У своїй передвиборчій програмі Володимир Зеленський пообіцяв провести в Україні деолігархізацію, однак досі цього не зробив. Навесні 2021 року в інформаційному полі знову з’явилася ця тема ‒ спершу президент доручив РНБО підрахувати кількість українських олігархів, а потім анонсував законопроєкт про деолігархізацію. «Слово і діло» розібралося, чому в експертному середовищі доволі скептично ставляться до ініціативи президента та чи потрібно РНБО рахувати кількість олігархів.
Коли в Україні заговорили про деолігархізацію
15 квітня Володимир Зеленський доручив апарату РНБО, Антимонопольному комітету та Офісу президента розробити спеціальний законопроєкт про статус олігархів в Україні. Пізніше секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов заявив, що вони нарахували 13 осіб, котрі підпадають під визначення олігарх, але імен чи прізвищ він не назвав.
Втім кожен пересічний українець знає початок цього списку ‒ Ахметов, Пінчук, Порошенко, Коломойський, Фірташ, Медведчук та інші з рейтингу Forbes. Кандидат юридичних наук, адвокат Геннадій Дубов застерігає, що складання певного списку людей, на підставі якого в подальшому розробляється закон є абсолютно неприпустимим.
Що про деолігархізацію розповів Зеленський
20 травня, на пресконференції до другої річниці з дня інавгурації, президент Володимир Зеленський заявив, що законопроєкт про деолігархізацію з'явиться вже наступного тижня і його підготовка практично завершена.
«Закону ще немає, бо ми детально підходимо до кожної норми. Він узагалі написаний майже на 100%, думаю, що з'явиться наступного тижня. Головний зміст і філософія: ми точно не хочемо вбити великий бізнес, але точно вбиваємо поняття, зміст і вплив олігархічної системи в нашій країні. Впливу на масмедіа не буде — як і впливу на політику та чиновників. Але якщо буде — ці люди отримають квиток під назвою «олігарх». Вони опиняться в спеціальному реєстрі й зможуть втратити активи за кордоном», ‒ зазначив президент.
«Слово і діло» звернулося до експерта з теорії права та держави і кандидата юридичних наук Геннадія Дубова з проханням роз’яснити, чи може Україна надавати іншим державам «право накладати санкції» на активи українських олігархів.
«Україна не може «надавати право» будь-якій іноземній державі накладати санкції на українських «олігархів». Будь-які дискримінаційні заходи відносно особи або її майна накладаються у відповідності до національного законодавства відповідної держави-місцеперебування такої особи та (або) її майна. Жодних «дозволів» від будь-якої іншої держави, зокрема, держави громадянином якої є відповідна особа не потрібно. Наприклад, накладаючи санкції на Ігоря Коломойського, США не запитувала в України будь-яких «дозволів» чи «прав», - наголосив експерт.
Говорячи про законопроєкт, президент додав, що зацікавлений у збереженні великого бізнесу, оскільки це значна частка податків у бюджет, а закон допоможе олігархам стати просто великими бізнесменами.
«Це моя філософія й жорстка позиція. У них є вибір: або залишитися і робити як треба, або опинитися в реєстрі й підпасти під санкції. Згідно з законом, олігархам нададуть час позбутися всього цього впливу. Ми навіть покажемо їм, як це зробити. Глухого куту не буде», ‒ наголосив Володимир Зеленський.
За його словами, буде три пункти, за якими визначатимуть олігархів відповідно до закону: вплив на масмедіа, участь у політичному житті країни (вплив на депутатів, чиновників, міністрів) та сума активів на статках. За умови наявності всіх трьох ознак людина потрапляє в реєстр олігархів.
Експерт Геннадій Дубов зазначив, що ідею деолігархізації, тобто повного усунення впливу великого капіталу на політику, реалізувати важко, але можливо.
«Свідченням цього є історичні події жовтня 1919 року, аналогічні події в Китаї, Північній Кореї, В’єтнамі, Кубі та деяких інших державах. Іншого досвіду, на мою думку, історія не містить», ‒ вважає експерт.
Мінус олігарх
19 лютого Рада нацбезпеки і оборони України запровадила санкції проти Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака. Обмеження ввели у зв'язку з розслідуванням СБУ щодо фінансування тероризму. Згодом генпрокурорка Ірина Венедіктова підписала їм обом підозри у держзраді та порушенні законів та звичаїв війни. Вже 13 травня Медведчука відправили під цілодобовий домашній арешт, а 20 травня СБУ отримала дозвіл на затримання Козака.
У колонці для видання «Фокус» президент написав, що в Україні «вперше за багато років зменшилася кількість олігархів», оскільки Медведчука позбавили можливості використовувати медіаактиви та державне майно.
«Вперше за багато років не збільшилася, а зменшилася кількість олігархів. Мінус Медведчук. Будуть ще мінуси, поки всі олігархи не стануть просто великими бізнесменами», — написав президент.
Ситуацією, яка розвивається довкола кума Путіна Зеленський хоче проілюструвати, що таке втрата статусу олігарх.
«Якщо у таких осіб забрати сконцентрований медіаресурс, коли в них немає вже непрозорого доступу до стратегічних активів і коли немає «даху» в Києві, більше нічого вони забрати у держави не можуть», — зазначив глава держави.
Наразі Офіс генпрокурора оскаржує рішення суду з вимогою посадити під варту лідера партії ОПЗЖ, у свою чергу його адвокати оскаржують рішення про домашній арешт.
Санкції проти інших олігархів
Суспільна думка щодо накладених санкцій проти Медведчука розділилася: одні називали цю справу політичною, а інші наполягають на тому, що вся діяльність кума Путіна за останні роки все таки загрожувала нацбезпеці країни.
Критикуючи санкції, правники зазначають, що влада не повинна заміняти всю правоохоронну систему на одну кнопку «правосуддя» — РНБО.
Якщо проти лідера «ОПЗЖ» все ж налаштована велика частина українців, то як для суспільства влада обгрунтує можливі санкції проти інших олігархів, чия діяльність не руйнує територіальну цілісність України. Їх ще називають «хороші олігархи».
Відповідаючи на це запитання, Геннадій Дубов наголосив, що українці досі не побачили конкретні докази правоохоронців, які пояснюють санкції проти Медведчука.
«Підґрунтя» санкцій проти Медведчука – це «матеріали СБУ», які до цього часу не оприлюднено. Більше того, генеральна прокурорка на останній пресконференції заявила, що матеріали повідомлення про підозру у вчиненні терористичної діяльності (чим можуть бути обґрунтовані санкції) наразі неналежно обґрунтовані і поки не можуть бути нею підписані. Таким чином, «іншим олігархам» як і Медведчуку можна пред’явити «інші матеріали СБУ», зміст яких, виходячи із нашої практики, не має жодного значення», — наголосив Геннадій Дубов.
А доки тексту законопроєкту немає, «Слово і діло» зібрало усі обіцянки президента та нардепів, які говорили, що боротимуться з олігархами.
Нагадаємо, політолог Олександр Радчук писав зокрема про те, чи вдасться обмежити вплив олігархів на політику за допомогою анонсованого закону.
Софія Телішевська, спеціально для «Слово і діло»
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps