Цього тижня в онлайн-режимі стартував Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Насправді, цьогорічний традиційний січневий Давос є такою собі репетицією офлайн-саміту, який має відбутися у травні в Сінгапурі.
Очікується, що саме в травні цього року світові лідери, як і всі мешканці планети, зможуть трохи «видохнути» після тривалих карантинних обмежень, спричинених пандемією коронавірусу й вперше бути особисто присутніми й поспілкуватися після півторарічної перерви. Планується, що наступний «фізичний» форум відновить свою роботу у Давосі у січні 2022-го року.
Нині ж світові лідери держав та керівники ключових міжнародних організацій виступлять на онлайн-сесіях, які об'єднані загальною назвою Davos Agenda. І, звісно ж, основною темою цьогорічної онлайн-зустрічі в Давосі буде подолання економічних та соціальних наслідків пандемії коронавірусу COVID-19, яка загострила усі можливі проблемні питання, з якими зіткнулося людство за останні десятиліття.
Про що говоритимуть світові лідери держав, провідні економісти та бізнесмени? Чим цікавий буде нинішній форум для України?
Світова спільнота на «перехресті»
Окрім питання подолання економічних та соціальних наслідків післякарантинного світу, у Давосі планують обговорити кліматичні зміни, стан кібербезпеки у світі та проблему стійкості вірусів до антибіотиків.
Уже під час проведення форуму у Всесвітній організації охорони здоров’я повідомили, що коронавірус навряд чи подолають у 2021 році навіть після масштабної вакцинації. А в Міжнародній організації праці при ООН заявили, що внаслідок пандемії та карантинних обмежень світова економіка втратила 225 мільйонів робочих місць – таких масштабів скорочень світ не зазнавав навіть в часи Великої депресії у 30-х роках минулого століття.
Тож одне з ключових питань на форумах в Давосі у минулі роки – зростання бідності та нерівномірний розподіл благ, коли 80% усіх світових статків володіють близько 1% людей, « людство особливо гостро відчує саме у найближчі роки. Адже бідність генерує й інші проблеми – це той самий доступ до якісних медичних послуг, вакцинації, здорового харчування, що згодом веде до соціальних заворушень і нестабільності у багатьох регіонах планети. «Пандемія не змінить світ, але вона прискорює системні зміни, які були очевидні до її появи. Лінії розламу, які виникли в 2020 році, тепер виглядають як критичні перехрестя в 2021-му. Час відновити довіру та зробити важливий вибір, оскільки потреба перевстановлення пріоритетів та терміновість реформування систем стають все сильнішими», - йдеться у прес-релізі цьогорічного онлайн-форуму в Давосі.
За прогнозами ВЕФ, пандемія COVID-19 стала не просто «чорним лебедем» для світової економіки, але й ризикує стати приводом протистояння за доступ до ресурсів, що в перспективі 5-10 років призведе до геополітичної нестабільності.
Очікування vs реальність
Минулого року топтемою Всесвітнього економічного форуму стали пошуки шляхів подолання екологічних проблем, а неоднозначним виступом запам’яталася юна шведська лідерка світового руху Global Climate Strike Ґрета Тунберг.
Крім того, минулого року увага світових медіа до форуму у Давосі була прикута зокрема і в контексті масштабного «десанту» з американського Білого дому, який очолив тодішній президент США Дональд Трамп. Він, своєю чергою, у притаманній йому зухвалій манері висміяв тему екологічних загроз, і, водночас, більше зосередився на питаннях «нової ери торговельних угод» ‒ зокрема, наголосивши на сильних позиціях США у світовій економіці та подоланні торговельної кризи з Китаєм.
Прикметно, що цього року одним із перших під час онлайн-форуму зі своєю промовою виступав саме лідер Китаю Сі Цзіньпінь, лейтмотивом якої було заклики до об’єднання зусиль світового співтовариства з метою подолання пандемії коронавірусу та інших нагальних проблем. Ймовірним адресатом меседжів виступу голови КНР щодо подолання роз'єднання, несприятливих наслідків санкцій, ізоляції окремих держав, міжнародні експерти називають нещодавно інавгурованого 46-го президента США Джо Байдена. Ймовірно, в Китаї розраховують на суттєві зміни у відносинах двох держав і першим «містком» могла би стати ситуація із подолання наслідків коронавірусу.
Утім в цьому ж контексті цікавим є запрошення на форум президента Росії Володимира Путіна, який востаннє був гостем Давосу ще у 2011-му році. З одного боку, очільник Кремля буде проголошувати свою промову тоді, як в самій Росії тривають масові затримання учасників акцій протестів щодо звільнення опозиційного політика Олексія Навального. Ці події отримали критичні оцінки з боку лідерів європейських держав. З іншого боку, зважаючи на світовий масштаб небезпеки пандемії коронавірусу, Росія, за логікою нинішнього форуму, також має бути долучена до подолання наслідків хвороби.
Український кейс
Цього року українська делегація на онлайн-форумі в Давосі виглядає більш ніж скромно – загалом у ній візьмуть участь 7 представників, здебільшого, від великого бізнесу. На відміну від торішнього форуму, коли у ньому брали участь президент України Володимир Зеленський й низка українських політиків, цього року серед представників політичного істеблішменту в ньому візьме участь хіба що нардеп із фракції «Опозиційна платформа ‒ За життя» Вадим Новинський – і то як засновник своєї бізнес-імперії Smart Holding.
Ймовірно, слід очікувати більшої уваги серед українських політиків та експертів саме до заходу у Сінгапурі. А от чим може здивувати Україна світову економічну спільноту цього року – питання дискусійне.
Під час свого минулорічного виступу у Давосі Володимир Зеленський детально розповів про ідею так званих «інвестнянь» та закликав світовий капітал інвестувати в Україну та її економіку. «Ми підготували нову програму, яка буде називатися Investment Nanny (Інвестиційна няня). Кожній великій компанії, яка приведе в Україну від 100 мільйонів доларів, ми забезпечимо окремий контракт з державою. Саме держава буде вас захищати. У вас буде менеджер, який розмовляє п'ятьма мовами і з яким буде контакт у режимі 24/7. Не буде ніяких проблем», ‒ наголосив Зеленський.
Увесь минулий рік, попри пандемію та економічну кризу, тривала підготовка відповідного законопроєкту, який таки проголосувала Верховна рада наприкінці грудня минулого року. Щоправда, в процесі створення нового закону для інвесторів ініціативи, які глава держави оприлюднив на торішньому Давосі, зазнали певних змін. Так, документ гарантує підтримку і українським, й іноземним інвесторам (окрім юридичних осіб, бенефіціарні власники акцій яких є резидентами Росії, і юросіб, зареєстрованих в РФ), сума інвестицій яких перевищує 20 мільйонів євро, і які створюють щонайменше 80 робочих місць із середньою зарплатою на 15% більше, ніж в регіоні, в який інвестуватимуться кошти.
Тож одна із торішніх обіцянок українського глави держави виконана, проте притоку інвестицій ми так і не побачили. Вочевидь, цей факт пов’язаний із загальною напруженою ситуацією в світі, проте знову ж таки маємо визнати – одного закону про «інвестнянь» замало й Україна досі лишається ризикованою країною для інвестицій.
Ймовірно, в Сінгапурі українська делегація використає майданчик Всесвітнього економічного форуму для залучення уваги світової спільноти до участі у «Кримській платформі». І хоча це питання навряд чи можна віднести до профільного економічного порядку денного форуму, проте інші масштабні геополітичні теми Україна у 2021-му році навряд чи зможе запропонувати.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»