Про всі вакцини від коронавірусу, що їх Україна використовує у вакцинальній кампанії. Про справи, в яких фігурує чи фігурував Олександр Тупицький, указ про призначення якого суддею КСУ скасував Володимир Зеленський. Про наймасштабніші протести в Білорусі та те, як змінювалися ціни на продукти харчування в Україні та світі за останні 20 років. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Вакцинація в Україні: які вакцини використовують для щеплення проти коронавірусу в країні
З 24 лютого в Україні триває кампанія з вакцинації. Наразі населення щеплять препаратами від компаній Oxford/AstraZeneca, BioNTech/Pfizer та Sinovac Biotech. За даними РНБО, першу дозу щеплення вже отримали 992 тис. 189 людей, дві дози - 107 тис. 524 людини.
Інтервал між дозами при щепленні вакциною від Pfizer становить 21 день, другу дозу CoronaVac роблять за 28 днів, AstraZeneca найкращі результати показує за інтервалу в 90 днів. При цьому вакцини проти коронавірусу від компаній Pfizer/BioNTech та AstraZeneca є ефективними проти «індійського» штаму коронавірусу. Якого, щоправда, на території України поки не виявили.
Американською вакциною Comirnaty від Pfizer, проводять щеплення працівників психоневрологічних інтернатів, будинків для людей похилого віку, медичних та соціальних працівників, а також прикордонників і працівників ДСНС. Ця вакцина потребує дуже специфічних умов зберігання і, відповідно, транспортування, тому її вирішили використовувати для груп людей, великих колективів, які мають пройти вакцинацію організовано і в одному місці.
Останньою з прибувших партією Comirnaty вакцинуватимуть працівників сфери освіти, військовослужбовців, співробітників структур державної безпеки, представників іноземних дипломатичних установ в Україні. За кожною людиною, яка отримала перше щеплення, закріплятимуть другу дозу препарату з тієї ж партії.
CoronaVac використовуватимуть для щеплення військовослужбовців Збройних Сил України, працівників патрульної поліції, Нацгвардії, Держміграційної служби, а також органів прокуратури та паливно-енергетичного комплексу, членів офіційних спортивних делегацій, працівників санаторно-курортних закладів і громадян України вікової групи 65+, які перебувають на тимчасово окупованих територіях - їх вакцинуватимуть в пунктах щеплення Донецької, Луганської, Херсонської областей, розташованих на підконтрольній уряду території.
Індійською вакциною Covishield (AstraZeneca), яка вже майже закінчилася в Україні, продовжують щепити українських медиків, людей літнього віку, військових, соцпрацівників. Після того, як в Україну привезли її корейський аналог AstraZeneca-SKBio, почалася імунізація людей віком 65+, які мають хронічні захворювання. Зокрема, цукровий діабет, серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання та нирок.
Детальніше про вакцини, їх кількість, строки поставок, а також про перебіг вакцинальної кампанії в Україні та Європі - читайте в нашому спеціальному матеріалі на сайті та в телеграм-каналі.
«Бойовий шлях» Олександра Тупицького: у яких справах фігурує суддя
27 травня Голосіївський районний суд Києва закрив провадження проти Олександра Тупицького. Суд розглянув справу щодо двох адмінпротоколів про конфлікт інтересів під час розгляду справи КСУ та про незадекларовану дачу в анексованому Криму і вирішив, що у діях Тупицького немає правопорушення.
Конфлікт інтересів мав місце щодо рішення, коли Конституційний суд скасував низку антикорупційних статей. У НАЗК та прокуратурі переконані, що у Тупицького був конфлікт інтересів, бо його декларацію також перевіряли.
Тупицький же запевняє, що просив про самовідвід, але на засіданні КСУ його заяву відхилили. А щодо ділянки в окупованому Криму — каже, що не зазначив її у декларації, бо це придбання на окупованих територіях є дріб’язковим.
25 травня правоохоронці направили до суду обвинувальний акт щодо глави Конституційного суду, якого звинувачують у злочинах проти правосуддя. Слідством встановлено, що в жовтні 2018 року обвинувачений з корисливих мотивів та в інтересах колишнього голови Вищого госпсуду України підкупив свідка. Також слідство з'ясувало, що впродовж 2018-2019 років Тупицький неодноразово надавав неправдиві свідчення слідчому Генеральної прокуратури.
У яких справах фігурував чи фігурує Олександр Тупицький та чи досі він вважається чинним главою Конституційного суду України - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі.
Протести у Білорусі: коли та проти чого протестували найбільше
16 серпня 2020 року в Мінську відбулася найбільша в історії Білорусі політична акція протесту - під біло-червоно-білими прапорами вийшло 200 тис. людей. Білоруси вимагали відставки Олександра Лукашенка, проведення чесних виборів, звільнення політв’язнів, покарання силовиків за насильство над протестувальниками у перші дні після виборів. З такою ж вимогою білоруси виходили на протести ще з десяток разів після. Але були протести й до.
Перший серйозний антиурядовий мітинг у Білорусі відбувся у квітні 1996 року. Тоді за закликом опозиції на вулиці Мінська вийшли близько 50 тис. людей, незадоволених внутрішньою політикою. Акція була розігнана силовиками.
У 2006-му відбулася «Джинсова революція» — акції протесту проти результатів президентських виборів в Білорусі, за офіційними підсумками яких Олександр Лукашенко втретє поспіль став президентом країни. Протести не дали очікуваного результату, частину учасників було заарештовано, частину відраховано з навчальних закладів. Через жорстке придушення протесту, в якому взяли участь близько 30 тис. осіб, США та країни ЄС ввели санкції проти керівництва Білорусі.
У 2010 в країні спалахнув перший найбільш масовий протест - на вулиці вийшло близько 100 тис. осіб. Це була мирна демонстрація проти фальсифікації результатів виборів та проти участі в них єдиновладного керівника Білорусі. Акція була розігнана внутрішніми військами.
І це не вся історія протестів Білорусі. Аналітики «Слово і діло» зібрали дані про наймасовіші акції протесту, які відбулися у в цій країні за останні 25 років в одній зручній інфографіці.
Продукти харчування в Україні: як змінилися ціни за 20 років
У 2001-2007 роках, за даними ООН, ціни на продукти у світі знижувалися. Найвідчутніше зниження було у 2002 році – тоді ціни на продукти харчування впали на 29,8%. Водночас в Україні, за даними вітчизняного Держстату, в цей проміжок часу ціни росли (за винятком 2002 року).
У 2008 році світові ціни на продовольство виросли на 14,3%, тенденція зростання продовжилася й у 2010-2014 роках. В Україні ж у 2012-2013 роках ціни незначно знизилися, а в інші роки знову спостерігалося їхнє зростання.
У 2015-2016 роках ціни на харчі у світі трохи впали, в Україні ж у 2015-му відбулося рекордне зростання – плюс 40,1% за рік. Відтоді вартість продуктів в нашій країні постійно зростає різними темпами.
Як змінювалися ціни на харчі у світі - за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, і в Україні - за даними нашого Держстату, - дізнавайтеся з нашого матеріалу з інфографікою на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps