Володимир Зеленський вже два роки перебуває на посаді президента України і за цей час зміг виконати 20% передвиборчої програми. Останні пів року і сам президент, і його оточення приділяють особливу увагу цьому документу, періодично розповідаючи українцям, які обіцянки вже виконані. «Слово і діло» зі свого боку нагадає, які зобов'язання були в програмі Зеленського і на якому вони етапі реалізації. Сьогодні поговоримо про обіцянку «встановити контроль за виснаженням чорноземів».
Для початку розберемося, що таке виснаження чорнозему і чому воно відбувається. Основний показник, який визначає врожайність будь-якого ґрунту – вміст гумусу (це органічна речовина ґрунту, що містить живильні речовини, необхідні вищим рослинам). Для того, щоб земля вважалася чорноземом, вміст у ній гумусу має перевищувати 2,5%. Зараз в українських чорноземах середній показник становить 3,16-4%.
За останніми даними «Інституту охорони ґрунтів України», найвищий показник вмісту гумусу в ґрунтах Дніпропетровської, Донецької, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Харківської та Сумської областей, найнижчий – у Волинській області.
Причин виснаження чорнозему кілька. Основна причина – інтенсивне використання ґрунту, адже Україна є одним зі світових лідерів із розораності сільськогосподарських угідь. Водночас рівень надходження в ґрунт органічних добрив катастрофічно низький, хоча ці добрива обов'язково потрібні для збереження гумусу в чорноземі.
Крім того, чорнозем виснажується через незбалансоване використання мінеральних добрив, українські фермери використовують їх набагато менше, ніж потрібно.
Також на виснаження чорнозему впливає порушення структури посівних площ і висока інтенсивність оброблення землі.
Згідно із законом «Про державний контроль за використанням та охороною земель», держконтроль використання і охорони земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику в сфері земельних відносин. Останні правки до закону дають право такого контролю виконавчим органам сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом. Але ця норма запрацює тільки в травні 2022 року.
Контроль використання землі включає моніторинг родючості ґрунтів, збір, оброблення та аналіз інформації про зміни показників якісного стану ґрунтів, ухвалення рішень про запобігання та ліквідації наслідків негативних процесів.
Тобто раніше цим займався Держгеокадастр, а через рік ця функція перейде на рівень місцевої влади. Оскільки на думку авторів законопроєкту (№2194, який вніс ці зміни), Держгеокадастр проводив моніторинг неефективно. По-перше, через те, що штат інспекційних підрозділів замалий. А по-друге, у інспекторів немає зацікавленості в ефективному контролі.
До речі, «Слово і діло» посилало запит у Держгеокадастр, що дізнатися, як реалізується обіцянка Зеленського: нам відповіли, що не створюють і не систематизують інформацію щодо проведення заходів із контролю за виснаженням чорноземів. І Зеленський їм також доручень не давав.
Таким чином, орган, що контролює стан землі змінений. Наскільки ефективно місцева влада моніторитиме стан ґрунту, побачимо не раніше, ніж через рік.
Нагадаємо, «Слово і діло» почало аналізувати виконання передвиборчої програми Володимира Зеленського. Ми писали про такі обіцянки:
зарплата військовослужбовців буде на рівні натовських стандартів;
відновити аеропорти в кожному обласному центрі;
кримінальні злочини розглядатиме суд присяжних, що складається з народу;
центральні органи влади не будуть сконцентровані в Києві;
створити умови, щоб українці, які роз'їхалися світом, мали бажання повернутися додому;
відмова від пластика і переробка сміття;
забезпечити всіх жителів доступом до швидкісного інтернету;
відновити програми молодіжного житлового кредитування;
встановити на дорогах автоматичний контроль ваги і швидкості автомобілів;
громадяни зможуть долучитися до ухвалення важливих рішень влади через інтернет;
забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи;
запровадити одноразову «нульову декларацію» для бізнесу;
запровадити принцип «гроші ходять за студентом»;
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps