Законопроєкт про діяльність КСУ: Венеціанська комісія надала висновок

Венеціанська комісія надала свої висновки щодо двох законопроектів про діяльність КСУ.

Оцінку комісія опублікувала на сайті Ради Європи.

Комісія проаналізувала новий законопроект про конституційну процедуру і альтернативний законопроект про порядок розгляду справ і виконання рішень КСУ, які були внесені за рекомендацією комісії, виданої в грудні 2020 року.

Венеціанська комісія привітала відкликання президентом України Володимиром Зеленським законопроекту №4288, який призупиняв повноваження всіх суддів КСУ, і розгляд проєкту закону №4533 Про конституційну процедуру.

«Проєкт закону про конституційну процедуру враховує рекомендації, висловлені Венеціанською комісією в її терміновому виведенні про реформу Конституційного Суду, і вносить багато поліпшень. Основні новинки були впроваджені в області конституційних скарг, публічності та відкритості конституційного судочинства, формування сенатів і колегій і розподілу справ, доступу до матеріалів справи, дисциплінарної відповідальності суддів і внутрішнього функціонування Конституційного Суду», - відзначили в ув'язненні.

У комісії вказали недоліки законопроекту. Він не містить положень про нову систему конкурсного відбору суддів, включаючи міжнародний компонент, як це рекомендовано в терміновому ув'язненні.

Венеціанська комісія рекомендувала внести наступні зміни до законопроекту:

  • що стосується процесуальної економії, виробництва за конституційними скаргами, в яких сенат визнає правове становище неконституційним, слід передавати на розгляд Великої палати тільки за умови, що президент або парламент вимагають такої передачі;
  • що стосується дисциплінарних проваджень, замість виконавчої влади (тобто президента) ініціатива порушення дисциплінарного провадження повинна бути надана Національному агентству з питань запобігання корупції;
  • відсутність будь-якої форми поступових санкцій в законопроекті є проблематичним. З метою введення в дію дисциплінарної системи за дисциплінарні проступки нижче порога «тяжкого дисциплінарного проступку» слід впровадити інші санкції, такі як попередження, догану, зменшення зарплатиЮ тощо, і ці санкції мають застосовуватися більшістю суддів;
  • суд повинен мати можливість переглядати своє власне рішення, якщо хтось із його суддів, які проголосували за це рішення, був засуджений в остаточній інстанції за хабар у зв'язку з ухваленням цього рішення.

Щодо вимог до голосування Венеціанська комісія відзначає, що для переважної більшості європейських правових систем потрібно лише проста більшість.

«В Україні конкретна ситуація після рішення 13-r / 2020 (яким КСУ визнав недійсними частини чинного антикорупційного законодавства) може виправдати тимчасове підвищення вимоги до голосування у Великій палаті. Однак будь-яке збільшення необхідної кількості голосів повинно бути процентним співвідношенням до кількості фактично призначених суддів, а не фіксованою кількістю всіх 18 суддів. Таке збільшення може бути виправданим лише до тих пір, поки певний відсоток суддів буде призначено відповідно до нової системи конкурсного відбору», - заявили в комісії.

Законопроектом пропонується КСУ ухвалювати рішення двома третинами від свого складу (12 суддів), оскільки це абсолютна більшість. Зараз рішення можуть приймати 10 суддів КСУ. Також в законі прописана можливість заявлення відводу окремим суддям (за нього повинні проголосувати не менше 10 суддів).

Нагадаємо, наприкінці січня спікер ВР Дмитро Разумков попросив Венеціанську комісію оцінити законопроекти про діяльність КСУ.

«Слово і діло» раніше розглядало з експертом – чим займається Конституційний суд України і що в ньому треба змінити.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО