відмови у наданні або повторному ненаданні відповідних копій документів чи інформації уповноважений застосовує стягнення відповідно до закону.
Які штрафи застосовуються до порушників «мовного» закону
Порушників не будуть одразу штрафувати. Відповідно до ст. 57 Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на сайті, мовний омбудсмен чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю, оголосити попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.
У разі повторного порушення (протягом року) складається протокол і тоді вже накладається штраф ‒ від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 - 6 800 грн).
При цьому справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання.
Раніше «Слово і діло» розбиралось з експертом, для чого в парламент подано законопроєкт проти «мовних» штрафів.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps