В Офісі президента останні кілька місяців активно просувають тезу, що Володимир Зеленський виконує (або обов'язково виконає) свою передвиборчу програму. Його оточення також вже заговорило про можливий другий термін Зеленського. Речниця глави держави Юлія Мендель вважає, що для повторного обрання президента потрібно закінчити щонайменше половину програми. Аналітики «Слово і діло» нагадають, які зобов'язання були в програмі Зеленського. Сьогодні поговоримо про досить непросту обіцянку – «створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, хотіли повернутися додому».
Повністю ця теза в програмі Зеленського звучить так: «Ми створимо умови, щоб люди, які роз'їхалися по світу, мали би бажання повернутися додому. «Хочу виїхати» ми повинні замінити на «хочу повернутися».
Складний пункт програми, можна сказати філософський, і ще складніше буде оцінити, виконав його президент чи ні. Поки що розберемо цю обіцянку з точки зору цифр і подивимося, що зробила влада, щоб «заманити» українців на Батьківщину.
За даними Міністерства соціальної політики, в 2019 році налічувалося 3,2 млн трудових мігрантів за кордоном. У 2020 році кількість українських заробітчан становила близько 3 млн. Протягом року до 500 тисяч осіб повернулися, але це відбулося переважно через пандемію COVID-19.
У 2021 році, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, налічується 2,5-3 млн трудових мігрантів.
«Слово і діло» направило запит до Міністерства закордонних справ, щоб дізнатися, як відомство працює над мотивуванням українців повернутися додому. «МЗС через закордонні дипломатичні установи України підтримує діалог з провідними організаціями закордонних українців, надає їхнім осередкам організаційну, методичну, фінансову допомогу, забезпечує функціонування Національної комісії з питань закордонних українців, яка є постійно діючим органом при Кабміні», – йдеться у відповіді.
Також в міністерстві повідомили, що розробили зміни до закону «Про закордонних українців» та проєкт концепції Державної цільової програми співпраці із закордонними українцями (до 2023 року).
Особливою конкретики в програмі немає, йдеться про те, що вона повинна забезпечувати достатні умови для:
задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців та збереження етнічної ідентичності;
зміцнення етнічної самобутності українців в державах проживання, а також створення умов для їхнього повернення в Україну.
Іншими словами, МЗС працює над тим, щоб українці за кордоном не втрачали зв'язок зі своєю країною.
З липня 2017 року існує затверджена Кабміном Стратегія державної міграційної політики України до 2025 року. Одна з її цілей – створити необхідні умови для повернення та реінтеграції українських мігрантів в українське суспільство. Заохочення повернення українців з-за кордону має передбачати:
механізм надання інформаційно-консультативної допомоги громадянам України, які повертаються в Україну за процедурою добровільного повернення, видворення або в порядку реадмісії;
канали передавання інформації трудовим мігрантам з України, a також закордонним українцям, в тому числі про можливості працевлаштування та соціальні послуги в Україні;
систему збору даних про мігрантів, які повернулися в країну, і їхні потреби в соціальній та економічній реінтеграції.
У стратегії йдеться, що потрібно опрацювати питання про можливість запровадження державної системи кредитування реемігрантів, які хочуть відкрити власну справу, податкові пільги, а також заходи, спрямовані на підтримку адаптації дітей реемігрантів до української системи освіти.
До 1 грудня цього року має бути складений план заходів щодо реалізації стратегії у 2022-2025 роках.
Головний стимул для повернення на Батьківщину, звичайно, економічний. У програмі дій Кабміну Дениса Шмигаля є обіцянка залучити до активного економічного життя країни українців, які повернулися після тривалого перебування за кордоном. Дещо уряд вже зробив.
У Верховній раді є урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів», він спрямований на те, щоб стимулювати повернення в Україну трудових мігрантів і утримати їх від повторної еміграції.
Законопроєкт, зокрема, передбачає, що українцям з трудових мігрантів, які повернулися і мають намір розпочати підприємницьку діяльність, надається допомога для економічної реінтеграції (там є низка умов). Ініціатива була зареєстрована в Раді наприкінці січня і ще не розглядалася.
У Міністерстві економіки повідомили, що для створення і збереження робочих місць, в тому числі для трудових мігрантів, був введений механізм надання допомоги із часткового безробіття на період карантину, спрощений порядок реєстрації осіб в Службі зайнятості, визначено механізм сприяння в наданні комплексу профорієнтаційних послуг. Але це тимчасові заходи, які діють під час карантину через коронавірус.
З постійних заходів, спрямованих на повернення українців з-за кордону, в Мінекономіки назвали програму «Доступні кредити 5-7-9%» – залежно від розміру бізнесу і терміну його діяльності підприємцям видають кредит за ставкою 5%, 7% або 9 %.
Можна сказати, що обіцянка Зеленського виконується, але про її перспективи говорити важко, забагато факторів впливають на відтік українців за кордон. Справа не тільки в допомозі держави щодо повернення, а й в загальному стані країни: медицина, економіка, політична ситуація, соціальна захищеність – це все відіграє роль, коли людина приймає рішення, повернутися або залишитися.
Раніше ми писали про такі програмні обіцянки Володимира Зеленського:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти потрібно в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві.
Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps