Над міністром охорони здоров'я збираються хмари: відтермінування початку вакцинації українців від коронавірусу загрожує обернутися для Максима Степанова відставкою. Спочатку міністр «днем Х» називав 15 лютого, але розпочати процес завадили «проблеми з логістикою і бюрократичні процедури». Тепер в МОЗ замість нової дати кажуть «у найближчі дні». У «Слузі народу» не приховують, що розглянуть звільнення Степанова, якщо той не забезпечить старту вакцинації у лютому. Таким чином, у нього є тиждень, щоб показати результат. Поки що «Слово і діло» пропонує подивитися, яка у голови МОЗ ситуація з виконанням обіцянок.
Максима Степанова призначили міністром охорони здоров'я 30 березня 2020 року, на посаді він змінив Іллю Ємця. Як очільник МОЗ Степанов поки що виконав 22 обіцянки (15%), провалив – 24, у процесі реалізації зараз – 96.
Збільшення кількості ПЛР-тестів і закупівля КТ: які обіцянки провалив Степанов
Окремий блок невиконаних обіцянок міністра пов'язаний з поширенням коронавірусу в Україні.
Тричі Максим Степанов обіцяв збільшити кількість ПЛР-тестів: в листопаді – до 50 тисяч на добу, в грудні – до 75 тисяч, «до кінця року» – до 100 тисяч. Але до обіцяних цифр Україна не наблизилася, рекорд був близько 48 тисяч на початку грудня. Наприкінці року в міністерстві і зовсім заявили, що українці почали менше звертатися в лабораторії, а значить і тестів роблять менше.
Також кілька разів міністр давав обіцянки щодо кількості ліжок з підключенням до кисню. До середини листопада Степанов обіцяв збільшити їхню кількість до 26 тисяч, від початку грудня – до 40 тисяч. Обидві обіцянки не виконані.
Окремо голова МОЗ говорив, що в грудні будуть приєднані до кисню 80% ліжок медустанов. Але фактично вийшло – 75%.
У квітні Степанов повідомив, що міністерство планує закупити близько 840 апаратів штучної вентиляції легенів. У жовтні в інтерв'ю «Слово і діло» міністр заявив, що такої великої кількості апаратів ШВЛ Україна не потребує. ДП «Медичні закупівлі» придбало 200 апаратів ШВЛ, загалом у країні задіяли тільки 10% апаратів. «Апарати штучної вентиляції легенів у всіх країнах світу були дефіцитом. Країни забороняли свій експорт, тому що просто не знали, як лікувати, які схеми лікування, які лікарські засоби застосовувати. Зараз, звичайно, цей процес вже налагоджений, і ми вже не потребуємо такої великої кількості апаратів штучної вентиляції легенів для пацієнтів з COVID-19», – розповів він.
Крім того, у Степанова не склалося з обіцянками щодо закупівлі комп'ютерних томографів. У липні він обіцяв, що районні та міські лікарні в 2020-му отримають 210 нових КТ. У жовтні, знову ж в інтерв'ю «Слово і діло», очільник МОЗ заявив, що ніколи не говорив про закупівлю 210 томографів (хоча кілька джерел говорять інше). За його словами, планується закупити 161 КТ, але й цю обіцянку він не виконав: у грудні в МОЗ відзвітували, що до кінця 2020 року поставлять тільки 49 томографів.
«Протермінував» міністр обіцянку направити 11 млрд грн на підвищення зарплат медиків з липня 2020 року. Кабінет міністрів лише 15 липня підтримав виділення коштів, підвищення заробітних плат відбулося з вересня. Через це провалена ще одна обіцянка – ініціювати зміни до бюджету, щоб зарплати медиків зросли на 50%, починаючи з середини 2020-го.
У серпні минулого року Степанов планував запустити електронні лікарняні в тестовому режимі. Але терміни виявилися надто оптимістичними. У грудні в МОЗ повідомили «Слово і діло», що система електронних лікарняних не функціонує, але над її запуском працюють.
Незважаючи на свою обіцянку, до 2021-го Степанов не ініціював зміни до законодавства щодо розвитку добровільного медичного страхування. Ні від Кабміну, ні від депутатів в жовтні-грудні таких законопроєктів не було.
Також голова МОЗ не виконав обіцянку про те, що в 2020 року не буде дефіциту ліків, які закуповує держава. Наприкінці року директор ДП «Медичні закупівлі України» Арсен Жумаділов публічно в рамках своєї компетенції визнав, що дефіцит існує: «Уже можна констатувати, що не вдалося повністю реалізувати ці прагнення і втілити їх в конкретне розширення доступу пацієнтів до ліків. За деякими лікарськими засобами зараз справді є дефіцит. Зокрема, наші співгромадяни дуже чекають на деякі інноваційні лікарські засоби, які вперше були включені в номенклатуру. Саме їх зараз в Україні ще немає, незважаючи на те, що кошти в достатньому обсязі були закладені і процедури відбулися».
Що вдалося зробити голові МОЗ
За кількістю ПЛР-тестів на коронавірус Степанов все ж виконав кілька обіцянок, хоча і не дуже масштабних. Спочатку міністр обіцяв довести кількість тестувань до 8-10 тисяч на добу, потім до 20 тисяч на добу. До середини вересня, як і говорив Степанов, кількість тестів зросла вдвічі від показників середини липня.
Крім того, Степанов виконав обіцянку впровадити новий метод тестування на коронавірус – тест на антиген.
У листопаді міністр пообіцяв підписати технічні документи на отримання вакцини від коронавірусу, 4 грудня документи були підписані в рамках ініціативи COVAX. У Міністерстві охорони здоров'я розраховують, що вакцину поставлятимуть наприкінці першого – початку другого кварталу 2021 року.
Реалізована програмна обіцянка забезпечити кризову комунікацію з населенням щодо дотримання карантину і подолання епідемії. Після того, як в Україні почав поширюватися COVID-19 очільник МОЗ та його заступники щодня проводили брифінги, на сайті відомства публікувалася статистична та аналітична інформація про епідемію, рекомендації для навчальних та інших закладів. Комунікація не була ідеальною, але уряд роз'яснював питання щодо карантину.
Як і обіцяв Степанов, препарат «Гідроксихлорохин» (інша назва «Плаквеніл») включили в програму «Доступні ліки». Його можна отримати винятково за електронними рецептами.
Кілька місяців пішло у міністра на обіцянку створити структуру для вироблення рішень щодо вдосконалення медичної освіти, в яку будуть входити керівники профільних вишів. Раду ректорів медичних навчальних закладів створили при МОЗ в серпні. У ході першого засідання учасники обговорили питання внесення змін до законодавства, нормативно-правові документи, акти Кабінету міністрів і накази МОЗ.
Вакцинація від COVID-19 і трансплантація: які обіцянки повинен виконати міністр
Від виконання обіцянки розпочати вакцинацію населення від коронавірусу в лютому, швидше за все, залежить доля Степанова як міністра охорони здоров'я. Плюс він обіцяв впровадити паспорти вакцинації для українців.
Крім того, Степанов запевнив, що російську вакцину від коронавірусу реєструвати в Україні не будуть.
Глава МОЗ обіцяв ліквідувати в Україні черги на трансплантацію, конкретних термінів він не назвав. На цей рік міністр обіцяв щонайменше 250 трансплантацій, включаючи першу в країні трансплантацію легень: «У 2021 році в Україні відбудеться мінімум 250 трансплантацій. Це вдвічі більше, ніж в минулому році. Плануємо всі трансплантації печінки і нирок, яких потребують наші громадяни, провести в Україні. Також в цьому році у нас буде вперше зроблена трансплантація легень. Це виклики, з якими, я впевнений, наші фахівці впораються».
До 2024 року, запевнив Степанов, буде забезпечена «трансплантаційна незалежність», це стосується, зокрема, кісткового мозку.
На 2021-й у голови МОЗ є цілком конкретні обіцянки щодо підвищення зарплат медичним працівникам: диспетчерам до 12-13 тисяч гривень, лікарям – до 20-22 тисяч гривень, середньому медичному персоналу – до 15-16 тисяч гривень, водіям – до 10-12 тисяч гривень.
Нагадаємо, всі обіцянки Максима Степанова можна подивитися в його профілі на нашому сайті.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps