Рівно два роки минуло з дня феєричного шоу на стадіоні «Олімпійський». І мова не про футбол, хоча учасники того заходу «футболили» один в одного звинувачення, а про дебати між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським. Кандидати в президенти тоді чітко розподілили ролі: чинний глава держави говорив про некомпетентність і недосвідченість свого суперника, а Зеленський ставив Порошенку «незручні запитання від людей». «Слово і діло» пропонує згадати деякі претензії Зеленського і розібратися, чи змінилася ситуація за час його президентства.
«Чи могли ми тоді уявити, що його «жити по-новому» стане наше «виживати»?»
Звинувачення, звичайно, пафосне, найпростіше в цьому питанні орієнтуватися на дані щодо рівня бідності.
Дійсно, з 2014 року, за даними ЮНІСЕФ, рівень бідності в Україні почав зростати: у 2014-му він становив 28,6%, а в 2015-му вже 58,3%. У 2016 році рівень бідності становив 58,6%. Потім кілька років поспіль було зниження.
У 2019, коли президентом був уже Володимир Зеленський, рівень бідності був 37,8%. Але експерти прогнозують, що за підсумками 2020 року, він значно зросте – все через пандемію і карантин. Так що показник цілком може повернутися на рівень «порошенківських» часів.
«Чи могли ми з вами тоді уявити, що ваше «я закінчу війну за 2 тижні» стане наше Іловайськ і Дебальцеве?»
Під час дебатів Зеленський не раз докоряв Порошенку в тривалій війні на Донбасі. Після перемоги на виборах Зеленський заявив, що під час його каденції війна закінчиться: «Я впевнений в тому, що під час моєї каденції ми закінчимо цю війну. Упевнений особисто. Я говорив, що готовий чекати один рік, готовий працювати один рік. Якщо не буде працювати Мінський процес, то ми будемо міняти тактику». Також він обіцяв продовжувати роботу в мінському і нормандському форматах.
Що ж відбувається тепер. Тристороння контактна група періодично проводить онлайн-зустрічі, правда, безрезультатно – навіть про тимчасове перемир'я не вдається домовитися. Один раз лідери України, Німеччини, Франції та РФ збиралися на зустріч в нормандському форматі, але половина тих домовленостей не виконана. Таким чином, від цих форматів переговорів користі немає.
У липні минулого року на Донбасі було оголошено перемир'я, але його таким складно назвати – відтоді в ООС загинули більше 20 військових.
Останнім часом ситуація на Донбасі загострилася. Зеленський практично кожен день веде переговори з міжнародними партнерами, щоб заручитися їхньою підтримкою. Але російського президента Володимира Путіна на телефонну розмову витягнути не вдається.
Буквально днями Зеленський дав інтерв'ю французькому виданню Le Figaro, в ході якого сказав, що Україна в наступ на Донбасі не піде: «Вони стріляють і чекають, що ми будемо відповідати так само. Мало того, вони «чекають», що ми підемо на сході України в наступ. Але ми не дамо їм «такого щастя».
Як і Порошенко, Зеленський слідує дипломатичним шляхом в питанні російської агресії, і визнав, що Росія не хоче закінчувати війну: «Я запросив (телефонну розмову з Путіним – ред.), коли загинули четверо наших воїнів і двоє були поранені. Я попросив керівника Офісу зв'язатися, я хотів поговорити з Путіним. Але вони не підтвердили розмову – розмови не було. Це, до речі, показник. Тому що мене запитують, чи хоче Росія закінчити війну. На це питання можна відповісти діями: я подзвонив – мені не відповіли. На сьогодні така відповідь».
«Чому підпалювачів магазину Roshen знайшли за чотири години, а підпалювачів військових складів і підривників машини Шеремета не можуть знайти кілька років?»
Розділимо цей докір Зеленського на дві частини. В рамках розслідування вибухів на військових складах останнім часом було кілька підозр. Наприклад, в лютому Державне бюро розслідувань повідомило про підозру двом військовослужбовцям ЗСУ за невжиття заходів зі збереження військового майна в зв'язку з пожежею на складах у Сватовому (жовтень 2015-го).
У березні прокуратура повідомила про підозру майору ЗСУ в справі про вибухи на складах в Балаклії. Так що розслідування інцидентів на військових складах триває, проміжні результати є.
А ось зі справою про вбивство Павла Шеремета все складно. У грудні 2019 року поліція затримала за підозрою у вбивстві військового медика Яну Дугар, волонтера і дитячого лікаря-кардіохірурга Юлію Кузьменко, музиканта і учасники АТО Андрія Антоненка. За версією слідства, вбивство було сплановане з метою дестабілізувати ситуацію всередині України.
Але через півтора року після затримання у справі більше запитань, ніж відповідей. Зараз триває суд, докладніше про аргументи сторін захисту і звинувачення можна прочитати тут. Але затримати людей і звинуватити їх мало – провину ще треба довести.
«Чому ніхто не сидить за Іловайськ і Дебальцеве?»
За події в Іловайську і Дебальцеві і зараз ніхто не сидить. У серпні минулого року в Офісі президента відбулася зустріч представниць об'єднання матерів і дружин загиблих бійців-учасників АТО з представниками ОПУ. Вони домовилися створити робочу групу з розслідування військових злочинів в Іловайську і Дебальцеві.
На початку квітня стало відомо, що Офіс генерального прокурора направив до Міжнародного кримінального суду в Гаазі повідомлення про порушення міжнародного гуманітарного права під час подій в Іловайську. «Віроломне вбивство в умовах збройного конфлікту є військовим злочином і порушує статтю 37 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року, що забороняє «вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства». Таким чином, відповідальність за ці події переклали на Росію.
«Чому через 5 років ми не знаємо імена вбивць на Майдані?»
Як під час каденції Петра Порошенка йшло розслідування злочинів на Майдані, так воно йде і під час каденції Володимира Зеленського. Зауважимо, що він пообіцяв ці розслідування завершити, а генпрокурор Ірина Венедіктова – вже в цьому році передати до суду матеріали за «основним провадженням».
Найкраще зараз розслідується епізод 20 лютого 2014-го. За словами Артема Яблонського з Держбюро розслідувань, по епізоду висунуто обвинувачення 5 колишнім «беркутівцям», ще 21 ексспівробітник «Беркуту» і командир роти спеціального призначення в розшуку.
В цілому, за словами того ж Яблонського, за рік ДБР передали 10,7 тис. томів у справах Майдану.
«Чому не покарані прибічники Януковича?»
Саме під час каденції Порошенка суд виніс Віктору Януковичу заочний вирок за державну зраду – 13 років позбавлення волі.
Під головуванням Зеленського нещодавно Рада нацбезпеки вирішила запровадити санкції проти Януковича та інших ексчиновників і правоохоронців, зокрема, проти Миколи Азарова, Сергія Аксьонова, Сергія Курченка, Дмитра Табачника.
Зараз суд розглядає ще одну справу стосовно Януковича – про узурпацію влади. Таким чином, йде процес заочного покарання колишнього президента і його прибічників.
«Скільки особисто вам занесли з «Роттердам +»?»
Це звинувачення Зеленського на адресу Порошенка все ще бездоказове. Але вже під час президентства Зеленського прокуратура кілька разів відновлювала і закривала справу про формулу «Роттердам +». Втретє це сталося недавно, 9 квітня. Національне антикорупційне бюро знову оскаржуватиме закриття.
Загалом, Зеленський дорікав Порошенку, але і при ньому правоохоронні органи ніяк не можуть провести розслідування.
«Чому ви скасували закон про незаконне збагачення?»
Відповідальність за незаконне збагачення Конституційний суд скасував в лютому 2019-го. Серед авторів відповідного подання, до речі, були, в тому числі, депутати від «Блоку Петра Порошенка».
У жовтні 2019-го парламент повернув кримінальне покарання за незаконне збагачення. Злочином вважається надбання активів, які більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів перевищують законні доходи. За необґрунтоване збагачення загрожує від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю.
Так що президенту і його парламенту плюсик.
«Чому не знята недоторканність із депутатів?»
І тут Зеленському плюсик – він на відміну від Порошенка виконав обіцянку скасувати депутатську недоторканність. У вересні 2019 року Верховна рада внесла зміни до Конституції і скасувала положення, за якими нардепам гарантувалася недоторканність і їх не можна було без згоди парламенту притягнути до кримінальної відповідальності. Закон набув чинності 1 січня 2020 року.
В ухваленні конкретно цього закону була деяка іронія – його автором був Петро Порошенко.
«Чи пам'ятаєте ви таке слово, як люстрація?»
Саме президент Порошенко підписав закон «Про очищення влади» (люстрацію), а ось Зеленський в перші ж дні на посаді провалив обіцянку про призначення «нових» людей.
Зеленський призначив Андрія Богдана керівником своєї адміністрації. Богдан уже був заступником міністра юстиції в уряді Юлії Тимошенко і заступником міністра КМУ в уряді Миколи Азарова. Теоретично Богдан підпадав під дію закону про люстрацію, але його посаду вивели з-під дії закону про держслужбу.
«Скажіть мені, будь ласка, якщо ліків якісних немає, раз доступних цін для ліків немає, якщо нормальних умов в лікарнях немає, якщо нормальних зарплат у лікарів немає, яка це нафіг реформа?»
Медична реформа, яку розпочав Кабмін Гройсмана, звичайно, не доведена «до розуму». Але в Офісі президента на початку цього року підтвердили, що мають намір продовжувати її.
У самого Зеленського стосовно медицини поки що тільки обіцянки: ввести страхову медицину, зробити професію лікаря престижною і високооплачуваною, поставляти лікарням сучасне обладнання. А всі недосконалості медичної системи ми побачили, коли почалася пандемія коронавірусу.
«З приводу доріг мені нічого сказати, тому що немає доріг»
Тут все зрозуміло. У нас тепер є програма «Велике будівництво» і всі від президента до міністра інфраструктури дають обіцянки ремонтувати дороги.
При цьому кілометраж відремонтованих за рік доріг збільшується. Наприклад, якщо в 2017-2018 роках тодішній міністр інфраструктури Володимир Омелян виконав обіцянку відремонтувати 2-3,5 тисячі кілометрів доріг, то Володимир Зеленський виконав обіцянку до 2021-го відремонтувати 5 тисяч кілометрів. Щоправда, до дорожнечі цього будівництва, є запитання.
Нагадаємо, «Слово і діло» проаналізувало, як Володимир Зеленський виконує обіцянки, які давав до президентських виборів.
Олександра Худякова, Віктор Гаврилюк, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps