Парламент цього тижня проголосував за кілька резонансних рішень. Депутати дали політичну оцінку Революції гідності і попередньо схвалили закон про запровадження податку для інтернет-гігантів. Традиція щотижневого голосування за Юрія Вітренка перервалася, але проблемою тепер займаються з іншого боку: Рада буде змушена переглядати закон, який обмежує повноваження в.о. міністрів. На порядку денному також стояв законопроєкт про обіг зброї, але до нього депутати не дійшли. Потенціалу для голосування в залі, ймовірно, немає, адже навіть «Слуга народу» не визначилася з єдиною позицією. Що ще відбувалося в парламенті, можна прочитати в матеріалі «Слово і діло».
Як стало відомо сьогодні вранці від Олексія Гончаренка, спікер Дмитро Разумков дав розпорядження апарату парламенту видати «Опозиційній платформі» підписні листи для збору підписів за процедурою імпічменту президента.
Нагадаємо, що в ОПЗЖ пообіцяли розпочати процедуру імпічменту Володимира Зеленського після того, як рішенням РНБО були заблоковані три телеканали Тараса Козака. 4 лютого партія на з'їзді засудила «антиконституційні і протиправні дії Зеленського» і дала фракції добро на початок процедури відсторонення.
Втім, з цього заміру ОПЗЖ вірогідно нічого не вийде. По-перше, згідно із законом оголосити імпічмент можна тільки у випадку вчинення президентом державної зради або іншого злочину – навряд чи блокування каналів тягне на якийсь злочин. А найголовніша перешкода – відсутність необхідних голосів для запуску процедури. Очевидно, що більшість фракцій так відверто проти Зеленського не піде.
Тим часом у владі замаячила інша, більш реальна відставка. Ще з 15 лютого глава МОЗ Максим Степанов обіцяв розпочати вакцинацію українців від COVID-19, але ось уже кінець тижня, а процес не стартував. За словами Степанова, затримка пов'язана з логістикою і бюрократичними процедурами. Увечері 18 лютого міністр вилетів до Індії, щоб проконтролювати відправлення партії препарату.
У «Слузі народу» вже заявили, що розглянуть відставку Степанова в разі провалу вакцинації. «Ми будемо розглядати таке питання. Я вважаю, що це не покарання. У будь-якому разі міністр Степанов далі не зможе, перебуваючи на посаді, бути ефективним і таким, якому довіряє суспільство. Йдеться про слово – він дав слово не тільки нам як фракції, а й усьому суспільству: до кінця місяця розпочати вакцинацію», – сказала Ірина Верещук.
Євгенія Кравчук зі СН також підтвердила, що ймовірність відставки міністра охорони здоров'я є: «Ми поки спостерігаємо і дуже сподіваємося, що на цьому тижні, як і обіцяв міністр, вакцинація розпочнеться, або принаймні ми отримаємо першу партію вакцини. Далі слід кілька тижнів спостерігати, як іде процес. Якщо ми побачимо, що і там є проблеми, тоді, очевидно, потрібно принаймні обговорити це питання у фракції».
Парламент не став втретє розглядати призначення Юрія Вітренка міністром енергетики. У понеділок «Слуга народу» обговорила це питання на засіданні фракції, але судячи з усього, голосів досі не вистачає.
Одне кадрове питання депутати на тижні все ж вирішили – призначили нового суддю Конституційного суду. На розгляд винесли чотирьох претендентів: Віктора Кічуна (висунула «Слуга народу»), Ольгу Боднар-Петровську (від «Батьківщини»), Руслана Сидоровича (від «Голосу»), Юрія Павленка (від «Опозиційної платформи). Найбільше голосів набрала кандидатура Кічуна. За квотою парламенту в КСУ можуть призначити ще одного суддю.
У четвер до Верховної ради зі звітом приходила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова. На самому початку своєї промови зазначила, що «за рік не зрадила жодній зі своїх обіцянок і так буде і надалі». Нагадаємо, що обіцянки Венедіктової, зафіксовані аналітиками «Слово і діло», можна подивитися в її профілі на нашому сайті.
За 20 хвилин Венедіктова розповіла про реформу прокуратури, атестацію прокурорів, боротьбу зі злочинністю, протидію корупційним злочинам і про розслідування злочинів на Майдані. Раніше президент Володимир Зеленський говорив, що у Венедіктової є час до кінця 2020 року, щоб показати результат. Оцінювати її діяльність він буде за річним звітом. Зважаючи на те, що зараз лютий і чуток про зміну генпрокурора немає, ймовірно, звіт Зеленського задовольнив.
Цього тижня Верховна рада ухвалила дві постанови, які об'єднали практично весь зал. 16 лютого депутати ухвалили звернення до ООН, Європарламенту, ОБСЄ, ПАРЄ, парламентам та урядам країн світу щодо засудження окупації Криму, порушень прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях і про звільнення політв'язнів – громадян України. Це звернення підтримали 314 нардепів, ніхто не виступив «проти», 9 осіб утрималися. Голоси дали всі фракції і групи, крім «Опозиційної платформи».
«Сьогодні можна скаржитися кому завгодно, але треба зробити так, щоб життя в Україні було таким, щоб наші громадяни прагнули повернутися в Україну. А це можливо тільки тоді, коли ми все-таки зможемо встановити мир сьогодні на Донбасі. Тому сьогодні, коли ми говоримо про права людей, ми вважаємо, що треба говорити про права всіх громадян України, про права 500 тисяч громадян України, які проживають в Донецькій і Луганській області, які на підконтрольній території не отримали права голосувати. Коли ми відійдемо від подвійних стандартів – тоді наша фракція і буде підтримувати подібні проєкти постанов», – заявив Нестор Шуфрич.
17 лютого парламент проголосував проєкт постанови в зв'язку з річницею початку Революції гідності. Рада, зокрема, заявила:
Революція гідності – це один з ключових моментів українського державотворення і виразник національної ідеї свободи.
Розслідування злочинів, скоєних під час Революції гідності має бути завершено і проведено ефективно. Винуватці повинні постати перед судом і в ході справедливого і неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні неприпустимо.
Узурпація влади однією з її гілок, партією або окремою посадовою особою є абсолютно неприпустимим явищем, яке викликає довготривалі тяжкі наслідки.
Події Революції гідності, анексія Криму, збройна агресія Росії і окупація нею окремих районів Донецької та Луганської областей відбулися не в останню чергу внаслідок політики Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався Російською Федерацією і діяв всупереч національним інтересам України.
Постанову підтримали 295 нардепів, 18 виступили «проти», 10 – утрималися. Голоси знову були від усіх фракцій і груп, крім ОПЗЖ. «Що ми зробили за ці 7 років? Дивіться, перше, що ми маємо. ВВП країни обвалився з 183 до 153. Експорт товарів був 63 мільярди – став 49. Якщо ми говоримо про європейські заробітні плати і пенсії, коли в окремих країнах 1,5 тисячі, 1600 євро заробітна плата мінімальна, у нас зараз – 175 євро. Інвестиції, держборг, заборгованість із зарплати, зростання ціни на газ в 13 разів, зростання тарифу на опалення в 13,2 раза – це все ті показники, які говорять про те, що ми не досягли європейських стандартів рівня життя, європейського рівня купівельної спроможності. І нинішня Верховна рада сьогодні повинна не декларувати, а запропонувати той економічний курс, який реалізує європейський рівень життя в Україні», – заявив член фракції Олександр Колтунович.
Уранці в середу Рада намагалася застосувати дисциплінарне покарання до Сергія Рудика за його некоректні висловлювання. Під час одного з засідань він назвав Мар'яну Безуглу від «Слуги народу» «дівчинкою, якій 32 роки». Комітет з питань регламенту і депутатської етики рекомендував усунути Рудика на п'ять пленарних засідань за сексизм, але пропозицію в залі підтримали тільки 195 депутатів. Цікаво, що сам Рудик двічі виступав з цього приводу, але жодного разу не вибачився.
У першому читанні, з «підтримкою» протестувальників під парламентом, депутати ухвалили черговий законопроєкт про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Він передбачає тимчасове спрощення митного оформлення автомобілів, дія закону буде поширюватися на транспортні засоби, які завезли в Україну до 1 січня 2021 року. Штраф за незаконне перебування знизять до 8,5 тис. грн.
Також за основу був ухвалений законопроєкт про «податок на Google». Пропонується, щоб іноземні компанії, які надають електронні послуги в Україні, платили податок до держбюджету. Це стосується постачання зображень або текстів, аудіовізуальних творів, відео, доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів, надання в користування хмарних технологій, постачання ПЗ.
«Законопроєкт пропонує простий механізм для оподаткування податком на додану вартість нерезидентам. Передбачає можливість зареєструвати їх в електронному кабінеті платника віддалено, англійською мовою, платити податок у валюті, фактично будучи присутнім на території України. Такий податок, такий механізм, вірніше, діяв в 83 юрисдикціях по всьому світу, а в країні, що воює, не діє. Країна, яка воює, недоотримує гроші в розмірі не менше 3 мільярдів гривень до державного бюджету в результаті несплати ПДВ з електронних сервісів. Я підкреслюю, що мова йде винятково про послуги, лише про сервіси, за які розраховуються безготівковими наші споживачі, а не про товари», – розповів глава податкового комітету Данило Гетманцев. Законопроєкт набрав 286 голосів, але все ж у деяких депутатів були побоювання, що оподаткування може призвести до подорожчання послуг для українців.
Крім того, Верховна рада ухвалила закон про посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху. Він посилює відповідальність за кермування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння. За кермування авто в нетверезому вигляді загрожуватиме штраф від 17 тис. грн за перший випадок до 51 тис. грн з позбавленням прав на 10 років. Також зростуть штрафи за:
перевищення швидкості більш ніж на 50 км/год – з 510 до 1,7 тис. грн;
залишення місця ДТП – з 255 до 3,4 тис. грн з позбавленням права водіння на 1-2 роки;
управління або передачу управління автомобілем особі без прав – з 510 до 3,4 тис. грн, повторне порушення протягом року – 40,8 тис. грн з позбавленням прав на 5-7 років.
16 лютого парламент проголосував за закон, який передбачає відновлення конкурсів на держслужбу (які були скасовані в минулому році через карантин). У закон пропонували внести правку, щоб розширити повноваження виконувачів обов'язків міністра, але зал її не підтримав. Володимир Зеленський блискавично ветував закон: на його думку, положення, в яких йдеться про те, що в.о. може виконувати тільки окремі повноваження, є неприйнятними, адже порушують конституційні норми щодо призначення на подання прем'єр-міністра.
«Якщо протягом тривалого часу народні депутати не призначають міністра – а таке не раз у нас бувало, – ці норми закону призведуть до паралічу діяльності всього міністерства. У країні, яка воює і бореться з коронакризою, коли рішення треба ухвалити негайно, таке неприпустимо», – заявив президент. Він запропонував цю норму вилучити.
У п'ятницю законопроєкту з його пропозиціями не розглядали, кілька народних депутатів повідомили, що наступного вівторка планується позачергове засідання.
Під час години запитань до уряду сьогодні виступив Денис Шмигаль. Депутати вчергове запитали його, коли все ж розпочнеться вакцинація від коронавірусу, і прем'єр вчергове запевнив, що «найближчим часом».
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps