Про нового міністра енергетики України та те, хто і як голосував за нього в парламенті. Про найвідповідальніших українських мерів та про інтенсивність порушення законодавства в сфері «декомунізації» в Україні. Про плани влади стосовно нашої пенсійної системи та карантинні рекорди українських міст. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Новий глава Міненерго
Верховна рада призначила Германа Галущенка на посаду нового міністра енергетики України. Відразу після голосування новопризначений міністр склав присягу члена Кабінету міністрів України. Варто згадати, що ця посада в Україні була вакантною вже понад рік - з березня 2020-го. Показово, що кандидатуру Галущенка підтримали 305 народних депутатів, 31 виступив «проти», 10 – утрималися, 24 – не голосували.
Фракція «Слуга народу» дала 227 голосів «за», таким чином забезпечивши позитивний результат і без інших фракцій та груп. Один «слуга народу» утримався, 2 – не голосували, 14 – були відсутні.
«Опозиційна платформа – За життя» дала 20 голосів, 2 – утрималися, 13 – не голосували, 9 – були відсутні. У «Батьківщині» 7 членів фракції – не були присутні у залі у момент голосування, 17 депутатів були за нове призначення.
Група «За майбутнє» дала 14 голосів за кандидатуру нового міністра. Голоси за Галущенка дали 8 позафракційних депутатів.
Як голосувала ВР за призначення нового міністра і хто ще скільки яких голосів віддав - дивіться в нашій інфографіці на сайті.
Найвідповідальніші мери
Пів року тому в Україні відбулися місцеві вибори. Більшість мерів обласних центрів переобралися вдруге-втретє, а дехто і вчетверте. Тільки чотирма містами з цієї категорії в Україні керують «новачки» на цій посаді. «Слово і діло» продовжує аналізувати, як міські голови виконують свої обіцянки.
Так Олександр Сенкевич, який вдруге очолив Миколаїв, виконав 55% своїх обіцянок, провалив – 24%. Найближчим часом Сенкевич обіцяв побудувати сміттєсортувальну лінію для свого міста, а ще придбати 60 нових тролейбусів.
64% обіцянок, за дві каденції виконав мер Вінниці Сергій Моргунов, при цьому 15% обіцянок він провалив. В процесі виконання зараз у нього обіцянки розвивати мережу підліткових клубів та культурних центрів, відкрити 6 нових дитячих садків, реконструювати злітну смугу аеропорту, створити 12 тисяч робочих місць.
51% обіцянок за дві каденції виконав і 31% провалив мер Івано-Франківська Руслан Марцінків. По 50% обіцянок виконали мер Запоріжжя Володимир Буряк (за дві каденції) і мер Полтави Олександр Мамай (за три каденції, але частину часу він був відсторонений від посади). Провалили вони 19% і 49% зобов'язань відповідно.
Кого з мерів, з огляду на обіцянки і їх виконання, можна вважати найвідповідальнішим, а хто з мерів виконав з обіцяного на зараз найменше - про це читайте на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Шість років декомунізації: скандали та провали
З моменту ухвалення пакету законів про декомунізацію минуло вже шість років ‒ 9 квітня 2015 року боротьба з радянським минулим стала частиною офіційної політики України. Проте усім нам відомі випадки порушення законодавства про «декомунізацію», при чому більша частина таких випадків отримала широкий розголос, але не отримала правової оцінки та реакції.
Так у 2018 році в Кривому Розі під час параду на честь 74-ї річниці визволення міста від німецьких загарбників військовослужбовці Нацгвардії несли прапори з радянською символікою. Через це Нацгвардія розпочала службове розслідування.
У тому ж році Український інститут національної пам’яті звернувся до ГПУ та Нацполіції з проханням перевірити законність недемонтованих портретів Леніна та Сталіна на водонапірній башті в Новгороді-Сіверському. Правоохоронні органи порушень закону не знайшли, тому кримінальну справу закрили.
У 2020 році нардеп від ОПЗЖ Ілля Кива опублікував у соцмережі власне фото у шапці з червоною зіркою, серпом і молотом, додавши напис «Нацисте, арештуй мене». Такий вчинок нардепа був своєрідною відповіддю на те, що у Львові затримали 19-річного киянина, на шапці якого була радянська червона зірка.
І це лише кілька прикладів. Загалом, з 2015 і до 2020 року поліція зареєструвала 301 правопорушення за ч. 1 ст. 436-1 Кримінального Кодексу України «Виготовлення, поширення та публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів». Однак тільки 32 справи з усіх передали до суду.
Найгучніші медійні скандали, пов’язані з декомунізацією в Україні, ми зібрали в одній зручній інфографіці.
Пенсійна система України: що зміниться
У світі нині існує три види пенсійної системи: солідарна (коли громадяни, які працюють утримують пенсіонерів коштом пенсійних внесків), накопичувальна (громадяни накопичують кошти для себе за допомогою пенсійних фондів) і змішана. В Україні, як і в більшості країн, працює зараз змішана система, але в нашому випадку домінує солідарна.
Накопичувальна пенсійна система в Україні зараз працює тільки на добровільному рівні. За інформацією Мінсоцполітики, близько мільйона українців користуються системою добровільних недержавних пенсійних накопичень. При цьому внески до Пенсійного фонду платять 13 млн громадян, які працюють на забезпечення 11 млн пенсіонерів.
Проблема солідарної системи в Україні полягає в тому, що населення, яке працює, стає менше, а пенсіонерів більше. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль, наприклад, прогнозував, що за солідарної пенсійної системи вже за 15 років держава просто не зможе здійснювати пенсійні виплати. На початку квітня прем’єр анонсував, що накопичувальну пенсійну систему почнуть запроваджувати вже у 2021 році.
Яку модель пенсійної системи для України пропонує Кабмін - читайте в нашому спеціальному матеріалі.
До речі, «забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи» - це одна з передвиборчих обіцянок Президента України Володимира Зеленського.
Карантинні рекорди українських міст
Після виходу із загальнонаціонального локдауну від 24 лютого в Україні знову діє адаптивний карантин. Регіони поділяють на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони, у яких карантинні обмеження залежать від епідситуації.
У «червоній» зоні діють жорсткі обмеження: заборонено працювати закладам харчування, розважальним закладам, ТРЦ, кінотеатрам, театрам, закладам освіти (крім дитячих садочків і перших класів у школах), закриті спортзали та ринки. Однак працюють банки, аптеки, заправки, ветеринарні магазини та магазини продовольчі.
Від моменту запровадження адаптивного карантину у «червоній» зоні найдовше перебували Чернівці ‒ 107 днів. На другому місці Івано-Франківськ ‒ 96 днів, замикає своєрідну трійку лідерів Житомир із перебуванням у «червоній» зоні протягом 70 днів.
Жодного дня, між тим, у «червоній» зоні не провели Вінниця, Дніпро, Кропивницький та Херсон. До того ж Кропивницький, Херсон, Дніпро та Краматорськ - очолюють список міст, які змогли найдовше протриматись у «зеленій» зоні.
Нагадаємо, наразі у «червоній» зоні карантинних обмежень залишаються 9 областей України: Житомирська, Запорізька, Київська, Миколаївська, Полтавська, Сумська, Харківська, Хмельницька та Чернігівська.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps