Про голосування у Верховній раді на позачерговому засіданні за відставку одразу трьох міністрів. Про депутатську результативність та законодавчий спам. Про те, як змінилися ціни на харчові продукти в Україні за рік. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Міністри - на вихід: як звільняли Криклія
Верховна рада України на своєму позачерговому засіданні у вівторок 18 травня звільнила з посад трьох міністрів.
Першим у відставку відправили міністра інфраструктури Владислава Криклія.
Фракція «Слуга народу» дала за відставку 216 голосів, один депутат голосував «проти», 3 – утрималися, 8 – не голосували. У «Європейській солідарності» 26 з 27 депутатів голосували «за». Група «За майбутнє» дала 15 голосів, один депутат утримався, 2 – не голосували, 4 – були відсутні. Фракція «Голос» практично всім складом утрималася під час голосування. Від позафракційних нардепів було 9 голосів.
Загалом «за» відставку міністра інфраструктури проголосували 284 народних депутати, один виступив «проти», 23 – утрималися, 21 – не голосував.
Нагадаємо, про те, що Владислав Криклій написав заяву про звільнення стало відомо ще 14 травня. В Офісі президента заявили, що Міністерство інфраструктури допускало прорахунки в управлінні галуззю, в тому числі у сфері залізничного транспорту, а також неодноразово потрапляло в скандали.
Міністри - на вихід: як звільняли Петрашка
З посади міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України був звільнений Ігор Петрашко. Цю посаду він обіймав з березня 2020 року і восени його вже хотіли відправити у відставку, але тоді не судилося. Звільнення Петрашка з посади міністра економіки підтримали 280 депутатів, ніхто не виступив «проти», 16 – утрималися, 27 – не голосували.
В Офісі президента заявили, що в Міністерстві розвитку економіки відчувається «дефіцит ініціатив», а також брак комунікації з боку Петрашка.
«Слуга народу» під час засідання фракції 17 травня попередньо схвалила нового кандидата на посаду глави Мінекономіки. Очолити відомство може чинний глава податкової Олексій Любченко.
Нагадаємо, раніше «Слово і діло» аналізувало, як Ігор Петрашко виконував свої обіцянки на посаді міністра.
Міністри - на вихід: як звільняли Степанова
Проголосував парламент і за звільнення з посади міністра охорони здоров'я Максима Степанова. Степанов керував МОЗ України трохи понад рік - з 30 березня 2020-го. Про відставку Степанова почали говорити ще з осені минулого року. Більш активно ця тема стала обговорюватися у ЗМІ у лютому-місяці, коли переносилися терміни старту вакцинації та отримання вакцин.
Нагадаємо, прем'єр-міністр Денис Шмигаль вніс в Раду подання про звільнення Максима Степанова 14 травня. Основна причина відставки – провал кампанії із вакцинації українців від коронавірусу.
За інформацією ЗМІ, президент Володимир Зеленський просив Степанова самого написати заяву, але той відмовився.
Профільний комітет Верховної ради не підтримав відставку Степанова і рекомендував народним депутатам визначитися з рішенням вже у сесійній залі.
В результаті подання прем'єра про звільнення Степанова з посади підтримали 292 депутати, один виступив «проти», 8 – утрималися, 26 – не голосували.
Подивитися, як фракції та групи голосували за звільнення міністрів можна на інфографіці на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Законодавчий спам: хто з депутатів подає більше законопроєктів
У кожному скликанні Верховної ради України завжди була певна кількість депутатів, діяльність яких можна назвати законодавчим спамом, є й ті, чиї законопроєкти здебільшого проходять перше і навіть друге читання. Аналітики «Слово і діло» дослідили, представники яких партій подають у парламенті найбільше законопроєктів та який відсоток з них ухвалює Рада.
Найбільше проєктів законів від початку роботи ВР IX скликання подала депутатка від ОПЗЖ Наталія Королевська ‒ 251. Щоправда, ухвалено з них було тільки 5. На другому місці нардеп від ОПЗЖ Юрій Солод. Парламентарій зареєстрував 229 законопроєктів, жоден з яких парламент допоки не ухвалював.
Далі у рейтингу представниця фракції «Слуга народу» Галина Третьякова. Вона подала 189 законопроєктів, з яких 28 Рада ухвалила. На четвертому місці однопартієць Третьякової Данило Гетманцев, який подав 179 законопроєктів. Варто зазначити, що серед усіх рекордсменів, які подавали багато законопроєктів, саме ініціативи Гетманцева були ухвалені у найбільшому обсязі ‒ 48 його проєктів законів Радою вже було підтримано.
З рейтингом народних обранців за кількістю поданих законопроєктів детальніше можна познайомитися в нашій інфографіці.
Ціни на їжу лізуть уверх
В Україні продовжують дорожчати харчові продукти. За даними Держстату, від початку року найвідчутніше зросли ціни на овочі, соняшникову олію та цукор, а за останній місяць – на хліб, крупи та м'ясо.
З овочів за рік найсильніше подорожчав буряк: у квітні кілограм коштував 8,19 грн, це на 19,7% більше, ніж роком раніше. Ціна на моркву за рік зросла на 12%.
Цибуля при цьому навпаки, впала в ціні на 65,6% – у квітні кілограм коштував 6,35 грн. Подешевшала картопля і на 6% знизилася за рік ціна капусти.
У порівнянні з квітнем минулого року додали в ціні крупи: кілограм гречки коштує 41,02 грн (+15,8%), кіло рису – 26,61 грн (+13,7%), манки – 17,65 грн (+28,9%). При цьому на 16% – (до 18,42 грн за кілограм) – подешевшало пшоно.
Та найбільше за рік додали в ціні яйця. У квітні цього року десяток яєць коштував 31,8 грн, а це на 94,6% більше, ніж торік. Серед рекордсменів і соняшникова олія – у квітні літр коштував в середньому 58,05 грн, тобто за рік ціна виросла на 68,7%. На третьому місці за рівнем подорожчання цукор, за рік ціна підскочила на 68,1% – до 25,63 грн за кілограм.
Подібна ситуація спостерігається не тільки в нашій країні: в ООН заявили, що ціни на продукти у світі зростають вже 11 місяців поспіль і у квітні досягли 7-річного максимуму.
Як за останній рік змінилася вартість основних продуктів харчування в Україні - про це читайте в нашому матеріалі.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps