Сьогодні Кабінет Міністрів звільнив Андрія Коболєва з посади голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Водночас уряд призначив на цю посаду Юрія Вітренка. Компанія називає таке рішення незаконним, а експерти не схвалюють таких дій Кабміну. «Слово і діло» зібрало думки фахівців щодо ротації кадрів у «Нафтогазі».
28 квітня уряд провів засідання загальних зборів акціонерів «Нафтогазу» та розглянув річний звіт діяльності компанії.
Днем раніше Андрій Коболєв зазначив, що збиток групи компаній «Нафтогаз» у 2020 році становив 19 млрд грн, хоча у затвердженому урядом фінансовому плані компанії передбачалося отримання 11,5 млрд грн прибутку.
«У висновку роботу Наглядової ради та правління НАК «Нафтогаз України» у 2020 році визнано незадовільною», — зазначили в уряді.
Позиція Коболєва і «Нафтогазу»
Андрій Коболєв зазначив, що про своє звільнення дізнався з новин, хоча відповідної заяви не писав.
Пресслужба «Нафтогазу» назвала «юридичною маніпуляцією» ухвалене Кабінетом міністрів рішення щодо звільнення голови правління компанії.
Там наголосили, що спосіб, у який була ухвалена серія рішень щодо органів управління компанії, «демонструє повернення до практики ручного управління державними підприємствами».
Збитки та прибутки компанії
25 березня 2014 року Андрій Коболєв став головою правління НАК «Нафтогаз України». До цього у 2014-му компанія отримала 85 млрд грн збитків — 5% ВВП України, але вже у 2018 році надходження від «Нафтогазу» становили 15% загальних доходів державного бюджету.
У 2020 році компанія справді отримала збитки, які Коболєв пояснював збігом низки кризових факторів: пандемія, рекордно низькі ціни на газ, колосальні борги за газ та перший рік досвіду роботи без найбільш прибуткового підрозділу ‒ газотранспортної системи. Анбандлінг відбувся відповідно до зобов'язань України у Європейському енергетичному співтоваристві.
Попри це у «Нафтогазі» зазначили, що торік компанія сплатила державі 141 млрд грн податкових надходжень.
Хто тепер очолює «Нафтогаз»
Замість Коболєва уряд вирішив з 29 квітня призначити Юрія Вітренка головою правління «Нафтогазу». Раніше він уже тричі працював у компанії і зокрема обіймав посаду виконавчого директора. Після призначення Вітренку дали завдання збільшити видобуток українського газу, а також сформувати повноцінний та справедливий ринок газу в Україні.
Що про кадрові зміни в «Нафтогазі» кажуть експерти
Інвестиційний банкір Сергій Фурса розкритикував такі дії уряду та назвав їх відкатом від реформ. Вважає неправильним, що це рішення ухвалили, попри відсутність таких повноважень в уряду.
«Добре, що РНБО не зібрали і санкції не ввели. Могли ж. Вкотре поглумилися над реформою корпоративного управління. Коболєва звільнили, незважаючи на чинний контракт і на те, що немає повноважень звільняти. Незважаючи на те, що є незалежна Наглядова рада, яка і має захищати держкомпанії від забаганок українських політиків. Але забаганки політиків перемагають. Заважає Наглядова рада? Так її можна звільнити. І позбудемося цих нудних людей і здорового глузду. Яку ще реформу ми не відкочували», ‒ запитує Фурса.
Банкір наголосив, що уряд просто скористався поганою звітністю, хоча тут недоречно звинувачувати саме менеджмент.
«Чому звітність 2020 року була поганою? По-перше, порівнюючи з 2019 роком, з неї зникли доходи від транзиту ‒ це мінус 3 млрд дол. (майже 100 млрд грн). Друга причина ‒ борги Фірташа, йому сказали, що можна не платити, адже коронавірус ‒ ось він і не платив. І третя причина ‒ сам 2020 рік, коли від збитків потерпав увесь сектор», ‒ зазначив Фурса.
Голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко пише, що головна причина звільнення Коболєва ‒ розплата за підвищення ціни на газ.
«Коболєв став сакральною жертвою. Ціна на газ і комунальні тарифи у нас ‒ це політична міна. Коболєв не перший і не останній, хто на ній підривається», ‒ зазначив політолог.
Президент компанії «Євроіндекс» Валерій Пекар вважає, що розпуск Наглядової ради НАК «Нафтогаз» заради зміни голови правління ‒ це продовження руйнування інституцій заради посилення особистого впливу.
«Також це чіткий сигнал США та МВФ, що українське керівництво не хоче підтримувати міжнародні стандарти корпоративного управління», ‒ зазначив Пекар.
Нагадаємо, ще 4 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що не бачить причин для звільнення Коболєва і Наглядової ради «Нафтогазу».
Зазначимо, що колишній виконувач обов'язків міністра енергетики Юрій Вітренко пішов з посади, виконавши половину своїх обіцянок. Тим часом профільний комітет парламенту розглянув кандидатуру Германа Галущенка на посаду міністра енергетики та рекомендував Раді призначити його новим головою Міненерго.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps