За даними Державної екологічної інспекції, в 2020 році довкіллю України завдали збитків на 2,16 млрд грн – це сума штрафів за порушення природоохоронного законодавства. Будемо чесними, проблеми екології ніколи не стояли в країні на першому місці: лише нещодавно повернули профільне міністерство, тільки з січня цього року набув чинності закон, за яким введено в дію систему моніторингу парникових викидів, будівництво сміттєпереробних заводів у регіонах поки що залишається проєктами на папері. «Слово і діло» подивилося, як екологічні проблеми пропонують вирішувати парламентські фракції і групи.
У «Слузі народу» пропонували збільшити ставки екологічного податку
У квітні минулого року парламент ухвалив закон про посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря і знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу (№2339). Його ініціювала група депутатів від «Слуги народу». Закон передбачає:
підвищення штрафів за забруднення атмосферного повітря – до 30,6-61,2 тис. грн;
за знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу навколо населених пунктів, вздовж залізниць – штрафи від 91,8 тис. до 153 тис. грн;
збільшення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки в лісах – від 1530 грн до 15,3 тис. грн;
за самовільне випалювання рослинності штрафи збільшили до суми 3060-21420 грн.
Чекає розгляду в Раді законопроєкт Павла Мельника №2638 – внесення змін до закону «Про охорону атмосферного повітря» щодо зобов'язань суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють викиди забруднювальних речовин в атмосферу, встановлювати автоматизовані прилади контролю та оприлюднювати інформацію про викиди.
У комітеті зараз перебуває законопроєкт №3543 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти. Серед його авторів – Олександр Мариковський, Олена Криворучкіна і Олег Бондаренко. Депутати запропонували протягом 10 років поступово збільшувати ставки податку за скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти. Йдеться про такі речовини, як азот амонійний, нітрати, нітрити, сульфати, фосфати, хлориди тощо. Також законопроєкт передбачає санкції за перевищення кількості речовин, що скидаються.
До цього законопроєкту є альтернативний, його внесли кілька «слуг народу» і Сергій Шахов з групи «Довіра». Його завдання стимулювати зменшення обсягів скидання забруднювальних речовин не тільки в водні об'єкти, а й в атмосферу.
Також в комітеті є законопроєкт №2367 щодо збільшення ставок екологічного податку. Його автори ‒ Євген Шевченко, Данило Гетманцев, Олег Бондаренко і ще кілька депутатів зі «Слуги народу». Депутати запропонували збільшити в чотири рази:
ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднювальних речовин стаціонарними джерелами забруднення;
ставки податку за скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти;
ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;
ставки податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їхніми виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії термін.
Екологія: що пропонували депутати від «Голосу»
Володимир Цабаль і Леся Василенко з «Голосу» наприкінці 2019-го зареєстрували в Раді зміни до Бюджетного кодексу щодо забезпечення цільового використання екологічного податку (№2465-1).
Депутати запропонували направляти надходження від екологічного податку до спеціального фонду держбюджету і за рахунок цих надходжень фінансувати природоохоронні заходи. Також, згідно із законопроєктом, 80% податку за скидання забруднювальних речовин у водні об'єкти, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, за викиди в атмосферне повітря повинні залишатися в місцевих бюджетах.
Цей проєкт альтернативний, ані він, ані основний на розгляд Ради ще не виносилися.
Які екологічні законопроєкти вносили позафракційні депутати
Позафракційний нардеп Дмитро Шпенов в 2019 році пропонував внести зміни до Бюджетного кодексу щодо збільшення доходів спеціального фонду бюджету місцевого самоврядування в частині екологічного податку (№1165).
Шпенов хотів, щоби 40% екологічного податку (крім того, що стягується за радіоактивні відходи) зачислялося до спеціальних фондів обласних бюджетів, 55% екологічного податку – в спеціальні фонди сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів ОТГ. Ініціативу повернули автору на доопрацювання.
Крім того, Шпенов разом із Сергієм Магерою і Мусою Магомедовим реєстрували ще два законопроєкти, які поки що перебувають у комітеті. Це були зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Депутати запропонували підвищити в 1,5 раза ставки екологічного податку на викиди в атмосферне повітря, на скиди забруднювальних речовин у водні об'єкти. А також скасувати податок на викиди окису вуглецю (як на речовину, викиди якої безпосередньо залежать від ефективності спалювання палива).
Спільні ініціативи депутатів від різних політсил
У лютому 2021 року Верховна рада зняла з розгляду спільну ініціативу депутатів від різних фракцій – внесення зміни до законів щодо запобігання несприятливого впливу забруднення повітряного середовища на здоров'я населення. Серед авторів були нардепи від «Слуги народу», «Європейської солідарності», «Батьківщини».
Вони пропонували, щоб органи виконавчої влади, місцевого самоврядування та підприємства проводили заходи із недопущення перевищення рівнів шуму під час руху автомобільного транспорту в населених пунктах. Також в законопроєкті був пункт про необхідність введення тимчасового обмеження руху великовагових транспортних засобів територією густонаселених міст (з чисельністю населення понад 250 тисяч осіб).
Також зняли з розгляду законопроєкт №3597 позафракційних нардепів, депутатів від груп «За майбутнє» та «Довіра». Вони пропонували внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, щоб збільшити штрафи за безконтрольне забруднення довкілля сміттям і відходами.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, змін прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps