У групі в кримінальному провадженні про багатомільярдні збитки від формули «Роттердам+» є прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який готовий іти зі справою до суду і звернутися з обвинувальним актом.
Про це в інтерв'ю «Слово і діло» розповів виконувач обов'язків керівника САП Максим Грищук.
«Є у групі прокурор, якого не виключали, і він дійсно готовий іти зі справою до суду. Наскільки мені відомо - його позиція не змінилася», – заявив він.
За словами в.о. керівника САП, цей прокурор вбачає там підстави для звернення до суду з обвинувальним актом, склад кримінального правопорушення і готовий підтримувати державне обвинувачення. Також Грищук заперечив заяву старшого групи прокурорів Дениса Демківа, який закрив справу «Роттердам+», про відсутність строків для розслідування провадження.
«Наскільки мені відомо строки там є. В квітні ми це підтверджували. Крім того, є ухвала суду, яка підтверджує, що строки є для розслідування. Чому він так сказав, ну це його відповідальність як прокурора. Я думаю, що це також може бути предметом оскарження і перевірки», – додав він.
Нагадаємо, прокурор САП Демків вчетверте закрив справу «Роттердам+». До цього її тричі закрив інший прокурор САП Володимир Пономаренко, якого замінила генеральна прокурорка Ірина Венедіктова на Демківа як старшого групи прокурорів.
За версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps