Про центри масової вакцинації, які відкрилися в трьох великих українських містах. Про зустріч президентів США та Росії та ключові питання, які цікавитимуть за результатами зустрічі Україну. Про законопроєкт, який має врегулювати відносини власників електросамокатів, гіробордів, моноколіс та подібного легкого транспорту з оточуючим світом. Та про спільну заяву країн-членів міжнародної Коаліції за свободу ЗМІ на адресу Білорусі. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
В Україні відкрилися центри масової вакцинації
В Україні, в трьох великих містах відкрилися Центри масової вакцинації населення від COVID-19. Вони будуть працювати у вихідні дні, - повідомляє МОЗ України. Нові центри вакцинації розташовані у Києві на базі Міжнародного виставкового центру, у Львові на базі стадіону Арена Львів і в Одесі на базі стадіону Одеської юридичної академії.
Вакцинуватися в центрах можуть люди, які записалися до листа очікування в додатку чи через сайт «Дія», або ж через контакт-центр МОЗ. Однак попередньо їх повинні запросити на вакцинацію телефонним дзвінком, пріоритет надаватиметься людям похилого віку. У МОЗ зазначили, що в масцентрах вакцинації не можна буде самостійно обирати препарат для щеплення. Буде доступна вакцина, яка є в наявності в Україні. З 29 травня використовують вакцину CoronaVac від Sinovac Biotech, - йдеться в повідомленні.
У Києві за першу добу роботи Центру вакцинації лікарі прищепили від коронавірусу 1395 осіб.
Пілотні центри вакцинації відкривають, щоб відпрацювати алгоритм масової вакцинації у великих приміщеннях. Аналогічні центри обіцяють відкрити та в інших великих містах, коли в країну доставлять більше вакцин.
Саміт Байдена та Путіна: що обговорять два президенти
Зустріч президентів США та Росії, запланована на 16 червня, з високою ймовірністю стане доленосною для всієї міжнародної політики та для України зокрема. Спектр питань, які мають обговорити президенти двох держав – одвічних геополітичних суперників – надзвичайно широкий. У контексті саміту лідерів двох держав безумовно пролунає і «українське» питання. Причому розраховувати, що Джо Байден виконає роль такого собі «адвоката» для нашої держави – питання сумнівне: США перш за все діятимуть із власних геополітичних інтересів, як і Росія. І в якому суб’єктному становищі опиниться Україна – можна буде спрогнозувати вже після саміту країн НАТО, який відбудеться напередодні зустрічі Байдена і Путіна.
Цікава деталь у тому, що сам формат зустрічі – саміт глав держав – передбачає не просто діалог на тему проблемних питань, але й більш розширену представницьку участь з боку обох держав – міністрів і дипломатів. Адже саміт передбачає підписання певних документів – що це будуть за домовленості і якими угодами будуть підкріплені – покаже час.
Натомість для України стрижневими маркерами стануть три основні питання. Питання Донбасу, Питання Криму та Питання майбутньої долі української ГТС, - вважає політолог Олександр Радчук.
Детальніше про ці питання та можливі наслідки зустрічі президентів - читайте в спеціальному матеріалі на сайті «Слово і діло».
Закон про легкий персональний транспорт: що передбачає документ
З початком карантину та теплої пори року попит на легкий персональний транспорт стрімко зріс, але законодавство та інфраструктура українських міст поки ще точно не готові до масового використання подібних транспортних засобів та появи на дорогах нових учасників дорожнього руху на них. Уже було чимало інцидентів між пішоходами та водіями самокатів, або самокатами та автівками, тож законодавці взялись прописати всі можливі нюанси у законопроєкті. Документ вже ухвалили у першому читанні.
Він, зокрема, покликаний визначити нову категорію учасників дорожнього руху – користувачі персонального легкого електротранспорту, та простір для їхнього руху. Попередньо законопроєкт передбачає право користувачам такого транспорту їздити велосипедними доріжками або краєм проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччям. Депутати пропонують заборонити користувачам легкого персонального транспорту перевозити пасажирів, користуватися мобільним телефоном, тримаючи його в руці, та керувати ЛПТ у стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння.
Загалом, легкий персональний транспорт визначають як транспортні засоби, які використовуються для перевезення людини та мають вагу до 50 кг. Окрім самокатів, як електричних, так і звичайних, до ЛПТ відносять понад 12 найменувань пристроїв: зокрема сеґвеї, моноколеса, ролики та електроролики, гіроскутери, гіроборди тощо.
При цьому мінімальний вік, який дозволяє людині користуватися ЛПТ, а також максимальну дозволену для руху швидкість, законотворці поки не передбачили. Ці питання, за прикладом європейських регуляцій, потребуватимуть додаткового уточнення.
Відповідальність за порушення користувачами легкого персонального транспорту правил дорожнього руху передбачена змінами до Кодексу України про адмінпорушення. Проте залишається відкритим питання притягнення до відповідальності людей, які користуються транспортом, який не потребує реєстрації.
Що ще пропонує проєкт закону та чи зможе він передбачити та описати усі можливі конфліктні питання - про це читайте в нашому спеціальному матеріалі з інфографікою на сайті.
За свободу слова: які країни засудили Білорусь
Україна та ще 20 країн-членів міжнародної Коаліції за свободу ЗМІ виступили зі спільною заявою, в якій рішуче засудили примусову посадку літака компанії Ryanair у Мінську минулої неділі та зажадали від режиму у Білорусі негайно звільнити опозиційного журналіста Романа Протасевича. Про це повідомляє Державний департамент США.
Зазначається, що коаліція за свободу ЗМІ вимагає негайного та безумовного звільнення Протасевича, а також інших журналістів та працівників засобів масової інформації, які були затримані у Білорусі. Винних осіб має бути притягнуто до відповідальності за напади на журналістів та працівників ЗМІ.
«Свобода засобів масової інформації є важливою складовою демократичного суспільства та необхідною умовою для захисту прав людини та основних свобод», - додали у департаменті.
Як раніше повідомлялося, лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська оголосила, що 29 травня по всьому світу відбудеться Глобальний пікет солідарності з Білоруссю, в якому візьмуть участь політики, жителі різних країн та діаспора. Акції відбулися у різних містах Європи, зокрема у Берліні. А на будівлі Ризької думи вивісили біло-червоно-білий прапор.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps