Нещодавно Верховна рада змінила вимоги до суддів Конституційного суду України. Відповідні зміни були подані в законопроєкті №4535 про нові повноваження селищних старост. Яким критеріям тепер повинні відповідати судді і чому до ухвалених змін виникли запитання, читайте в матеріалі «Слово і діло».
Згідно із законом, суддя КСУ повинен бути політично нейтральним у своїх переконаннях. Це означає, що він не може належати до політичних партій чи професійних спілок, публічно виявляти прихильність до них, а також брати участь у будь-якій політичній діяльності. Також суддею не можуть призначити людину, яка має громадянство іншої держави.
Крім того, можна поєднувати свою посаду тільки з викладацькою, науковою чи творчою діяльністю. Будь-яке паралельне призначення в органи державної влади, місцевого чи професійного правничого самоврядування ‒ під забороною.
Також суддя не може поєднувати роботу з іншим представницьким мандатом, адвокатською чи підприємницькою діяльністю та обіймати будь-які інші оплачувані посади.
І насамкінець суддя КСУ також не може входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку.
Відтак своєю ухвалою депутати прибрали із закону норму, за якою суддею не може бути людина, яка на день призначення:
- є членом або обіймає посаду в політичній партії, іншій організації, що має політичну мету або бере участь у політичній діяльності;
- є обраною на виборну посаду в органі державної влади або органі місцевого самоврядування, має представницький мандат;
- бере участь в організації або фінансуванні політичної агітації або іншої політичної діяльності.
Тобто чинний нардеп може стати суддею КСУ без попереднього складання мандата. Ця правка була внесена після першого читання.
Представник Верховної ради в КСУ Ольга Совгиря зазначила, закон був приведений у відповідність до Конституції, яка передбачає обмеження для суддів, що уже перебувають у цьому статусі, а не для кандидатів.
Однак експерт з конституційного права Богдан Бондаренко зазначає, що зміни в законі розширили права кандидатів на цю посаду, мовляв, правки вносилися для можливого призначення чинних нардепів, зокрема Совгирі.
«Концептуальна зміна полягає у тому, що народний депутат може бути кандидатом на посаду судді КСУ, а в разі обрання він повинен позбутися мандата і вже тоді скласти присягу. А раніше депутат міг кандидувати на посаду, але через наявність мандату його не могли призначити суддею», ‒ пояснює Бондаренко.
Експерт додає, що таким чином політики страхуються, бо нині двоє чинних депутатів є кандидатами на крісло в КСУ.
«Теза Совгирі має раціональне підґрунтя, бо Конституція не передбачає обмежень для кандидатів, а тільки для суддів. Але є й інша логіка в цих призначеннях ‒ відсутність політичної залежності у кандидатів, потім у суддів та КСУ загалом. Ухвалені ж зміни зменшують рамки політичної нейтральності, замість того, щоби розширювати їх», ‒ пояснює Бондаренко.
На переконання експерта, варто встановити кількарічне обмеження для тих, хто займався політичною діяльністю, оскільки приналежність до певної партії впливає на світоглядні позиції і вони можуть впливати на ухвалені рішення.
«З точки зору порушення процедури там нічого не відбулося, окрім незначних огріхів у регламенті, але щодо змісту ‒ КСУ може розглядати це питання», ‒ підсумував експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
Нагадаємо, парламент ухвалив за основу доопрацьований законопроєкт про реформу Конституційного суду України. У документі врахували зауваження Венеціанської комісії.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps