Напередодні Дня Конституції «Слово і діло» писало, які зміни до Основного закону пропонують внести Володимир Зеленський і народні депутати. Сьогодні пропонуємо подивитися, що депутати обіцяють стосовно змін до Конституції: за що готові або не готові голосувати, і які правки ще мають намір ініціювати.
У 2019 році Верховна рада внесла зміни до Конституції щодо скасування недоторканності народних депутатів. Три партії у передвиборчих програмах давали відповідну обіцянку, але виконати її змогла лише «Слуга народу» – депутати практично одностайно голосували за законопроєкт.
«Опозиційна платформа – За життя» провалила цю обіцянку ще на стадії, коли Рада попередньо схвалювала законопроєкт – фракція не дала жодного голосу за постанову. «Коли ми голосували за цей законопроєкт в першому читанні, було зрозуміло, що недоторканність також буде знята з президента і суддів. І це був би хороший сигнал для суспільства. Якщо ж знімати недоторканність тільки з депутатів, то їх можна буде «нагинати». Тому ми готові підтримати зняття недоторканності, але з усіх», – говорив Юрій Бойко.
Партія «Голос» теж провалила обіцянку щодо зняття недоторканності. Депутати підтримали самі зміни до Конституції, але потім не голосували за законопроєкт, який привів у відповідність з Конституцією законодавство в частині недоторканності.
Найімовірніше, наступними змінами, які парламент вноситиме в Конституцію, стане скорочення чисельності нардепів до 300 осіб. Давид Арахамія ще рік тому пообіцяв, що фракція «Слуга народу» підтримає цю зміну.
У «Голосу» в передвиборчій програмі є обіцянка скоротити чисельність депутатського корпусу. Але нардеп Ярослав Юрчишин обіцяв, що фракція не голосуватиме за законопроєкт у запропонованій редакції. За його словами, в президентській ініціативі є багато спірних моментів. Втім, зараз складно передбачити, як голосуватиме фракція, зважаючи на її розкол.
Ірина Фриз обіцяла, що «Європейська солідарність» теж не підтримає ці зміни в Конституцію: «Ми вважаємо, що ця ініціатива містить корупційні ризики, тому що може привести фактично до узурпації та концентрації влади окремими групами, що фактично буде нівелювати право народу обирати і бути обраними».
Крім того, у Верховній раді лежить президентський законопроєкт про скасування адвокатської монополії. Підтримати зміни до Конституції обіцяли Ірина Верещук і Сергій Соболєв. А ось «Опозиційна платформа», якщо вірити обіцянці Григорія Мамки, голосувати не буде.
Що стосується теоретичних змін до Конституції відносного особливого статусу Донбасу: «слуга народу» Дмитро Гурін запевнив, що такого проєкту не буде, а Олександр Дубінський пообіцяв, що за таке не голосуватиме. Проти також Ірина Верещук: «Найбільша пересторога – це внесення змін до Конституції, як це намагається нав'язати нам Путін. Внести зміни до Конституції щодо Донбасу – я буду голосувати «проти».
Ірина Геращенко обіцяла, що «Європейська солідарність» при нагоді підтримає зміни до Конституції щодо кримськотатарської автономії. «Дуже важливо, щоб конституційна комісія працювала в цьому напрямку. Хочу сказати, що наша фракція обов'язково це підтримає, це ті зміни, які ми проголосуємо», – підкреслила вона.
«Слуга народу» Анна Бондар пообіцяла внести дві поправки до Конституції: щодо розширення прав місцевого самоврядування і щодо системи виборів. «Якщо говорити про зміни в законодавство, то ми будемо пропонувати внести дві поправки до Конституції. Вони розширюють права місцевого самоврядування. Зокрема, в містах повинна бути розділена законодавча і виконавча влада. Міський голова не повинен головувати на засіданнях міськради, він не депутат. Друга потенційна правка стосуватиметься системи виборів. Сьогодні перевибори до місцевих рад призначає Верховна рада. Якщо міська рада не збирається півроку – вона існує чи ні? Або у нас є кілька міст, де мери померли. У таких випадках перевибори повинна автоматично призначати Центральна виборча комісія», – розповіла депутатка.
Юрій Бойко провалив обіцянку в перший день роботи парламенту зареєструвати зміни до Конституції щодо особливого статусу тимчасово непідконтрольних територій Донбасу терміном на 5 років.
Нардеп від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк в передвиборчій програмі обіцяла внести зміни до Конституції для створення Інформаційного комісара. Але майже за два роки відповідного законопроєкту вона не зареєструвала, тому обіцянка провалена.
Нагадаємо, «Слово і діло» писало, які закони та рішення влади обіцяють оскаржувати в Конституційному суді депутати.
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps