Про старт бета-тестування електронних сертифікатів вакцинації в системі «Дія». Про те, чому за два роки так і не реформували Укрзалізницю і чому не вийде модернізувати шість аеропортів до Дня Незалежності України. Про позбавлення волі за недостовірне декларування, збільшення чисельності армії та тероборону. А також про закриття повітряного простору, як елемент політичного та економічного тиску у світі. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».
В Україні стартував бета-тест COVID-сертифікатів
В Україні стартує бета-тестування сертифікатів вакцинації від коронавірусу. Сертифікати будуть доступні у мобільному додатку «Дія» із 1 липня 2021 року. Принаймні, про таке у Facebook написав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Бета-тест стартує 1 липня. Всі тестувальники отримають доступ протягом 48 годин. Хто може взяти участь у бета-тесті? Кожен охочий, хто отримав дві дози вакцини від COVID-19 на території України», - заявив він.
А ще пояснив, що ковідний сертифікат - це документ в застосунку «Дія», що підтверджує статус про вакцинацію в Україні, на території ЄС та інших країн. Працюватиме він, як і будь-який інший документ в «Дії», - його дійсність можна буде перевірити через QR-код. Приєднатися до команди бета-тестувальників можна на сайті, лінк на який, у тому числі є і на «Слово і діло».
Аеропорти, дороги, та претензії президента: інтерв'ю Владислава Криклія
Україна готується до 30-ї річниці Незалежності: днями президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє витратити понад 5 мільярдів гривень на підготовку до свята, зокрема, на модернізацію шести аеропортів, а також 100 млрд – на київську окружну дорогу. Причому всі ці витрати виводяться з-під процедури публічних закупівель через Prozorro. Новий міністр інфраструктури Олександр Кубраков обіймає свою посаду лише шість тижнів і поки не дає інтерв'ю засобам масової інформації. Натомість його попередник Владислав Криклій в ексклюзивному інтерв'ю «Слово і діло» розповів, що не так з новою процедурою, які претензії мав до нього президент, чому за два роки не реформували «Укрзалізницю» і чи були спроби забрати у столичної влади київські дороги.
Тож про все це і не тільки - докладніше читайте у великому ексклюзивному інтерв’ю Владислава Криклія на нашому сайті та в телеграм-каналі.
Відновлення відповідальності за недостовірне декларування
Верховна рада 29 червня ухвалила закон про відновлення відповідальності за недостовірне декларування з пропозиціями президента Володимира Зеленського. Із закону виключили положення про те, що декларанти можуть не зазначати інформацію про власність членів своєї сім'ї, якщо ті про це не повідомили. Крім того, змінили й норму про покарання за неподання декларації: тепер за це загрожує не тільки штраф або громадські роботи, а й позбавлення волі.
Загалом закон з пропозиціями президента підтримали 315 народних депутатів, 3 виступили «проти», 15 – утрималися, 35 – не голосували.
Фракція «Слуга народу» дала 225 голосів «за», 8 депутатів не голосували, 11 – десь були відсутні. У «Європейській солідарності» 19 членів фракції «сказали так», 2 – не голосували, 6 – не були присутніми у сесійній залі.
«Батьківщина» за закон дала 15 голосів, у «За майбутнє» «за» проголосували 13 членів, у групі «Довіра» 17 з 20 депутатів голосували «за», інші не голосували.
У «Голосі» закон підтримали 14 депутатів, 3 – не голосували та 3 – відсутні. Ще 12 голосів дали позафракційні депутати, один виступив «проти» (Олександр Дубінський), 7 – були відсутні.
Закон не підтримала лише фракція «Опозиційна платформа – За життя»: два голоси «проти», 15 – утрималися, 10 – не голосували та 17 – були десь у своїх справах.
Нагадаємо, 3 червня Верховна рада ухвалила закон про відповідальність за брехню в деклараціях. Але президент Володимир Зеленський ветував його через поправки, які пом’якшували відповідальність за неподання декларації, а ще дозволяли не декларувати майно родичів, якщо родичі забули або не захотіли з якоїсь причини про своє майно розповісти декларанту.
Про те, як голосували групи та фракції за оновлений закон без лазівок - дивіться на нашій інфографіці на сайті.
Територіальна оборона та збільшення чисельності ЗСУ: що є у нових законах
А ще Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт президента, яким він пропонує збільшити чисельність української армії, а також проєкт закону про національний спротив. Якщо перший законопроєкт пройде і друге читання, то чисельність ЗСУ зросте на 11 тисяч військовослужбовців. Зараз, нагадаємо, в армії 250 тисяч осіб, у тому числі 204 тисячі військових.
Законопроєкт про основи національного спротиву передбачає розвиток потужної територіальної оборони та створення спротиву, які разом з підготовкою українців до захисту держави сформують систему національного спротиву.
Очолить територіальну оборону президент як Верховний головнокомандувач, а керувати її діяльністю буде Головнокомандувач ЗСУ через командувача військами тероборони. При цьому територіальна оборона буде вестися по всій території України за межами бойових дій.
Нагадаємо, наприкінці травня Зеленський вніс обидва ці законопроєкти в парламент. Профільний комітет рекомендував їх схвалити.
Авіаблокада як інструмент світової політики
Після примусової посадки літака Ryanair у Мінську, яка була використана для затримання опозиційного журналіста Романа Протасевича, Білорусь виявилася фактично у повітряній ізоляції. Країни Євросоюзу, Україна, США, Велика Британія і деякі інші держави не тільки заборонили своїм авіакомпаніям використовувати повітряний простір Білорусі, але й закрили своє небо для білоруських літаків.
Такі обмеження є вельми серйозними та застосовуються вони далеко не вперше. Так з кінця 1949 року тайванським авіакомпаніям заборонено використовувати повітряний простір Китаю, бо КНР не визнає незалежності острівної держави.
70 років діяла заборона Саудівської Аравії на використання повітряного простору для авіарейсів, що прямують до або з Ізраїлю.
Бахрейн, Саудівська Аравія, Єгипет і ОАЕ в червні 2017 року припиняли авіасполучення з Катаром. Тоді ці країни звинувачували Катар в підтримці тероризму і втручанні в їхні внутрішні справи. Крім транспортної блокади, були введені також економічні санкції. Дипломатичні відносини з Катаром, а також польоти відновили лише в січні 2021 року.
Україна і США в січні 2020 року заборонили своїм авіакомпаніям використовувати повітряний простір Ірану. Це сталося після того, як іранські військові збили ракетою пасажирський літак МАУ.
У серпні 2014 року Росія у відповідь на санкції України заборонила нашим авіакомпаніям здійснювати транзитні перельоти своїм небом. Україна, своєю чергою, у листопаді 2015 року повністю закрила свій авіапростір для російських літаків.
Хто і для кого ще, та з яких причин закривав свій повітряний простір - дивіться у зручній інфографіці на нашому сайті.
Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua
Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps