Сьогодні друга річниця перебування Володимира Зеленського на посаді президента. За даними «Слово і діло», Зеленський виконав 20% своєї передвиборчої програми, про яку і він, і його оточення останнім часом часто говорять. Ми ж продовжимо нагадувати, які важливі обіцянки є в цьому документі і сьогодні поговоримо про зобов'язання «запровадити принцип «гроші ходять за талановитим студентом».
Як пояснює у програмі Зеленський, суть полягає у тому, що кожен «шкільний геній» отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання в будь-якому обраному ним закладі вищої освіти.
Восени минулого року у Міністерстві освіти повідомили «Слово і діло», як вони реалізують новий підхід:
продовжують застосовувати прозорі механізми розподілу державного замовлення (адресний розподіл, широкий конкурс, формульний розподіл), що передбачає поетапну відмову від ручного розподілу держзамовлення на користь принципу «бюджетні місця йдуть за найкращими вступниками».
почали перехід до національних конкурсів – в 2020 році провели спільний конкурс в усі цивільні державні установи вищої освіти МОН, МОЗ, МКІП, МФУ.
розширили доступ до здобуття вищої освіти для абітурієнтів із непідконтрольних територій – згідно з законом, вступники з окупованих територій можуть вступити до будь-якого вишу за результатами іспитів в рамках встановлених квот.
Кабінет міністрів Шмигаля 5 травня зареєстрував у парламенті законопроєкт «Про формування і розміщення державного та/або регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, професійною передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників і слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів, на післядипломну освіту». Він і запроваджуэ принцип «гроші ходять за студентом».
«Тепер бюджетні кошти будуть витрачатися не на утримання установ освіти, а на навчання студентів. При цьому студенти зможуть визначати навчальний заклад самостійно, вибираючи серед державних, комунальних і приватних. Це буде сприяти підвищенню якості освіти, адже вишы будуть конкурувати за абітурієнтів», – розповіли в Міністерстві економіки.
У законопроєкті пропонується:
встановити порядок формування державного замовлення з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях;
встановити порядок формування регіонального замовлення на підготовку фахівців, робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах;
визначити механізм спрямування бюджетних коштів для вищих навчальних закладів приватної форми власності на оплату послуг з підготовки здобувачів освіти з державного бюджету України;
запровадити автоматизоване адресне розміщення місць державного (регіонального) замовлення (через Єдину державну електронну базу з питань освіти) між навчальними закладами шляхом надання вступнику рекомендацій на підставі його конкурсного балу;
ввести конкурсні засади при розміщенні державного (регіонального) замовлення.
Про розроблення ваучерної системи говорили і в Національній раді реформ. Наприкінці березня глава виконавчого комітету Міхеїл Саакашвілі розповів, як будуть реформувати систему освіти: «Суть реформи освіти – дуже радикальна і революційна: ваучер про вищу освіту йде разом зі студентом. Студент сам обирає виш і «голосує» за нього грошима, які йому дає держава на установу вищої освіти (приватну або державну)».
«Згодом студенти самі обиратимуть: вчитися за кордоном або здобувати освіту в Україні. І гроші будуть витрачені не в ректорат тощо, а прямо на студентів, і через них – на якість освіти», – додав він.
Звичайно, не всі підтримують запровадження в Україні принципу «гроші ходять за студентом». Насамперед, в цьому не зацікавлені установи вищої освіти. Нещодавно обраний ректор Київського університету імені Шевченка Володимир Бугров, наприклад, має таку позицію: «Коли сьогодні пропонують: ось ми дамо ваучер студенту, і він з ним прийде в КНУ або один з обраних ВНЗ, я не зовсім підтримую такі підходи. Тому що університету потрібне базове фінансування. Ось подивіться: поруч з нашим червоним корпусом – Ботанічний сад імені академіка Фоміна. Скільки людей там гуляють щодня! Але він є і навчальним, і дослідницьким майданчиком для наших студентів-біологів Інституту біології КНУ. Його треба утримувати? Треба. І ці кошти не входять у фінансування навчання окремого студента. Є також в структурі університету Канівський природний заповідник і Астрономічна обсерваторія. Є там і персонал, все це потрібно утримувати і стежити за майном, за приладами, адже на них фінансування має бути окреме».
Деякі профільні експерти, зокрема, колишній заступник міністра освіти Єгор Стадний, вважають, що принцип «гроші ходять за студентом» в Україні працювати не буде.
«Принцип «гроші ходять за студентом» ставить фінансування університету в пряму залежність від кількості студентів. В умовах такої великої мережі вищих навчальних закладів та такої кількості вступників (удвічі менше, ніж 12-15 років тому), як у нас, ваучерна система стимулює університети гнатися за кількістю студентів. Це шкодить якості освіти, в університети потрапляють ті, хто не готовий опанувати вищу освіту і їх часто не відраховують. Тому що зменшення кількості студентів веде до зменшення фінансування. Тому в системі фінансування потрібно знизити залежність від кількості студентів і підвищити залежність від якості освіти», – сказав Стадний.
«Ваучерна система не може існувати без паралельної системи фінансування, яка дозволить підтримувати роботу наукових і навчальних баз в університетах, які у нас розподілені зовсім нерівномірно. Ваучер не буде враховувати кошти, наприклад, на утримання віварію або літаків в ангарі. Для таких потреб запускають так зване базове фінансування», – додав він.
Як бачимо, запровадити обіцяний Зеленським принцип «гроші ходять за студентом» в Україні дійсно збираються. Є законодавчі напрацювання від Кабміну, і судячи з усього Офіс простих рішень і результатів теж підключиться до реформи. Але тут як в будь-якій реформі, не тільки освіти, є свої «підводні камені». Тому будемо дивитися безпосередньо на практичну реалізацію цього принципу.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
запровадити одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps