Оточення Володимира Зеленського останнім часом активно використовує тезу про те, що президент виконує передвиборчі обіцянки. На тлі цього йдуть розмови про можливу другу каденцію Зеленського: на думку його прихильників, виконавши половину програми, можна балотуватися на другий термін. Оскільки програма президента у центрі уваги, «Слово і діло» нагадає, які важливі зобов'язання в ній були. Сьогодні поговоримо про обіцянку – «Україна перейде на забезпечення своїх потреб за рахунок власних енергетичних ресурсів, ставши згодом їхнім експортером на європейський ринок».
Зробити Україну енергонезалежною раніше вже обіцяли Володимир Гройсман на посаді прем'єр-міністра і Петро Порошенко на посаді президента. На їхню думку, для цього було достатньо 2-4 років, але обидва свої обіцянки провалили.
Під час президентської кампанії у 2019 році «Слово і діло» обговорювало з експертами передвиборчу програму Зеленського, і вони сумнівалися, що це зобов'язання можна виконати. «Нафти немає, ядерного палива немає, що стосується газу, то через кілька років в достатньому обсязі його не буде. Щодо електрики є багато питань. Максимум, що Україна може – знизити імпорт природного газу. Та й то, знизити лише до якогось параметру», – говорив Дмитро Марунич.
«Нафти тут немає і не буде ніколи. По паливу ми все одно будемо залежні від імпорту. Це неможливо в принципі. Щодо ядерного палива – те ж саме. У нас немає ні заводу, ні потужностей з видобутку сировини. Це все величезні гроші, яких немає», – пояснив експерт.
Те, що Україна залежить від імпорту в енергетичній сфері, згадується і в Національній економічній стратегії до 2030 року, яку затвердив Кабмін. У документі йдеться, що в України є значний потенціал власного видобутку газу, але ми не можемо забезпечити свої потреби через низку причин: високий рівень виснаженості родовищ, зношеність основних засобів і відсутність стимулів для дослідження нових родовищ.
Аналогічна ситуація з нафтою: потенціал власного видобутку є, але в результаті виснаженості родовищ і відсутності інвестицій у розроблення нових – видобування скоротилося майже в два рази за період незалежності. Виробництво нафтопродуктів за 28 років зменшилося більш ніж у 12 разів.
Також Україна залежить від імпорту ядерного палива – через виснаження робочих родовищ урану і високу собівартість видобування Україна забезпечує лише третину урану власним видобутком.
«Поточний рівень розвідки і видобутку паливно-енергетичних корисних копалин не забезпечує енергонезалежність України. Ступінь забезпеченості України запасами паливно-енергетичних корисних копалин є нерівномірним: для кам'яного вугілля – 1089 років, 51 рік – для нафти, 48 років – для природного газу. Крім того, ступінь видобутку запасів неоднаковий, отже, це не створює необхідний рівень енергетичної безпеки держави. Балансові запаси всіх горючих корисних копалин зменшилися порівняно з 2013 роком, що свідчить про недостатній рівень пошуково-розвідувальних робіт і їхні низькі темпи приросту», – йдеться в стратегії.
Зокрема, з 2013-2014 року зменшилися обсяги видобування кам'яного вугілля, нафти і природного газу.
Зважаючи на таку картину, дуже важко повірити, що до кінця першої каденції Зеленського Україна набуде енергетичної незалежності. Проте, в Міністерстві енергетики розповіли «Слово і діло», які кроки робляться для досягнення цієї мети.
Зокрема, в грудні 2020 року на централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР вітчизняних атомних електростанція завершили спорудження всіх конструкцій та інфраструктури з приймання та зберігання відпрацьованого ядерного палива. Після того, як власне сховище введуть в експлуатацію, Україна позбудеться монопольної залежності від послуг російських підприємств. Це дозволить економити 200 млн доларів щорічно.
Видобуток вітчизняних енергоносіїв
У 2019 видобування природного газу в Україні впало на 2%, але в Міненерго відзначили кілька позитивних тенденцій минулого року, які сприяють збільшенню власного видобутку:
збільшився на 230 млн кубометрів видобуток суб'єктів господарювання недержавного сектору;
в 2018-2020 роках незалежні газовидобувні компанії заклали 273 свердловини;
підписано 7 угод про розподіл продукції з вітчизняними інвесторами і одну угоду з американською компанією Aspect Energy;
«Нафтогазу» передали права на розроблення шельфу Чорного моря та Юзівської площі.
Диверсифікація джерел постачання ядерного палива
Щоби зменшити залежність України від постачань ядерного палива для АЕС з Росії, в минулому році «Енергоатом» підписав контакт із компанією Westinghouse про постачання палива для реакторів типу ВВЕР-440 для Рівненської АЕС. З 2024 року компанія постачатиме в Україну тепловидільні збірки для проведення етапу дослідної експлуатації.
Крім того, в міністерстві повідомили, що зараз ведуться роботи із завершення дослідної експлуатації ядерного палива Westinghouse на окремих енергоблоках Південно-Української та Запорізької АЕС.
Диверсифікація джерел постачання газу і нафти
Міністерство енергетики розробило проєкт концепції державної політики в сфері постачань і транзиту сирої нафти і розвитку нафтотранспортної системи України до 2025 року.
У міністерстві також відзначили, що залежність України від зовнішніх постачань нафтопродуктів хоч і є критичною, але за 2020 рік частка імпортних нафтопродуктів на ринку знизилася з 79% до 77,2%.
Що стосується диверсифікації постачань газу, то в Міненерго згадали про те, що Кабмін в минулому році схвалив меморандум про можливість постачань газу зі США.
Як бачимо, Україна робить певні кроки, щоб зміцнити свою енергетичну безпеку. Але, як зазначає Кабмін у Стратегії економічного розвитку, у галузі енергетики надто багато проблем, щоб Україна могла закрити всі потреби лише своїми ресурсами. Забезпечити повну енергонезалежність країни до 2024 року, тобто до кінця каденції Зеленського, нереально. Найімовірніше, ця обіцянка буде провалена.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
запровадити одноразову «нульову декларацію» для бізнесу.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps