«Слово і діло» продовжує вивчати, які цікаві ініціативи народні депутати реєструють у Верховній раді. Сьогодні аналізуємо, як політичні сили пропонують підтримувати українських студентів.
У «Слузі народу» пропонували підвищити розмір стипендій
На доопрацювання автору повернули законопроєкт Павла Мельника, яким він пропонував внести зміни в закон «Про вищу освіту», щоби поліпшити соціально-економічне становище студентів (№2604).
Мельник пропонував ввести поняття мінімальної академічної та мінімальної соціальної стипендій, розмір яких має відповідати рівню прожиткового мінімуму в країні. У законопроєкті також пропонувалося підвищити кількість одержувачів соціальної або академічної стипендії до рівня не нижче 70% від загальної кількості студентів-бюджетників, а також пропонувати надати право на стипендію студентам, які потребують соціального захисту.
Уже колишній депутат від «Слуги народу» Олексій Кучер реєстрував зміни до Податкового кодексу щодо сприяння працевлаштуванню студентів і молодих фахівців (№2250).
Посилаючись на досвід Польщі, Кучер пропонував звільнити роботодавців від сплати ЄСВ за працівників у віці до 27 років. А також встановити нульову ставку податку на доходи фізосіб для працівників у віці до 27-ми. «Втілення запропонованих змін буде сприяти виведенню ринку зайнятості з тіні, роботодавцям стане вигідно офіційно працевлаштовувати працівників і після досягнення ними 27-річного віку продовжувати працювати законно. Також будуть мінімізовані корупційні ризики при проведенні перевірок органами контролю, оскільки роботодавцю буде вигідніше офіційно працевлаштовувати працівників», – йшлося в пояснювальній записці. Але наприкінці 2019 року Кучер відкликав свою ініціативу.
Що пропонували в «Опозиційній платформі»
Від «Опозиційної платформи – За життя» теж була ініціатива щодо підвищення академічної та соціальної стипендій (№3242-1), авторства Наталії Королевської та Юрія Солода.
Депутати хотіли, щоб:
розмір стипендії був не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;
розмір мінімальної соціальної стипендії був не менший 150% фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу;
розмір мінімальних академічної та соціальної стипендій поширювався і на тих, хто отримує професійну (професійно-технічну) передвищу освіту.
Законопроєкт також передбачав, що держава, зважаючи на розмір фактичного прожиткового мінімуму, підвищує розміри допомоги сім'ям на неповнолітніх дітей, стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує передвищу освіту. Ініціативу повернули нардепам на доопрацювання.
Королевська та Солод також запропонували зміни до Податкового кодексу щодо сприяння працевлаштуванню молодих фахівців і внутрішньо переміщених осіб (2250-1), їх ще не розглядали. Зміни передбачають звільнення від оподаткування прибутку підприємств і організацій, у яких не менше 50% співробітників – це переселенці та особи у віці до 27 років. Але за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить протягом звітного періоду – не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці.
Депутат від «Батьківщини» пропонував зробити безкоштовним проїзд для студентів
Повернули на доопрацювання Михайлу Цимбалюку його законопроєкт №2009, яким він пропонував встановити безкоштовний проїзд для пенсіонерів, ветеранів, учасників АТО, осіб з інвалідністю, студентів, дітей-сиріт.
Законопроєктом №3242, серед авторів якого була Юлія Тимошенко, Валентин Наливайченко та інші депутати від фракції, також пропонували підвищити розмір академічної та соціальної стипендій. Щоб розмір мінімальної академічної стипендії був не менший за фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу, а соціальної – не менш 150% фактичного розміру прожиткового мінімуму.
У комітеті перебуває ще одна ініціатива від депутатів «Батьківщини» – зміни до Податкового кодексу щодо підтримки молоді, яка працює і навчається, а також учасників бойових дій (№2301). Проєкт, зокрема, передбачає звільнення від сплати ПДФО осіб, які не досягли 27-річного віку.
Заохочувальні премії студентам: спільні ініціативи нардепів
Депутати від різних фракцій і груп – «Слуги народу», «Батьківщини», «За майбутнє», «Довіри» – нещодавно зареєстрували в парламенті зміни до держбюджету-2021 щодо преміювання та надання матеріальної допомоги студентам, аспірантам, докторантам з метою заохочення кращих з них за успіхи в навчанні, участь у громадській, спортивній та науковій діяльності (№5087)
Нардепи від «Слуги народу», «Голосу» і «Батьківщини» зареєстрували зміни до закону «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб в провідних установах вищої освіти в світі і подальшого вступу на державну службу (№2556).
Депутати, зокрема, запропонували:
визначити можливість надання стипендії за кошти держбюджету для осіб, які самостійно вступили у провідні світові виші і готові після завершення навчання протягом 3 років працювати на державній службі в Україні;
визначити з урахуванням пріоритетних для України реформ перелік спеціальностей, які підтримуються в рамках стипендіальної програми, і кількість таких стипендій.
З розгляду в Раді зняли законопроєкт №1167 позафракційного Дмитро Шпенова. Він пропонував внести зміни до Кримінального кодексу щодо посилення відповідальності за невиплату зарплати, стипендії або інших виплат.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищення пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps