Друга річниця приголомшливої перемоги Володимира Зеленського змушує озирнутися назад, щоб краще зрозуміти, що чекає попереду. І як не крути, виходить, що попереду нас знову чекає Володимир Зеленський.
І мова не про якісь заявлені наміри президента взяти участь у боротьбі за другий термін, а у відсутності переконливої боротьби з боку його конкурентів, що просто відкриває йому безперешкодну дорогу до переобрання. У всякому разі, поки справи йдуть саме так, про що свідчать свіжі дані опитування Соціологічної групи «Рейтинг».
Коли закінчилася президентська кампанія 2019 року, сильно, до люті засмучені прихильники тих, хто програв віщували, з мстивим задоволенням, що скоро вся країна розгляне ближче, кого вона обрала, і потягнеться гризти лікті, але буде пізно. Два роки по тому слід констатувати, що до ліктів справа так і не дійшла. Хоча начебто і розгледіли досить пильно.
Якби вибори зараз, інформують нас дослідники громадської думки, ситуація повторилася б практично один в один, особливо в нижній частині турнірної таблиці, там схожість просто сміховинна. Судіть самі. Два роки тому в першому турі Тимошенко набрала 13,4%, зараз би взяла 12,1%, Бойко – 11,68%, нині – 11,9%. Практично один в один повторюється наступна трійка знизу: тоді 5,48% Ляшка – зараз 4,9%, 6,04% Смешка виросли аж до 6,8%, Гриценко – 6,91% в 2019-м, Гройсман – 5,1% в 2021-м.
Так-так, звичайно, слід враховувати, що на відсотки і їх десяті впливає загальний список учасників, а він дещо змінився: включені, наприклад, Садовий, Мураєв і навіть трошки Яценюка, а Гройсман це не якийсь там Гриценко, при тому, що Гриценко – це не якийсь там Гройсман. В цілому ж картинка, особливо якщо не забувати про коливання в рамках похибки, та ж сама.
Начебто помітно інші цифри для перших двох місць: 30,24% Зеленського знизилися до 24,9%, а у Порошенка колишні 15,95% – до 13,1%, але це тільки для любителів абсолютних цифр, а по суті та сама впевнена перевага, яка в другому турі переростає в розгромну. Дворічної давнини 73,23% тодішнього кандидата підсохли до 64% нинішнього президента, а 24,46% тодішнього президента підросли до 36% його ж як кандидата, але це все одно колосальний розрив, і перспектива його подолання не проглядається, саме з урахуванням динаміки двох останніх років.
Зеленський розчаровує, дратує, дратує, але навіть при цьому він залишається недосяжним для опонентів, які нітрохи не стають привабливішими для виборців за рамками кола давніх шанувальників. Професійні великодосвідчені політики, раніше осоромлені вискочкою, пустили ці два роки на вітер. Де резерв зростання в роки, що залишилися до початку нової кампанії, абсолютно незрозуміло.
До речі, при цьому важливо розуміти, що нинішні рейтингові показники Порошенка, Бойка і Тимошенко практично ідентичні (ми ж пам'ятаємо про похибки, так?), Тому хто саме становив би фінальну пару Зеленському, якби нині вибори, залишається питанням. При цьому кілька більший опір чинила б йому Юлія Володимирівна: 43% проти 57%, а Бойко найменше: 33% проти 67%.
Загалом, до кінця другого року президентства Володимира Зеленського можна привітати з надзвичайно вдалим складом його опонентів. Переінакшуючи приказку, з такими ворогами не треба і друзів. Якщо ж серйозно ставити завдання позбавити його шансів на другий термін, то відповіді слід шукати поза заяложеною колодою. І швидше. Не встигнемо озирнутися, настигне третя річниця бентежної перемоги «Кварталу 95» в особі Володимира Зеленського, а там і четверта. Тепер-то остаточно зрозуміло, що вона була зовсім не випадковою.
Леонід Швець, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps