Загроза чи залякування: що відбувається на кордоні України з РФ

Упродовж березня ЗСУ повідомили про 250 обстрілів у зоні ООС. Кількість загиблих та поранених значно збільшилася: вбито 9 українських військових, 17 – зазнали поранень. Останні заяви США, Міноборони та президента Зеленського свідчать, що ситуація на сході України лише загострюється. Що буде далі і чого очікувати українцям від такої ескалації, «Слово і діло» розбиралося з експертом Олегом Ждановим.

Стягування військ до кордону з Україною

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак під час виступу у Верховній раді заявив, що Росія стягує війська до кордону з Україною і це створює загрозу військовій безпеці. Нині війська РФ сконцентровані в Брянській, Воронезькій, Ростовській областях та на території тимчасово окупованого Криму.

«Вздовж державного кордону України та на тимчасово окупованих територіях України і АР Крим утримується 28 батальйонних тактичних груп противника», — повідомив Хомчак.

Командування очікує, що незабаром біля українського кордону і в Криму Росія збере ще близько 25 батальйонних тактичних груп.

Водночас, військовий експерт Олег Жданов наголошує, що Хомчак зробив дещо спекулятивну заяву, бо Росія стягує війська на Кубань, а не до кордону з Україною, тому така тривога дещо перебільшена.

Позиція президента Володимира Зеленського

Президент Зеленський заявив, що Україна готова до російських провокацій на кордоні, хоча і зорієнтована на досягнення мирних домовленостей.

«Гра м’язами у форматі військових навчань і можливі провокації вздовж кордону – це традиційна справа Росії. Таким чином вона намагається створювати атмосферу загрози та водночас – тиску під час переговорів щодо припинення вогню та щодо миру як нашої цінності», ‒ наголосив Зеленський.

Головнокомандувач додав, що «ми не зупиняємось і домовляємося про перемир’я як про найшвидший тактичний крок».

Попри це полковник запасу Збройних сил України Олег Жданов запевняє, що ані економічно, ані у військовому плані Росія сьогодні не готова до масштабних воєнних дій.

«Зараз ми бачимо холодну війну. Росія та країни НАТО ведуть гонку озброєнь, а Україна, яка де-факто перебуває у війні є серединою цього конфлікту. Стягування військ та збільшення обстрілів це нічого більше, ніж залякування. Відкрито нападати Росія не буде, бо це програшна тактика. Вони стільки часу розповідають всьому світу, що їхніх військ немає на Донбасі, що відкритий наступ був би алогічним навіть попри всю жорстокість Путіна», ‒ наголосив експерт.

Головне управління розвідки Міністерства оборони своєю чергою стверджує, що Росія готується до дій, які мають спровокувати військову відповідь України на лінії зіткнення сторін на Донбасі. Таким чином окупанти будують тактику просування вглиб території України. В українському МЗС дії Росії оцінили як «системну та наймасштабнішу за останні роки ескалацію».

Позиція США, ЄС та НАТО

Politico і New York Times з посиланням на американських військових чиновників інформують, що Європейське командування збройних сил США привело війська у бойову готовність найвищого рівня. Це сталося після того, як окупанти на Донбасі порушили режим припинення вогню і вбили чотирьох українських військових, і Росія почала стягувати війська до кордону з Україною.

Крім того, міністр оборони США Ллойд Остін запевнив, що Штати готові підтримувати Україну в умовах нинішньої російської агресії на Донбасі та в Криму, а в разі ескалації конфлікту ㅡ не залишити країну наодинці.

Також у четвер, 1 квітня, заступник голови Офісу президента Роман Машовець зустрівся з головою Представництва НАТО в Україні Александером Вінніковим та повідомив його про загострення. Вінніков пообіцяв передати отриману інформацію у штаб-квартиру НАТО.

За даними Reuters, посли НАТО вже обговорили останню масштабну військову активність Росії в Україні та навколо неї. Попри це на офіційному сайті Північноатлантичного альянсу немає інформації про приведення військ у бойову готовність.

Аташе з питань оборони США, Канади та Великої Британії також мали зустріч з командуванням ЗСУ, де заявили, що підтримують Україну, її суверенітет та територіальну цілісність і стежать за розвитком подій.

Як такі дії пояснює Росія

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков запевнив, що переміщення російських військ не повинно нікого турбувати, бо Росія нібито таким чином вживає необхідних заходів для безпеки своїх кордонів.

«Російська Федерація переміщує війська в межах своєї території на свій розсуд, це не повинно нікого турбувати, це ні для кого не становить жодної загрози», ‒ заявив речник Кремля.

Яка ситуація з обстрілами у зоні проведення ООС

Уже понад вісім місяців – з 27 липня 2020 року – на Донбасі триває так зване повне перемир'я. Протягом перших місяців кількість обстрілів справді суттєво зменшилась. Втім, за даними, які збирали аналітики «Слово і діло» після застосування санкцій стосовно Медведчука, його бізнесу та оточення, станом на 15 лютого загинули 18 українських військовослужбовців, зазнали поранень – 47 воїнів.

Загалом від початку так званого режиму тиші і до сьогодні пролунало понад 1 100 обстрілів з боку окупантів.

Крім того, 31 березня Росія не підтримала пропозицію української делегації у ТКГ запровадити з 1 квітня всеосяжне припинення вогню на Донбасі.

Втім, військовий експерт наголошує, що у пресрелізі української делегації відбулась певна підміна понять.

«Україна запропонувала з 1 квітня запровадити великоднє перемир’я, а Росія сказала, що наразі ще чинне перемир’я від 27 липня, тому немає сенсу підтверджувати те, що уже погоджено. Гризлов наполягає на тому, що режим тиші зберігатиметься, якщо перестануть стріляти українські військові. Тобто фактично вони не відмовлялись від перемир’я», ‒ зазначив Жданов.

Своєю чергою Ангела Меркель та Емманюель Макрон провели розмову з Путіним, де закликали його припинити обстріли на окупованій території України.

«Якщо ми глянемо на офіційні пресрелізи, то побачимо, що за підсумками тих розмов, про Україну було зазначено одне речення. Меркель сказала, що треба продовжувати перемовини у нормандському форматі, а Макрон – що Росія має стабілізувати ситуацію на Донбасі. Москва у свою чергу вкотре зазначила, що Київ не виконує власних зобов'язань», ‒ уточнив Жданов.

Експерт пояснює, що такі дзвінки не вперше стають інструментом в інформаційній війні.

«Росія намагається нівелювати роль України у перемовинах та показати Володимира Зеленського як особу, котра не здатна вести переговори. Крім того, на останньому саміті у Парижі Зеленський не визнав Росію учасником конфлікту, сказавши, що Україна воює з «тією стороною». Це послабило нашу позицію, бо таким чином президент підтвердив тезу росіян, що «їх там немає», ‒ зазначив військовий експерт.

Володимир Путін наполягає, щоб Україна налагодила прямий діалог з невизнаними республіками та врегулювала правові аспекти особливого статусу Донбасу. Крім того, у розмові з європейськими лідерами президент РФ звинуватив Україну в «провокації ескалації на Донбасі і у відмові від виконання заходів щодо припинення вогню, узгоджених у липні».

Коли чекати засідання у нормандському форматі

На думку Олега Жданова, у проведенні саміту не буде сенсу аж до кінця 2021 року: мовляв, Меркель зараз переймається зміною влади у ФРН, а Макрон не знає, як витягти Францію з економічної кризи.

«Президент хоче вирішити цю ситуацію мирним шляхом, але Росія не для того починала війну на Донбасі, щоб зараз укладати мирні домовленості. Допоки Україна відкрито не визнає Росію стороною конфлікту та не зніме з неї псевдороль миротворця, то війна триватиме вічно. Коло замикається, а інформаційна війна триває», ‒ зазначив військовий експерт.

Нагадаємо, тільки за перший місяць весни 2021 року в зоні проведення ООС було зафіксовано 250 обстрілів, місяцем раніше ця цифра становила 181. Тим часом бойовики на Донбасі оголосили весняний призов на військову службу.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО