І в ОПУ, і сам Володимир Зеленський останнім часом багато говорять про його передвиборчу програму. Очевидно, оточення президента вважає, що виконання більшої частини обіцянок – це ключ до переобрання на другий термін. Оскільки до президентської програми прикута така пильна увага, «Слово і діло» нагадає, які важливі зобов'язання у ній були. Сьогодні поговоримо про обіцянку – «громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет».
Повністю у програмі вона звучить так: «Громадяни України отримають можливість долучитися до ухвалення рішень влади через мережу інтернет, зокрема до голосування на виборах і референдумах».
У Зеленського є і більш конкретна обіцянка – наступні президентські вибори «будуть в смартфоні». «Я взагалі за е-вибори. Наступні вибори будуть в мобільних телефонах. Ніякої агітації по містах, нічого не буде», – говорив Зеленський як кандидат в січні 2019-го.
Діджиталізація – це одне із завдань Міністерства цифрової трансформації. У листопаді минулого року голова відомства Михайло Федоров підтвердив, що вибори президента в 2024-му хочуть провести онлайн: «Ми з першого дня говорили про електронні вибори. Зважаючи на всі світові тренди, очевидно, що електронні вибори – тільки питання часу. Світ необоротно переходить в онлайн. У нас була ідея зробити пілот, можливо, паралельний цифровий виборчий округ. Але нам дісталася в жахливому стані айті-інфраструктура – діряві реєстри, проблеми з кібербезпекою. Тому ми не зважилися робити це зараз, а максимально інвестуємо, вкладаємо час і зусилля, щоб побудувати інформаційні системи і захистити їх. Є приціл на 2024, на наступні президентські вибори».
За словами міністра, щоб впровадити такий проєкт, по-перше, потрібно підготувати ментально населення – багато хто боїться цифрової держави. По-друге, потрібна ІТ-інфраструктура, по-третє – потрібно гарантувати кібербезпеку.
У квітні Федоров заявив, що голосувати на виборах онлайн можна буде після переведення 100% послуг в онлайн. Він стверджує, що до 2024 року це реально зробити.
Крім електронних виборів, віцепрем'єр-міністр обіцяв і вровадити систему онлайн-референдумів – теж до 2024 року.
Як же мають намір реалізувати такий проєкт? У січні стало відомо, що в Україні буде працювати національна платформа електронної демократії – «ВзаємоДія». На сайті платформи йдеться, що це цифровий простір, в якому «люди вільно спілкуються з органами виконавчої влади та долучаються до прийняття рішень». Перші сервіси на платформі будуть доступні вже скоро, обіцяють в Мінцифри, в 2021-2022 роках функціонал будуть поступово розширювати.
У рамках «ВзаємоДії» працюватимуть такі інструменти:
електронні звернення та електронні запити на інформацію (можливість подати звернення або запит електронній формі, відстежити їхнє проходження і отримати відповідь);
електронні консультації (можливість коментувати проєкти нормативно-правових актів, вносити свої пропозиції);
електронні опитування (можливість брати участь в опитуваннях при розробці державних рішень);
електронні петиції (можливість ініціювати або підтримати вже внесену в Кабмін петицію, відстежити її статус, отримати результат розгляду)
електронні конкурси (прозорі конкурсні процедури для відбору проєктів інститутів громадянського суспільства, яким надаватиметься фінансова підтримка за рахунок держбюджету);
електронне голосування для обрання складу громадських рад при органах виконавчої влади;
громадська експертиза (можливість подати запит для проведення громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади, ознайомитися з матеріалами проведених експертиз).
Нещодавно програмну обіцянку Зеленського в інтерв'ю «Слово і діло» коментував міністр юстиції Денис Малюська. «Проєкт дуже-дуже непростий. Якщо це буде імплементовано, Мінцифри потрібно буде пам'ятник ставити за передову технологію. Наскільки я розумію, ніде повноцінних повних виборів через мережу інтернет, в світі немає. Але можливо я помиляюсь. Якісь елементи дистанційного волевиявлення багато де, але це якась частина, у вигляді експерименту, в одному окрузі – тобто, це не повністю повноцінні вибори, де кожен може проголосувати онлайн. Там є ж питання зі свободи волевиявлення, по відсутності підкупу – все це врахувати, щоб воно запрацювало, це мегаскладне завдання», – сказав міністр.
Справді, винятково онлайн вибори ніде в світі не відбуваються. Поки що єдиною країною, де на всіх виборах можна проголосувати через інтернет, залишається Естонія (але і там є можливість прийти на традиційну виборчу дільницю) – система електронного голосування працює від 2005 року. Під час парламентських виборів в 2019 році країна побила рекорд: через інтернет проголосував кожен четвертий виборець.
Віддати голос можна з будь-якого комп'ютера, потрібно тільки посвідчення особи з чипом або віртуальне цифрове посвідчення особи Mobiil-ID і програмне забезпечення (його можна завантажити з державного сайту).
У Швейцарії намагалися створити систему голосування в інтернеті, але в 2019 році влада вирішила заморозити проєкт через критичні вразливості у вихідному коді системи. Наступна спроба запуску буде в 2022 році: в декількох кантонах випробують нову систему е-голосування.
Пілотні технології електронних виборів тестують в Індії, Канаді і Британії. У Німеччині та Норвегії від цієї ідеї відмовилися.
Що зрештою виходить. Програмна обіцянка Зеленського підкріплена аналогічними обіцянками від профільного міністра, причому із зазначенням конкретних термінів. Платформа, на якій можна організувати онлайн-голосування та ухвалення інших рішень, є. У найближчі два роки там почнуть працювати різні сервіси.
Виходячи з досвіду інших країн, рівня цифрової грамотності населення України і охоплення населених пунктів якісним інтернет-покриттям, найімовірніше вдасться запустити пілотний проєкт з онлайн-голосування, а не повноцінні вибори «в смартфоні».
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти потрібно в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і перероблення сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps