Про ймовірні ротації в Мінекономрозвитку і Мінохоронздоров’я. Про те, якого розвитку ситуації чекати на ринку нафтопродуктів в Україні. Про нові електронні послуги в системі «Дія» та 65-й пісенний конкурс Євробачення в умовах пандемії. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Ротація в Кабміні
Міністр економічного розвитку Ігор Петрашко в п'ятницю, 14 травня, написав заяву про звільнення. За інформацією ЗМІ, його (і ще двох членів Кабміну) про це попросив президент Володимир Зеленський. Петрашко працює на своїй посаді з березня 2020 року, але вже восени його збиралися відправляти у відставку – у Верховній раді реєстрували, але потім відкликали відповідну постанову. І тоді, і зараз причиною звільнення називають неефективність роботи.
Через свою передчасну відставку Ігор Петрашко не встигає виконати досить багато обіцянок з програми дій Кабміну, попри те, що певні кроки для їхньої реалізації були зроблені. Зокрема, не виконана низка обіцянок щодо земельної реформи. Згідно з програмою, Петрашко повинен був забезпечити поетапне впровадження ринку землі сільськогосподарського призначення.
Провалена обіцянка запровадити систему моніторингу земельних відносин з публічним висвітленням інформації. Проєкт національної інфраструктури геопросторових даних перебуває на стадії дослідної експлуатації, але порядок його функціонування Кабмін ще не затвердив.
При цьому Ігорю Петрашку на посаді міністра економіки вдалося гарантувати продовольчу безпеку і стабільність. Україна на початку року навіть увійшла до складу Комітету зі всесвітньої продовольчої безпеки ООН на його 47-й сесії в Римі.
Міністр виконав обіцянку розробити концепцію національного аудиту економіки. Кабмін провів комплексний аудит із залученням представників влади, бізнесу та експертного середовища. На його підставі була затверджена Національна економічна стратегія до 2030 року.
Загалом, аналітики «Слово і діло» зафіксували у Петрашка 75 обіцянок: 40 він виконав і 35 – провалив. Всі обіцянки міністра, а також статус їх виконання - можна подивитися на нашому сайті.
В Раді не рекомендують звільняти Степанова
Комітет Верховної ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування не підтримав подання Дениса Шмигаля, яким пропонувалося звільнити главу МОЗ Максима Степанова. Про це повідомив нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.
Звільнення міністра підтримали 7 членів комітету, ще 7 висловилися проти, один – утримався. Комітет рекомендував народним депутатам визначитися з відставкою міністра охорони здоров'я шляхом голосування вже безпосередньо у сесійній залі. Це рішення підтримали 13 членів комітету, один висловився проти, ще один - утримався.
Під час засідання комітету прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що основна причина внесення подання про відставку міністра охорони здоров'я Максима Степанова є зрив кампанії вакцинації.
Крім того, нагадав, що в Раді зібрали 150 голосів за розгляд питання про відставку голови МОЗ, і цей факт теж ігнорувати не можна.
Бензинові війни: держрегулювання на паливо та демарш АЗС
Український уряд ухвалив постанову, якою запровадив граничні націнки на пальне на період дії карантину.
«Це відповідь на необґрунтоване зростання цін на пальне в роздрібних мережах. Уряд за здорову і прозору конкуренцію на ринку. Але водночас уряд повинен захистити простих споживачів, які й так постраждали від вимушених карантинних обмежень. Граничний розмір торговельної надбавки унеможливить маніпуляцію цінами, стабілізує ринок роздрібної торгівлі пальним і введе прозорий механізм ціноутворення», – так рішення пояснили в Міністерстві економічного розвитку.
Після цього низка мереж АЗС призупинила продаж преміум-бензинів. Утім Міністерство економічного розвитку заявило, що урядова постанова про регулювання цін на пальне на преміум-бензини не поширюється.
У «Європейській бізнес-асоціації» це рішення розкритикували, зазначивши, що така ініціатива лише сприятиме ще більшій тінізації ринку і тут програють усі сторони. Асоціація наголошує, що постанова уряду може поставити прозорий бізнес в єдиний «ціновий коридор» та спотворити ринкову конкуренцію.
У коментарі «Слово і діло» директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн зазначив, що переважна більшість українських АЗС у цьому році відповідала озвученим критеріям Мінекономіки, тож споживачі мали змогу обирати постачальника пального в широкому ціновому діапазоні.
За словами експерта, на заправних станціях, де заявлені ціни були вищими, реальна вартість нафтопродуктів була близькою до розрахункової за рахунок дисконтних програм.
Чому бізнес не задоволений рішенням уряду і які загрози це рішення створює для ринку - про це читайте в спеціальному матеріалі на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Коли Україна стане paperless
На форумі «Україна 30. Цифровізація» президент України Володимир Зеленський заявив, що з 24 серпня українці зможуть користуватися державними послугами без паперових документів. Мінцифри своєю чергою презентувало нові можливості в системі «Дія».
Зокрема, експериментальний проєкт «Зміна місця реєстрації онлайн». Аби скористатися цією послугою потрібна ID-картка, заповнена заява та онлайн-підтвердження власника житла. Послуга поки що доступна для жителів Києва, Харкова, Вінниці, Луцька, Рівного, Кривого Рогу і Маріуполя. За рік послугу обіцяють масштабувати на всю Україну.
Ще одна новація - Автоматична реєстрація ФОП без участі дежрегулятора. Заявка на відкриття ФОП одразу надходить у реєстр фізосіб-підприємців. У міністерстві обіцяють, що заповнення заяви займатиме до 15 хвилин, а її обробка — декілька секунд.
Онлайн також можна сплатити податки та подати декларації. У «Дії» можна задекларувати доходи, сплатити єдиний податок і ЄСВ, переглянути декларації та розрахунки за минулі періоди. Процес подання декларацій спростили: замість двох сторінок та понад 30 полів тепер достатньо дати відповідь на чотири запитання та внести суму доходу для розрахунку єдиного податку.
Відтепер онлайн можна замінити водійське посвідчення, отримати нові будівельні послуги, створювати та підтримувати електронні петиції та багато іншого.
Які електронні сервіси нині доступні кожному українцю і що планують запровадити найближчим часом - про це читайте в матеріалі «Слово і діло».
«Евробачення» в умовах пандемії
В Роттердамі офіційно стартував міжнародний пісенний конкурс «Євробачення-2021». Уряд Нідерландів навіть дозволив допустити на конкурс глядачів, однак для цього охочі повинні мати негативний тест на коронавірус та відповідати ще низці критеріїв.
Цього року в «Євробаченні» беруть участь виконавці із 39 країн — 17 співачок, 13 співаків і 9 гуртів, серед яких і український гурт Go_A з піснею «Шум». Не представлена на конкурсі цьогоріч Білорусь - вона була виключена, оскільки конкурсна пісня мала політичний підтекст і висміювала білоруський демократичний рух. Вірменія своєю чергою відмовилася від участі через політичну кризу в країні.
Найцікавіші факти та цифри про 65-й міжнародний пісенний конкурс ми зібрали для вас в одній зручній інфографіці.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps