Влада останнім часом активно обговорює можливе створення вільних економічних зон на території України. Президент Володимир Зеленський запитував, чи варто створити ВЕЗ на Донбасі, а керівник ОПУ Андрій Єрмак обіцяв створити таку зону не тільки на Сході, а й на Заході України. Крім того, намагаються «оживити» створення індустріальних парків – їх хочуть включити в програму «Велике будівництво». «Слово і діло» пропонує подивитися, де народні депутати пропонували запровадити спеціальні економічні зони, а також як вони бачать функціонування індустріальних парків.
Для початку розберемося у термінах. Вільна економічна зона – це частина території країни, виділена із загального митного кордону, в її рамках діє особливий режим управління і пільгові умови діяльності, а також податкові преференції для місцевих підприємців та іноземних фірм.
Позафракційні нардепи запропонували створити вільну економічну зону на Донбасі
Ще до опитування, ініційованого Володимиром Зеленським, вільну економічну зону на Донбасі запропонували створити позафракційні депутати.
На самому початку роботи ВР IX скликання депутати Вадим Новінський, Дмитро Шпенов, Сергій Магера, Муса Магомедов, Вікторія Гриб зареєстрували в Раді законопроєкт «Про створення та функціонування вільної економічної зони «Донбас» (№1093).
«Законопроєкт розроблений через крайню потребу закріплення на законодавчому рівні низки митних та податкових пільг, які будуть мати окремі райони Донецької і Луганської областей, в яких проводиться антитерористична операція, для відновлення об'єктів промисловості, транспортної та соціальної інфраструктури, житлового фонду, переорієнтації промислового потенціалу , створення нових робочих місць, прискорення в цілому соціально-економічного розвитку зазначених регіонів», – йдеться в пояснювальній записці.
Ініціатива передбачає:
на три роки, наступних за роком створення ВЕЗ, звільняється від оподаткування прибуток новостворених підприємств, у яких розмір доходів протягом річного звітного періоду наростаючим підсумком не перевищує 50 млн грн і в яких середня чисельність працівників протягом цього періоду не менше 40 осіб ( а їхня зарплата не менше трьох мінімальних);
на період функціонування ВЕЗ «Донбас» для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад сіл, селищ і міст Донецької та Луганської областей в доходи їх бюджетів, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать податкові надходження по загальнодержавних податків і зборів , визначених у статті 9 Податкового кодексу України, крім ПДВ;
на період функціонування ВЕЗ єдиний внесок не сплачується його платниками, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, на які поширюється правовий режим вільної економічної зони «Донбас»;
на території ВЕЗ «Донбас» може застосовуватися мультивалютний режим, за яким для оплати вартості товарів (робіт, послуг), які продаються в рамках ВЕЗ, використовується як гривня, так і валюти іноземних держав.
Разом з цим законопроєктом нардепи подали зміни до Податкового, Митного і Бюджетного кодексів. Весь цей пакет парламент ще не розглядав.
ВЕЗ «Туристичне Закарпаття»: законопроєкт від «слуги народу» Устенка
У червні минулого року член фракції «Слуга народу» Олексій Устенко зареєстрував законопроєкт «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (№3701). Ініціатива все ще опрацьовується в комітеті.
Устенко запропонував на 10 років – з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2030 року – створити в адміністративно-територіальних межах Закарпатської області спеціальну економічну зону «Туристичне Закарпаття». Вона послужить для залучення інвестицій в сферу відпочинку, туризму і оздоровлення, забезпечення ефективного використання природних ресурсів та рекреаційного потенціалу області, розвитку її транспортної інфраструктури, а також реалізації пілотного експерименту з розвитку сільського туризму як нової сфери економіки України.
Що стосується пілотного експерименту з сільського туризму, мається на увазі створення спеціальних умов для розвитку послуг сільській гостинності – послуг, які надаються членами особистого селянського господарства, і включають розміщення відпочивальників (не більше 10 ліжко-місць) в житлових будинках, забезпечення їх харчуванням, організацію дозвілля і заходів, пов'язаних з місцевими звичаями і традиціями.
«Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати центром туризму світового рівня шляхом розвитку окремого кластера, зокрема за допомогою державно-приватного партнерства», – вважає нардеп.
Ініціатива передбачає:
введення на території ВЕЗ спеціального режиму інвестиційної діяльності.
спеціальний режим інвестиційної діяльності застосовується до суб'єктів туристично-рекреаційної зони, зареєстрованих на її території та які реалізують інвестиційні проєкти і експеримент з розвитку сільського туризму в розмірі не менше: 500 тис. доларів з розроблення родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей та інших природних лікувальних ресурсів; з будівництва, реконструкції об'єктів для санаторно-курортного лікування, зі створення об'єктів у галузі відпочинку і туризму, діяльності готелів і ресторанів; 200 тис. доларів – зі збереження історичного та природного надбання.
Крім того, Устенко зареєстрував зміни до Митного і Податкового кодексів. Зміни до Податкового кодексу передбачають, що суб'єкти ВЕЗ на три роки звільняються від сплати податку на прибуток. На території ВЕЗ органи місцевого самоврядування можуть встановлювати пільгові ставки податку на нерухомість або ставку земельного податку.
ОПЗЖ запропонувала створити зону «Порто-франко» в Одеській області
В «Опозиційної платформи – За життя» в передвиборчій програмі була обіцянка ухвалити закон про вільну економічну зону на Донбасі. Але таку ініціативу за півтора року фракція не зареєструвала. Від них була тільки постанова «Про невідкладні заходи для припинення бойових дій і відновлення миру, імплементації Мінських угод» (№1120, не розглядали). Проєкт передбачав, що парламентський комітет повинен підготувати законопроєкт «Про вільну (особливу) економічну зону «Донбас».
Зате співголова фракції Вадим Рабінович зареєстрував законопроєкт «Про створення вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко» (№2407). Створити її Рабінович запропонував на території Одеської області.
«Основними напрямами створення спеціальної економічної зони «Порто-франко» є залучення інвестицій для розвитку торгівлі, туризму, розвитку рекреаційно-туристичного господарства, створення нових робочих місць, впровадження новітніх технологій, створення високоефективних конкурентоспроможних виробництв, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків і підприємництва, підвищення ефективності використання виробничих потужностей суднобудівних підприємств та їх експортного потенціалу, збільшення постачань високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної та ринкової інфраструктури в Одеській області», – йдеться в пояснювальній записці.
Законопроєкт передбачає:
створення на 30 років в адміністративно-територіальних межах Одеської області вільної економічної зони.
суб'єктами ВЕЗ є юридичні особи, розташовані на території ВЕЗ і які реалізують інвестиційні проєкти в пріоритетних видах економічної діяльності на підставі договору. Вартість таких інвестиційних проєктів повинна бути еквівалентною не менше 500 тис. доларів в харчовій промисловості і промисловості з переробки сільськогосподарської продукції; 700 тис. доларів – в будівництві, енергетиці, сфері транспорту; 1 млн доларів – в машинобудуванні і приладобудуванні; 3 млн доларів – на підприємствах суднобудівної промисловості.
на території ВЕЗ запроваджується митний режим вільної митної зони.
Разом із законопроєктом нардеп зареєстрував зміни в Податковій і Митний кодекси. Його ініціативи Верховна рада ще не розглядала.
ВЕЗ в Херсонській області: ініціатива від групи «За майбутнє»
Ігор Колихаєв, який тепер мер Херсона, в статусі депутата від групи «За майбутнє» реєстрував законопроєкт «Про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності в Херсонській області» (№3183). Плюс до законопроєкту він подавав зміни до Митного і Податкового кодексів. Ініціативи зараз на розгляді комітету, незважаючи на те, що Колихаєв вже екснардеп, їх все одно можуть винести на голосування.
Колихаєв запропонував створити вільну економічну зону в Херсонській області на 50 років. «Саме територія Херсонської області має весь необхідний потенціал для впровадження в її межах ефективної вільної економічної зони. По-перше, Херсонська область має найбільш вигідне географічне положення, що обумовлює значний транзитний потенціал. По-друге, область має значний обсяг високопродуктивних земель і водних ресурсів, а також сприятливі кліматичні умови для розвитку сільськогосподарського виробництва. Третє. Вихід Херсонської області до азово-чорноморського узбережжя має недооцінений рекреаційний потенціал і дає можливості для розвитку туризму. Четверте. Херсонська область має значний потенціал у розвитку промислового комплексу», – так пояснюється вибір області для створення ВЕЗ.
Інвесторами в ВЕЗ повинні визнати юридичних і фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), у тому числі громадян України, які постійно проживають за межами країни. Також інвесторами ВЕЗ визнаються іноземні держави в особі уповноважених органів і міжнародні організації.
На території ВЕЗ буде режим вільної митної зони. Суб'єктам ВЕЗ нададуть пільги на сплати податку на прибуток підприємств – повне звільнення від сплати на п'ять років. Прибуток з шостого по десятий рік буде обкладатися за ставкою 50% від чинної. Будь-які виплати нерезидента з доходів, отриманих від здійснення господарської діяльності на території ВЕЗ, оподатковуються за ставкою в розмірі 5%.
Крім того, буде діяти пільгова ставка (50%) для податків на земельні ділянки, нерухомість, зарплати фізичних осіб.
Індустріальні парки: що пропонували «Слуга народу», «Батьківщина» та інші нардепи
Індустріальний парк – це територія, виділена в місті для промислового розвитку. Такі парки створюють для забезпечення підприємств загальною інфраструктурою і контролю за виробництвом та впливом на довкілля. На території індустріальних парків також можуть діяти певні податкові пільги. В Україні вже є закон, які регулює їхню діяльність.
У червні минулого року велика група депутатів від «Слуги народу» зареєструвала законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом ведення стимулів в індустріальні парки» (№3724).
Зміни до Податкового кодексу і закон «Про індустріальні парки» передбачають:
введення 3% податку на додану вартість для обладнання і комплектувальних, які ввозять на митну територію України учасники індустріальних парків для облаштування парків і господарської діяльності в їхніх межах;
звільнення від податку на прибуток протягом п'яти років і 50% податку на прибуток протягом наступних п'яти років для резидентів, що мають експортну виручку не менше 70% від загального обороту;
визначення переліку критеріїв до учасників індустріальних парків, які мають право на застосування особливостей оподаткування (види діяльності, середня заробітна плата на підприємстві);
компенсацію керівним компаніям, ініціаторам створення – суб'єктам господарювання і учасникам індустріальних парків половини витрат на приєднання до електромереж;
визначення уповноваженого державної установи, яка здійснюватиме координацію розвитку індустріальних парків, моніторинг їхньої діяльності, компенсацію витрат на розвиток інфраструктури, представляти їхні інтереси.
Член фракції «Слуга народу» Сергій Гривко в січні 2020-го вносив законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу для встановлення спеціальних податкових режимів для міжнародних індустріальних парків» (№2800). Депутат запропонував ввести саме поняття «міжнародний індустріальний парк» – це парк, керівною компанією якого є юридична особа, учасником якого є іноземний інвестор або інвестори і представницький орган місцевого самоврядування відповідної територіальної громади (у нього має бути не менше 10% статутного капіталу керівної компанії) . Ініціатор створення міжнародного індустріального парку має право звернутися до Кабміну з проханням встановити спеціальний податковий режим для керівної компанії.
Чекає на розгляд законопроєкт №4416 щодо спрощення створення і стимулювання діяльності індустріальних парків. Його автори нардепи групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк, Дмитро Лубинець, Сергій Мінько, Тарас Батенко, Віктор Балога та Ігор Молоток, а також член фракції «Батьківщина» Вадим Івченко.
У пояснювальній записці депутати повідомили, що станом на жовтень 2020-го до Реєстру індустріальних парків включені 43 об'єкти, господарська діяльність ведеться в 3 із них, в 23 обрані керівні компанії. Таким чином, ефективність функціонування парків становить менше 7%. Законопроєкт передбачає:
зміну порядку створення індустріальних парків;
введення прямого зв'язку між ініціаторами індустріального парку та його потенційними учасниками;
заборону права продажу ділянок в межах індустріального парку та скасування права суборенди земельних ділянок в його межах;
деталізацію переліку розрахунків, які повинні бути включені в концепцію індустріального парку;
визначення переліку видів економічної діяльності, які можуть здійснюватися в межах індустріального парку;
запровадження повної відкритості механізму відбору учасників та скасування «конфіденційності конкурсних пропозицій»;
обов'язковість обліку кількості створених робочих місць при відборі учасників;
інвестування коштів у розвиток інфраструктури індустріальних парків;
здешевлення кредитів, залучених на придбання виробничого обладнання.
Нагадаємо, раніше ми писали, які законопроєкти політичні сили подавали щодо: тарифів, підвищенню пенсій, зміни прожиткового мінімуму, подолання наслідків коронавірусу, переселенців, екології, захисту здоров'я нації, підтримки студентів, захисту прав людей з інвалідністю, розвитку дорожнього господарства, розширення доступності кредитування.
Олександра Худякова, Сергій Міхальков, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps