Оточення Володимира Зеленського останнім часом багато уваги приділяє його передвиборчій програмі. Прессекретар президента Юлія Мендель вважає, що потрібно виконати щонайменше половину програми, щоб балотуватися на другий термін. Віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук нещодавно заявив, що фракція «Слуга народу» «жива, доки виконує програму президента» і повинна її дотримуватися. Оскільки програма Зеленського в центрі уваги, «Слово і діло» нагадає, які важливі зобов'язання в ній були. Сьогодні поговоримо про обіцянку – «забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи».
Нагадаємо, що в світі існує три види пенсійної системи: солідарна (громадяни, які працюють утримують пенсіонерів за рахунок пенсійних внесків), накопичувальна (працюють пенсійні фонди, накопичені кошти є власністю пенсіонера) і змішана. В Україні, як і в більшості країн, працює змішана система, в нашому випадку домінує солідарна.
Солідарна система також домінує в Швеції, Польщі, Фінляндії, Ірані, Туреччині, Росії, Єгипті і Китаї. А у Великій Британії, Італії, Австрії, Німеччині, Франції, США, Нідерландах, Грузії, Чилі, Аргентині, Перу, Колумбії, Індії і Казахстані, навпаки, переважає накопичувальна пенсійна система.
Проблема солідарної системи в Україні полягає в тому, що населення, яке працює, стає менше, а пенсіонерів більше. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, наприклад, прогнозував, що вже років через 15 держава не зможе здійснювати виплати.
«Солідарна система – це що? Це залежність від демографії. Країна, де стає все менше працездатного населення, де, в тому числі, є тіньова економіка, солідарна система вже не може забезпечити те, про що ми з вами тільки що говорили. І в подальшому буде важче. Тому її треба обов'язково збалансувати. Як можна її збалансувати? Тільки накопичувальним рівнем. Тобто, ввести додатково до солідарного накопичувальний рівень», – пояснювала міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв'ю «Слово і діло».
Зараз в Україні накопичувальна пенсійна система працює тільки на добровільному рівні. За інформацією Мінсоцполітики, близько мільйона українців користуються системою добровільних недержавних пенсійних накопичень. При цьому внески до Пенсійного фонду платять 13 млн громадян, які працюють на користь 11 млн пенсіонерів.
На початку квітня Денис Шмигаль анонсував, що накопичувальну систему почнуть запроваджувати вже в 2021 році. Кабмін пропонує таку модель:
2% зі сплачених людиною податків йдуть на її особистий пенсійний рахунок;
на цей рахунок потрапляє ще 2% від ЄСВ, який платить за особу роботодавець;
особа зможе обирати пенсійний фонд, який далі буде інвестувати її кошти;
інвестиції можна вливати тільки в надійні і не ризиковані фінансові інструменти;
українці, які виходять на пенсію, зможуть обирати – забрати всі накопичені кошти відразу, отримувати виплати рівними частинами або залишити частину своїх виплат у спадок.
Він зазначив, що накопичувальна пенсійна система не скасовує солідарну, а буде додатковими виплатами.
У листопаді минулого року в Раді був зареєстрований урядовий законопроєкт №4408 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи». Він передбачає запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи для окремих категорій осіб до 35 років, зайнятих на роботах за списком №1-2 (це шкідливі професії) і деяких інших категорій осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення.
«Джерелом фінансування пенсійних виплат із солідарної системи (до повного переходу на виплати за накопичувальною професійною пенсійною системою) і формування пенсійних активів у накопичувальній професійній пенсійній системі будуть страхові внески, які будуть сплачуватися роботодавцями за рахунок підвищеної ставки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на заміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій», – йдеться в пояснювальній записці.
Страхові внески за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи, які надійдуть до Пенсійного фонду України, будуть направлені до недержавних пенсійних фондів. Учасники самостійно будуть обирати недержавний пенсійний фонд, в який будуть направлятися внески (принцип «пенсійні кошти ходять за учасником»).
У Верховній раді ще є депутатський законопроєкт «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення» (№2683). Його автори – Галина Третьякова, Вадим Струневич, Сергій Гривко, Павло Халімон. Сьогодні, 29 квітня, його відправили на повторне перше читання.
Депутати запропонували встановити обов'язкову участь в системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій осіб, які працюють до досягнення ними пенсійного віку. Роботодавці повинні будуть платити 2% від розміру зарплати працівників, а учасники системи (особи, що працюють) платити внески в розмірі 1% від заробітної плати (за бажанням розмір внеску можна збільшити).
Кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи, в разі смерті їх можна передати у спадок.
Законопроєкт дозволить від 2022 року почати впровадження накопичувального рівня пенсій для працівників шкідливих, великих підприємств, а з 2023 року – для всіх.
Отже, парламент і Кабмін напрацювали законопроєкти для запровадження накопичувальної пенсійної системи: спочатку для частини громадян, а потім для всіх. Щоб система повноцінно запрацювала, проєкти потрібно ухвалити в цьому році. Один законопроєкт завернули на повторне перше читання, другий депутати ще навіть не розглядали. Зважаючи на те, що ця реформа дуже складна, цілком ймовірно, що в цьому році Рада і Кабмін не дійдуть консенсусу щодо того, як її впроваджувати. А значить перехід до накопичувальної системи відтермінується (такий варіант допускала і Лазебна). Каденція Зеленського, нагадаємо, закінчується в 2024 році – найімовірніше, до цього часу реформу запустять частково, для певних категорій громадян.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти потрібно в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps