Про нового прем’єр-міністра Ізраїлю, який змінив на посаді Біньяміна Нетаньяху. Про порядок денний українського парламенту та результати свіжої Погоджувальної ради. Нову концепцію розміщення зовнішньої реклами в Україні та про те, які гроші крутяться у сфері мікрокредитування. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
Прощавай, Бібі: в Ізраїлі вперше за 12 років змінили прем'єра
Ізраїльський парламент відсторонив від посади прем'єр-міністра Біньяміна Нетаньяху після 12 років його перебування на посаді, - повідомляє Times of Israel.
Новим прем'єром став ізраїльський ультранаціоналіст, колишній офіцер спецназу, мультимільйонер Нафталі Беннетт. Його партія отримала сім місць у Кнесеті та приєдналася до антилікудівської коаліції, забезпечивши їй перевагу над партією Нетаньяху.
Рішення про зміщення Нетаньяху було прийнято з перевагою всього в один голос. Зі 120 депутатів Кнесету 60 виступили за відставку прем'єра, 59 - проти, один депутат утримався. Відзначається, що Нетаньяху спокійно сприйняв своє відсторонення і потиснув руку новому прем'єр-міністру.
Нагадаємо, ще 3 червня лідер ізраїльської партії «Яміна» Нафталі Беннетт і глава партії «Єш Атід» Яір Лапід завершили формування коаліції. У новому уряді Ізраїлю не буде партії Біньяміна Нетаньяху.
Погоджувальна Рада: що вирішили депутати
До кінця п'ятої парламентської сесії Верховної ради України залишилося три пленарних тижні. На поточному - депутати планують розглянути законопроєкт про амністію капіталів, на порядку денному розблокування закону про викривачів корупції та законопроєкт, який визначає механізми врегулювання боргів ТКЕ і водопостачальників за газ.
У четвер депутати мають розглянути законопроєкт щодо судової реформи, законопроєкт про е-резидентство та аграрний законопроєкт. За словами Руслана Стефанчука та Олександра Корнієнка, президент Володимир Зеленський може скликати позачергове засідання. «На ньому можуть розглянути оборонні законопроєкти – про національний опір, про критичну інфраструктуру, з пакету діджиталізації – законопроєкт про paperless, а також ще ряд ратифікацій, які потребують розгляду», – сказав Корнієнко. Ще голова партії «Слуга народу» Корнієнко на Погоджувальній раді допустив, що парламент буде збиратися і в міжсесійний період.
У п'ятницю перед парламентом має прозвітувати уряд про виконання держбюджету-2020. Планується виступ міністра енергетики Германа Галущенка, про це домовилися ще на минулій Погоджувальній раді.
«Опозиційна платформа» звично розкритикувала порядок денний Ради. Фракцію не влаштовує ані законопроєкт про олігархів, ні законопроєкт про корінні народи, ні зміни в Податковий кодекс. Юрій Бойко заявив, що ОПЗЖ виступає за перевибори парламенту.
«Батьківщина» заявила, що подаватиме до суду на рішення Центральної виборчої комісії, яким та заблокувала спробу провести референдум щодо ринку землі.
Фракція «Голос» вносить у парламент свій антиолігархічний законопроєкт на 300 сторінок. А ще фракція хоче запросити в Раду для звіту голову Антимонопольного комітету Ольгу Піщанську.
Про що йшлося під час свіжої Погоджувальної ради та за що готові голосувати депутати українського парламенту - про це дізнавайтеся докладніше з нашого матеріалу з інфографікою.
Електронна реклама: як хочуть впорядкувати сферу
В Україні хочуть змінити концепцію розміщення зовнішньої реклами. Зокрема, мають намір упорядкувати видачу дозволів на її розміщення, щоб звести до мінімуму корупційні ризики, а також затвердити певні вимоги до її виду. Для цього Верховна рада попередньо схвалила законопроєкт щодо вдосконалення законодавчого регулювання в галузі зовнішньої реклами.
По-перше, у законодавстві хочуть уточнити саме поняття «зовнішня реклама», як реклами, яка розміщується з використанням спеціальних конструкцій, розташованих на відкритій місцевості, на зовнішніх поверхнях будівель і споруд, елементах об'єктів благоустрою.
Другий важливий момент – заборона розміщення зовнішньої реклами на об'єктах культурної спадщини. Також планують заборонити розміщення зовнішньої реклами на велосипедних доріжках, на опорах дорожніх знаків, мостах, естакадах, ближче ніж за 50 метрів від залізничних переїздів у межах населених пунктів і ближче ніж за 100 метрів від залізничних переїздів поза межами населених пунктів.
Розміщення зовнішньої реклами на транспортних засобах погоджуватимуть тільки з їхніми власниками або уповноваженими органами. Не можна буде поширювати рекламу через радіотрансляційні мережі сповіщення пасажирів або з використанням іншого звукотехнічного обладнання.
Законопроєкт передбачає запровадження електронної інформаційної бази даних місць розміщення зовнішньої реклами. База має містити відкриту інформацію щодо виданих дозволів – зокрема про те коли, ким і на скільки той чи інший дозвіл було видано.
Ще одне нововведення – кодування кожного рекламного засобу QR-кодом, що міститиме відомості про власника та саму рекламну конструкцію.
Вся зовнішня реклама, розміщена без дозволу, має бути демонтована власником реклами протягом п'яти днів після отримання письмової вимоги.
Що ще передбачає законопроєкт та яку процедуру пропонують законотворці задля отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами - про це читайте в нашому матеріалі з інфографікою на сайті та в телеграм-каналі.
Мікрокредити в Україні: зручний інструмент, чи пекельна кабала
На кінець минулого року в Україні діяло більше тисячі фінансових компаній, які видавали мікрокредити - позики на термін до 30 днів. Сума кредиту становить до 20 тисяч гривень і відсотки нараховуються щодня. Середня денна ставка за мікрокредитами в Україні становить від 1% до 2,5%. Щодня українці беруть у середньому близько 960 тисяч таких позик.
У 2018 році за мікрокредитами українці були винні 10,6 млрд грн. У 2019 заборгованість збільшилася на 31,1% – до 13,9 млрд грн. Минулого року через коронакризу попит на мікрокредити зріс. Заборгованість українців в результаті теж зросла на 6,6% – до 14,8 млрд грн. У 2020 році середня сума одного мікрокредиту становила 3 тис. 893 грн.
В Україні з 1 січня діють нові правила мікрокредитування. Тепер максимальний розмір штрафу за порушення договору не повинен перевищувати розміру подвійної суми кредиту. Також не можна погіршувати умови кредитування – підвищувати процентну ставку і змінювати порядок її обчислення. І щоб укласти договір, людина повинна обов'язково дати згоду на доступ і збір інформації про її кредитну історію.
Інформацію щодо мікрокредитування в країні за останні три роки аналітики «Слово і діло» зібрали в одну зручну інфографіку, доступну на нашому сайті.
Нагадаємо, в Україні нещодавно почав діяти закон щодо захисту боржників під час врегулювання простроченої заборгованості. Стосовно нього в нас теж є інфографіка на сайті. Крім того, Верховна рада ухвалила кілька законів, які повинні захистити боржників, які мають валютні кредити.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps