Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження у зв'язку з оголошенням Геннадія Кернеса мером Харкова. Предметом розслідування стало можливе службове недбальство з боку голови Харківської територіальної виборчої комісії Ольги Мозгової, яка заявила, що Кернесу не треба складати присягу, адже він вже робив це раніше. Тим часом на найближчому засіданні Верховної ради може вирішитися, чи бути виборам нового мера. «Слово і діло» розбиралася, які політичні процеси йдуть в Харкові після смерті Кернеса, чому вибори можуть не відбутися і хто вже готовий спробувати свої сили в передвиборчих перегонах?
Життя в Харкові після смерті Кернеса
Через місяць після смерті Геннадія Кернеса Харківська обласна прокуратура відкрила кримінальне провадження в зв'язку з тим, що він був оголошений мером Харкова з порушеннями. У службовому недбальстві підозрюється голова міської ТВК Ольга Мозгова, яка взяла на себе відповідальність сказати, що обраний міським головою Кернес не повинен повторно складати присягу.
Про це повідомила депутатка Харківської міської ради від партії «Слуга народу» Аліна Мустафаєва в Facebook.
Нагадаємо, доки Геннадій Кернес перебував в берлінській клініці «Шаріте», в Харкові відбулися місцеві вибори, де він впевнено переміг учетверте, а вже через пів місяця 9 грудня на першій сесії нової міськради його проголосили новим-старим мером міста.
«Насправді присяга міського голови, як і присяга народного депутата або будь-яка інша, виконує важливу функцію, показує здатність особи фактично виконувати обов'язки в тій посаді, на яку його було обрано. Аж до того, що присяга свідчить про здатність пересуватися і виконувати відповідний обсяг повноважень», – пояснив в коментарі « Слово і діло» експерт з конституційного права Олександр Москалюк.
17 грудня стало відомо, що Геннадій Кернес помер. У законі «Про місцеве самоврядування» (ст.79) йдеться, що в разі смерті міського голови секретар міськради протягом 15 днів повинен звернутися до Верховної ради з проханням про перевибори. Після цього парламент має 90 днів на те, щоб призначити дострокове обрання нового міського голови.
Секретар Харківської міськради Ігор Терехов, який зараз виконує обов'язки голови, вже звернувся до Ради з проханням призначити перевибори мера. Проблема в тому, що в законодавстві не передбачено альтернативний спосіб призначення дострокових виборів у разі, якщо цього не зробить парламент. А ймовірність цього доволі висока.
«В українській дійсності таке буває. Добре було би прописати в законодавстві альтернативні варіанти, наприклад, умовно кажучи, щоб Центральна виборча комісія могла ухвалювати рішення про дострокові вибори», – зазначив Москалюк.
Схожу думку висловила голова правління громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська, яка вважає, що парламент може розтягти в часі на роки призначення виборів в Харкові.
«Подібне підтверджується неодноразової практикою. Поки функції міського голови є кому виконувати і є консенсус місцевих еліт в цьому, не факт, що вибори міського голови Харкова відбудуться найближчим часом», – написала Айвазовська в Facebook.
Чи будуть зірвані вибори
Виходячи з того, що Кернес з великою перевагою переміг на виборах, але отримав повноваження міського голови з порушенням процедури, цим можуть скористатися, щоб зірвати призначення нових виборів.
«Для цього треба визнати незаконними дії територіальної виборчої комісії. Треба звертатися до суду, але це нічого не змінює», – додав Москалюк.
Такі дії дають змогу затягти час, поки не закінчаться заповітні 90 днів. На думку юриста, спосіб можливий, хоча і не додає репутаційних балів тим, хто спробує використовувати такий варіант.
«У нас є схожий досвід з Києвом, коли Попов був головою Київської адміністрації не будучи мером, але по суті виконував його обов'язки. Досить специфічна ситуація. У Харкові повинні бути дострокові вибори», – переконаний юрист.
Вибори в Харкові можуть відбутися 28 березня або 31 жовтня
Незважаючи на побоювання експертів, нардепи більш оптимістично дивляться на ситуацію. Заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Корнієнко заявив, що вибори мера Харкова можуть оголосити тільки у дві дати: 28 березня або 31 жовтня.
«Можу припустити, що на 28 березня ми, швидше за все, не потрапляємо, тому що навряд чи встигнемо пройти всі процедури. Вибори оголошуються за 60 днів – це кінець січня, до цього моменту у нас всього лише одна сесія, один пленарний тиждень», – сказав Корнієнко.
Чергове засідання Ради буде в 20-х числах січня і якщо парламент не призначить вибори на березень, то це трапиться далеко не через технічні причини.
Після смерті Кернеса почався активний перерозподіл впливу в економічній сфері міста, що до політичного впливу, то вибори можуть порушити крихке співвідношення полістсил, яке утримував колишній мер.
«Всі розуміють, якщо зараз призначити перевибори, то це може привести до непередбачуваних наслідків – до влади може прийти ОПЗЖ і тоді взагалі баланс влади порушиться», – припустив політолог Віктор Таран.
Претенденти на крісло мера Харкова
Якщо вже за відвертого фаворита на виборах Харкова 25 жовтня 2020 року свої сили спробували 14 кандидатів (Добкін знявся з виборів), до нової кампанії підключиться не менше охочих.
Нагадаємо, що свої сили восени пробували Олексій Кучер («Слуга народу»), Олександр Фельдман (ОПЗЖ), Ігор Черняк (Блок Юлії Світличної «Разом»), Денис Ярославський (самовисуванець).
Експерти схиляються до того, що найбільші шанси на виборах матимуть кандидати, які зможуть асоціюватися з політичною спадщиною Геннадія Кернеса.
У коментарі «Слово і діло» політолог Олег Саакян припустив, що більшість кампаній пройдуть під прапорами – хто більше «Кернес» для Харкова.
«Буде боротьба за його спадщину. Імовірно, повториться ситуація, як це було в Слов'янську зі Штепою», – сказав Саакян.
Експерт зазначив, що непогані шанси у місцевих політичних проєктів.
«Перш за все, буде змагатися партія влади, на рівні Харкова буде присутній «Блок Світличної», кілька проросійських політичних сил. Але ключова боротьба буде між партією Кернеса, провладною політичною силою і ОПЗЖ», – пояснив політолог.
Публіцист, медіа-експерт і корінний харків'янин Юрій Чевордов написав у Telegram, що кандидатів до виборів з'явиться багато, але зараз варто проаналізувати позиції двох: Добкіна і Терехова.
Добкін швидше за все піде на вибори під гаслом «Кернеса всі зрадили, крім мене».
«Така стратегія може бути успішною за умови, що Добкіну вдасться сформувати пул з людей Кернеса, які з якихось причин не впишуться в нинішню конструкцію і будуть підтримувати відкрито Добкіна, підтверджуючи слова про його спадкоємність і, відповідно, зраду Терехова та інших», – зазначив Юрій Чевордов.
У Терехова ситуація складніша, вважає експерт, оскільки він не наділений яскравою харизмою і здавалося б приречений продовжувати справу Кернеса.
«З одного боку, можна піти шляхом 20-го з'їзду КПРС і почати розвінчувати культ Кернеса, кажучи, що тепер все буде по-іншому. Чи додасть це йому очок? Велике питання, враховуючи рейтинги Кернеса в місті», – зазначив він.
Продовжувати розповідати байку про спадкоємця Кернеса вигідно в короткостроковій перспективі, якби вибори відбулися навесні. Коли ж твоїм візаві є Добкін, доводиться бути обережним зі стратегією пошуку і публічного покарання винних, які можуть перебігти до табору супротивника, який відкритий для формування своєї команди.
«І тому для Терехова входити в глобальний клінч – це втрачати прихильників і наживати ворогів. Отже залишається мишача метушня, з акуратним випилюванням по одному, яку ми сьогодні спостерігаємо і яка крім сумної усмішки поки що нічого не викликає», – вважає Юрій Чевордов.
Не виключено, що політсили домовляться та вирішать не проводити виборів. Але навряд чи такий варіант сподобається жителям Харкова.
Раніше «Слово і діло» розбиралася, як зміниться політичний розклад в Харкові.
Також ми писали, у кого більше шансів прийти до влади в Харкові.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps