Дорогі дороги: де Україна купує бітум і що впливає на ціноутворення

У 2021 році будівництво і ремонт доріг в Україні обіцяють проводити дедалі активніше, попри коронакризу. Влада звітує: торік вдалося відремонтувати більше 4 тисяч кілометрів автодоріг. Водночас представники попередньої влади, зокрема, ексміністр інфраструктури Володимир Омелян, заявляють, що вартість дорожніх робіт значно зросла ‒ за часів Порошенка їм вдавалося за ті самі гроші будувати утричі більше, хоча й повільніше. «Слово і діло» вирішило розібратися, чи не пов'язана дорожнеча будівництва і ремонту з високими цінами на бітум, який використовується в будівельних роботах, адже Україна є імпортозалежною, до того ж сама спричиняє підвищений попит на цей матеріал. Про ситуацію на ринку бітуму ми розпитали директора «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна.

У 2021 році може знадобитися до 1,5 млн тонн бітуму

Дороги в країні почали активно будувати і ремонтувати, це різко збільшило споживання бітуму. Наскільки збільшилися обсяги його використання в 2020 році порівняно з 2019-м?

У 2019 році обсяг ринку був 670 тис. тонн, а в 2020 році – 1 млн 100 тис. тонн. Дуже серйозне зростання. У 2021-му може знадобитися до 1,5 млн тонн. Все залежить від грошей. Я так розумію, поки що немає чіткої цифри фінансування на цей рік. «Укравтодор» її ще не оголосив. Мабуть, йдуть якісь консультації, зокрема, з міжнародними фінансовими організаціями, які вкладають кошти в розвиток інфраструктури.

Принаймні у президента був намір активніше займатися дорогами. Міністр фінансів оголосив, що вони працювали над тим, щоб в півтора раза до 150 млрд грн збільшити бюджет будівництва.

Чи правда, що Україна зараз закуповує бітум дорожче, ніж інші країни Європи?

Треба дивитися останні дані. Я пам'ятаю ситуацію на весну минулого року, у нас були абсолютно рекордні премії постачальників. Потім вони трохи впали. Я думаю, що можна впевнено говорити про те, що в Україні одна з найвищих цін на бітум в Європі.

У жовтні 2020 року Росія зняла заборону на експорт бітуму в Україні. Як це позначиться на ринку, чи вплине на ціну бітуму?

Так, з квітня 2019 року діяло ембарго на експорт російського бітуму в Україні. Наприкінці минулого року його зняли і, в принципі, учасники ринку покладають великі надії на цей сегмент постачань, бо відверто кажучи, в сезоні-2020 ми побачили рекордне споживання бітуму, коли на піку ринок пройшов по краю.

Тобто я б не сказав, що виник дефіцит, але всі джерела і всі потужності працювали на межі можливостей. «Укртатнафта» була завантажена на 100%, білоруси – на 100%, все, що можна було доставити по морю, теж забиралося по максимуму.

Зважаючи на те, що цього року очікується посилене фінансування (на будівництво доріг – ред.), знадобитися більше бітуму. Тому російський бітум може дуже сильно стати в пригоді.

Скільки приблизно не вистачає? Чи не буде простоїв через брак бітуму?

Фінансування планувалося збільшити у півтора раза. Якщо в 2020 році ми спожили 1 млн 100 тис. тонн бітуму, то це приблизно плюс 550 тис. тонн. Наша «Укртатнафта» вже заявила, що на 100 тис. тонн може збільшити потужності. Тобто, потрібно ще 450 тис. тонн. І ось це вже проблема.

Білоруси навряд чи зможуть наростити. Немає у них такої можливості. Є потенціал постачань морем, але навіть якщо він збільшиться вдвічі, то ще тисяч 200-300 треба буде десь знайти. Це великий обсяг. Вважайте, 20-25% ринку. У такій ситуації Росія – хороший варіант.

Чому бітум не буде дешевшим, ніж минулого року

А що буде з цінами? Знову будуть максимальними, якщо є такий підвищений попит?

Росія в цьому плані така загадкова країна. Якщо ми всі, наприклад, білоруси, «Укртатнафта», європейські постачальники працюємо з прив'язкою до світових котирувань, то в Росії дуже великий вплив внутрішнього ринку. Як там складеться ситуація? Чи будуть там якісь проекти? Що там в Росії? Який попит на бітум, які вільні потужності?

Наприклад, деякі стратеги пропонують викуповувати бітум взимку. Якщо немає попиту, він там коштує копійки. Можна було б купувати його зараз, привозити і тут зберігати до літа.

Це можливо технічно?

Звичайно. Є маса сховищ, які простоюють. Бітум возять в автомобільних цистернах. А для того, щоб везти залізницею, треба зливатися десь на сховищах. Якраз варіант із залізницею майже не задіяний, а саме з Росії все йде в вагонах. Такий варіант цілком можливий.

Ми побачили, що в сезон в Росії переробка впала. Як це позначиться на виробництві бітуму, складно сказати. Я думаю, що наші трейдери будуть дуже активно опрацьовувати цей напрямок.

Зараз ціни які? Нижче, ніж в сезон?

Ні, ціни прив'язані до світових. Наприклад, якщо влітку ціна на нафту була 35 доларів за барель, то сьогодні вона – 55. Тому бітум не буде дешевше, ніж минулого літа. А що стосується сезонних подорожчань, є диференціали, тобто так звані премії, які постачальники виставляють. Вони теж досить відчутні і, як правило, встановлюється одна премія на весь сезон. Тому стрибки ціни можуть бути тільки в залежності від світових цін на нафту.

В Україні підвищений попит на бітум через активне будівництво доріг. Можливо, варто будувати не так швидко, і тоді вийде закуповувати бітум дешевше?

Я думаю що ні. Наша проблема в тому, що ми імпортозалежні. Ми себе не забезпечуємо бітумом. Цьогоріч з 1 млн 100 тис. тонн лише 300 тис.були вироблені в Кременчуці. Це менше 30%. Ситуацію розуміють і білоруси, і поляки, і в Європі. Коли ти приходиш на ринок, тому що тобі треба, тоді все одно скільки ти береш – багато чи мало. Все одно ціна буде максимально можливою.

Чому у нас немає підприємств, які виробляють бітум?

Немає заводів, які виробляють тільки бітум. Є нафтопереробні заводи, які разом з бітумом виробляють дизельне паливо, бензин і інші нафтопродукти.

Це величезні підприємства, які коштують мільярди доларів, і в Україні, на жаль, ці заводи стоять. Раніше бітум випускали Лисичанський завод, на західній Україні була бітумна установка в Надвірній, на Одеському МПЗ теж була бітумна установка. Вони закрилися через те, що немає економіки перероблення нафти – підприємства старі.

Виробництво бітуму на заводі, це умовно кажучи 15% від нафти, а решту продуктів куди подіти? Це питання технології, часу, і так далі. Такий варіант зараз ніхто не розглядає. Ці заводи закрилися безповоротно. Тільки економіка бітуму їх не витягне, який би не був дорогий цей продукт.

Раніше «Слово і діло» аналізувало, що з обіцяного на 2020 рік за програмою «Великого будівництва» не встигли зробити до кінця.

Також ми писали, що на ремонт доріг витратили понад 25 млрд грн з Фонду боротьби з COVID-19. Куди ще були спрямовані кошти фонду?

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО