Про підсумки триденного саміту G7 і шість пріоритетів, зафіксованих в комюніке. Про 7-му річницю визволення Маріуполя, яку відзначали маршем захисників. Про початок процесу імпорту газу для створення запасів у підземних газосховищах, про буденні справи Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури та плани парламенту переосмислити прожитковий мінімум в Україні. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Саміт «Великої сімки»: які підсумки
У Великобританії пройшов триденний саміт G7. Лідери країн ухвалили спільне комюніке за підсумками зустрічі. У ньому названі шість пріоритетів для розвитку світу.
Перший пріоритет G7 - зупинити пандемію і підготуватися до майбутнього, активізувавши міжнародні зусилля, щоб вакцинувати весь світ. G7 має на меті надати якомога більше безпечних вакцин якомога більшій кількості людей.
Другий пріоритет - пожвавлення економіки, яке хочуть реалізувати, впроваджуючи плани із відновлення економіки, засновані на підтримці в розмірі 12 трильйонів доларів, виділених під час пандемії.
Третій пріоритет - забезпечити майбутнє процвітання, виступаючи за більш вільну і справедливу торгівлю в рамках реформованої торгової системи, більш стійку глобальну економіку і більш справедливу глобальну податкову систему.
Пріоритет четвертий - захистити планету, підтримуючи зелену революцію, яка створює робочі місця, скорочує викиди та прагне обмежити підвищення глобальної температури до 1,5 градуса.
П'ятий - зміцнити партнерські відносини з іншими країнами по всьому світу.
І шостий - сприймати свої цінності, як міцну основу успіху в світі, який постійно змінюється.
«Ми будемо використовувати силу демократії, свободи, рівності, верховенства права та поваги до прав людини, щоб відповісти на найважливіші питання і подолати найсерйозніші проблеми», - йдеться в документі.
Річниця звільнення Маріуполя від російських окупантів
У Маріуполі на честь 7-ї річниці звільнення від російських окупантів під музичний супровід поліцейського оркестру пройшов марш захисників, - повідомили в поліції Донецької області.
«Сім років тому силами бійців полку «Азов», Національної гвардії та правоохоронних органів на територію Маріуполя було повернуто мир. Сьогодні на честь героїв центральним проспектом до Театральної площі рушила колона військової техніки та піша колона представників силових структур: працівників Нацполіції України, полку «Азов», військовослужбовців, рятівників та курсантів Донецького Державного Університету Внутрішніх Справ МВС України», – йдеться у повідомленні.
В рамках заходу відбулося нагородження бійців, які брали участь у спецоперації та зараз боронять Донеччину. Їх нагородили вогнепальною зброєю та іншими відзнаками МВС, нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу», відзнакою Командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», подяками облдержадміністрації та міської ради.
Нагадаємо, сім років тому 13 червня Маріуполь звільнили від російських бойовиків в ході силової операції.
Україна почала закачувати газ до ПСГ
Україна розпочала процес імпорту газу для закачування у підземні газосховища. Про це повідомив генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон на своїй сторінці в Facebook. «Дуже повільно, але вже розпочався імпорт газу для закачування. Наразі він складає лише 3 млн кубометрів на добу. Імпорт з початку місяця склав 15.7 млн м3, при чому 100% було імпортовано з Угорщини, а не зі стандартного словацького напрямку», - написав він. Всього з початку року було імпортовано 577 млн м куб., з них 511 млн м куб., (а точніше 88%) з Угорщини.
Макогон додав, що відкриття віртуального реверсу Оператором ГТС минулого року дозволило диверсифікувати джерела поставок і створити конкуренцію між ними.
Відзначимо, раніше повідомлялося, що до початку опалювального сезону Україна має отримати щонайменше 17 млрд куб. м газу в підземних сховищах.
Раніше «Слово і діло» досліджувало, скільки блакитного палива закачували до українських ПСГ у 2013-2020 роках.
Буденність САП: найгучніші справи
У серпні 2020 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький подав у відставку. Про причини такого рішення він не розповів. Відтоді його обов'язки виконує його перший заступник. За цей час Спеціалізована Антикорупційна Прокуратура запам'яталася деякими гучними історіями, зокрема, кількома закриттями справи про багатомільярдні збитки від формули «Роттердам+», врученням підозри заступнику керівника Офісу президента Олегу Татарову, народному депутату від фракції «Слуга народу» Олександру Юрченку (після підозри його виключили з фракції), та деякими іншими, які, в тому числі мали та широкий розголос у засобах масової інформації.
Про те, як працює нині один з найважливіших антикорупційних органів України, на якому етапі перебувають справи ПриватБанку, Укрнафти, чи приїде додому суддя Чаус і хто з бізнесменів, депутатів і навіть родичів чиновників перебуває зараз під особливою увагою органу - читайте у великому інтерв'ю виконуючого обов’язки керівника Спеціалізованої Антикорупційної Прокуратури Максима Грищука спеціально для «Слово і діло».
Прожитковий мінімум в Україні: що це таке, та навіщо він потрібен
Прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом – за ним розраховуються всі соціальні виплати, гарантії, інші види допомоги. Зараз прожитковий мінімум удвічі менший за фактичний, однак його штучне підняття зумовить зростання зарплат та інших соціальних платежів, що наразі не враховано у державному бюджеті.
Верховна рада ухвалила за основу законопроєкт №3515, яким планується змінити підхід до формування соціальних стандартів у нашій державі. Ним прожитковий мінімум пропонують прив’язати до певного відсотка від середньої зарплати в Україні за рік, щоправда, не поточний, а за той, який передує формуванню бюджету. А ще паралельно позбутися впливу цього самого прожиткового мінімуму на розрахунок сум податків, внесків, штрафів та інших платежів, які виводяться з нього.
В контексті розрахунку прожиткового мінімуму, враховуються дані одразу трьох «споживчих кошиків» ‒ безпосередньо продуктового, непродуктового і набору певних послуг, якими регулярно користується людина.
Цікаво те, що «кошики» в різних країнах складаються із різних елементів. Нещодавно споживчий кошик українців був розширений до 297 позицій, тоді як в США та Франції – їх близько 305, у Німеччині ‒ 700, у Швейцарії – 1 046. Ще одна принципова відмінність українського споживчого кошика від західних аналогів – в нас його вартість визначається в абсолютних показниках. Тоді як, до прикладу, в ЄС споживчий кошик ‒ це фіксований набір продуктів і послуг, які споживає покупець.
В ЄС та США, по суті, відсутнє саме поняття «прожитковий мінімум» ‒ його замінюються на середній рівень споживання. Саме від ретельного визначення кількості позицій у споживчому кошику й залежатиме визначення рівня бідності в країні й кількість тих, хто матиме соціальну допомогу від держави. Таким чином, достатній прожитковий рівень в цих країнах складає близько 60% від середньої зарплати.
В Україні з усіма показниками ‒ суцільна плутанина. У споживчому кошику українця – недостатньо ані продуктів для повноцінного харчування, ані необхідних для нормального життя послуг, ані решти товарів щоденного вжитку. Навіть після суттєвого розширення ‒ в переліку українського «кошика» не вистачає дуже багатьох позицій.
Якими будуть економічні наслідки у змінах до розрахунку прожиткового мінімуму та якою може бути формула цього розрахунку - про це читайте докладніше в нашому спеціальному матеріалі на сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps