10 народних депутатів від фракції «Голос» вимагають переобрання керівництва партії, звинувачуючи Кіру Рудик та Ярослава Железняка у підкилимних домовленостях з керівною партією. Зокрема, нардепи розчаровані участю керівництва «Голосу» в реєстрації законопроєкту №5253, який, на їхню думку, обмежить можливості Національного агентства із запобігання корупції. Утім, серед авторів законопроєкту є нардепи з усіх без винятку фракцій: від СН та ЄС до ОПЗЖ. Для чого керівники усіх фракцій та партій подали такий законопроєкт ‒ матеріал «Слово і діло».
Минулого тижня внутрішній конфлікт у «Голосі» став публічним. Навпіл розділилися думки нардепів щодо вектору розвитку партії. 10 нардепів звинуватили партійне керівництво в узурпації влади, співпраці зі «Слугою народу» за спиною в однопартійців, нецільовому використанні коштів та купівлі ботів у мережі.
Серед цих причин ми детальніше розглянемо суперечку довкола законопроєкту №5253, яким пропонують заборонити НАЗК виявляти фіктивні фінансові операції та надані за заниженими або завищеними цінами послуги.
Ухвалення цього закону дозволить НАЗК виявляти порушення у звітах партії, однак ці порушення більше не можуть стати підставою для зупинення державного фінансування.
НАЗК називає цей законопроєкт «відповіддю на ефективну роботу агентства», оскільки у 2020–2021 роках через виявлені грубі порушення у фінансових звітах НАЗК призупинило фінансування трьох парламентських партій: «Батьківщини», «Голосу» та «Слуги народу».
«Після рішення Конституційного Суду щодо е-декларування, ми сприймаємо цей законопроєкт як наступну найбільшу загрозу для результативної роботи НАЗК. За останній рік НАЗК показало, що ми відповідально стежимо за тим, як партії витрачають державні кошти. На жаль, у відповідь ми отримуємо ще одну спробу «вбити» одну з ключових функцій НАЗК», — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
Відтак, наголошують противники ініціативи, партії зможуть безкарно проводити фіктивні фінансові операції з коштами платників податків.
Інші ж кажуть, що зупинення фінансування було через формальні причини або політичний тиск, однак НАЗК заперечує це та наводить свої пояснення:
- одна з партій заплатила за послуги медіа-моніторингу понад 500 тис. грн., за вказані кошти виконавець надав звіт, який є точною копією інформації, раніше розміщеної на офіційному вебсайті однієї з громадських організацій;
- у звітах іншої партії вказано, що вона перерахувала понад 2 млн грн за організацію та забезпечення проведення форумів на підставі неіснуючих на той момент документів;
- ще одна партія перерахувала кошти п’ятьом компаніям за договорами понад 14 млн грн за поліграфічну продукцію. Голови місцевих організацій, які згідно з документами отримували цю продукцію, за даними державних органів перебували в цей час за кордоном. Водночас рахунки цих компаній, на які повинні були перераховуватись кошти, були відкриті пізніше дати укладання самих договорів.
Кандидат юридичних наук Геннадій Дубов зазначає, що НАЗК достатньо суб’єктивно оцінює звіт, тому не дивно, що партії хочуть забрати в агентства це право. За словами експерта, окремі причини зупинення фінансування є доволі суперечливими, як-от ситуація з медіа-моніторингом.
«Річ у тім, що НАЗК перевіряючи звіт, на власний розсуд оцінює неточності, та одразу в силу своїх повноважень зупиняє фінансування, а вже тоді представники партії йдуть у суд оскаржувати це. Тобто вони не надають партії вичерпного пояснення та низки доказів, чому певний пункт із звітності визнаний фіктивним», - зазначив Дубов.
А депутати, за його словами, хочуть, аби фінансування припинялося тільки за рішенням суду, а не автоматично після перевірки НАЗК.
Таким чином нардепи значно урізають повноваження Національного агентства із запобігання корупції та в разі наявності проблем зі звітністю відтерміновують зупинення фінансування.
Однак у пояснювальній записці йдеться, що законопроєкт навпаки покликаний удосконалити порядок зупинення державного фінансування та запровадити чіткий механізм перевірки звітності.
Водночас експерт з правових питань, доктор юридичних наук Борис Малишев у цьому питанні повністю розділяє позицію НАЗК, мотивуючи це тим, що в разі подання доброчесних звітів, політики не мають підстав перейматися зупиненням фінансування.
Нагадаємо, парламентарії суттєво збільшили бюджет НАЗК на 2021 рік, порівняно з попередніми роками. Скільки грошей упродовж останніх років виділяють на правоохоронні та антикорупційні органи України, дивіться на інфографіці.
Також ми повідомляли, що Національне агентство із запобігання корупції 11 березня презентувало свій оновлений Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення (Реєстр корупціонерів).
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps